ПОГОРЕЦЬКИЙ Василь Антонович

05.12.2016 | Автор: | Категорія: Письменники
ПОГОРЕЦЬКИЙ Василь Антонович (1954, с. Полівці Чортківського району Тернопільської області)- доктор теологічних та кандидат історичних наук, настоятель Свято-Покровської церкви м. Копичинці, священик. Член національних спілок журналістів, письменників та краєзнавців України. Лауреат премії журналу «Літературний Тернопіль» (2015), Всеукраїнської літературної премії імені Олександри Кравченко (Дніпро, 2016). Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи (рішення №11, 2018)

Народився в с. Полівці Чортківського району Тернопільської області. Навчався в місцевій восьмирічній школі, пізніше в Джуринській десятирічці. Військову строкову службу проходив у Азербайджані.

Закінчив Санкт-Петербурзьку Духовну Семінарію, Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Інститут, Варшавський Інститут Теології Апостольства, Варшавський університет ім. Кардинала Стефана Вишинського і докторантуру, ТНПУ ім. В. Гнатюка й аспірантуру.

За фахом — учитель історії і правознавства. Доктор теологічних наук і кандидат історичних наук. Працював викладачем суспільних дисциплін та віце-ректором Чортківської Дяківсько-Катехитичної Аккадемії ім. свщмч Григорія Хомишина.

Автор:

  •  наукових праць: «Українська духовна культура і Петро Могила» (2009), «Філософія релігії Володимира Соловйова» (2010), «Історія філософії еклезіології» (2011), «Україна і Петро Могила: історично-філософсько-релігійна інтерпретація» (2015);
  • прозових творів: «На роздоріжжі» (2013), «Хрест на вістрі буття» (2014) та збірок «Синдром милосердя» (2015);
  • поетичних збірок: «Зболена Доля у Музі» (2011), «Розвидняється» (2012), «Сліди на дорозі до Неба» (2012), «Розкрилля Любові у часі» (2013), «На хвилях болю» (2014), «Пробудження» (2014).

Отець Василь утверджує в літературі самобутній жанр, який не так просто означити, бо узагальненої назви ще не існує – це твір, написаний на стику новели і нарису, оповідання і есе.

У своїй творчості він зауважує, що людина — місток між Богом і природою, «де порожнечі ніяк не може бути, бо її заповнює любов». У творчому доробку о. Василя збірки поезії — «На хвилях болю», «Лісові псалми», «Пробудження», «Розкрилля любові у часі» та ін. З цього приводу хочеться навести таку цитату:

«Перед кожною людиною у вирішальний час стеляться три дороги: одна назад, та, що вже стоптана, — це дорога в минуле, друга, та, що під ногами, дорога тупцювання на місці, — це дорога в теперішнє, дорога в нікуди, третя дорога вперед, та, що манить нас, – це дорога в майбутнє. Дорога в минуле нас лякає, дорога в теперішнє, на якій стоїмо, нас не задовольняє, а в дорогу майбуття немає відваги йти, щоб не зійти на манівці». («На роздоріжжі»).

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2209 публікацій.

Коментарі (1)

  1. […] – отець Василь Погорецький за есеї «Рефлексії на фінішній прямій», «Молитва за […]

Залишити відповідь