РАТУША | Підгайці
Ратуша – символ місцевого самоврядування Європи та невід’ємний атрибут галицьких міст, які мали привілеї маґдебурзького права. З усіх архітектурних творінь людства вони дивують своєю довершеністю, витонченістю, а головне – неповторністю. Навряд чи знайдете не те що однакові, а й навіть, подібні одна до одної, ратуші.
В Європі найстарші міські ратуші будувались ще в ХІІ ст., переважно у центрі міста, посередині ринкової площі, інколи в одній з її сторін. Іноді, ще не були закінчені оборонні укріплення, сакральні та палацові об’єкти, житлові забудови ще не було завершеним, а міська ратуша вже стояла.
Вибір будівельного матеріалу, з якого зводилися ратуші, залежав від адміністративно-політичного статусу міста, його економічного потенціалу. Були ратуші, зазвичай, прямокутної форми, з монументальними фасадами, майже завжди з вежею і годинником. Вежа була вбудована в будівлі або вільно розташовувалася поруч.
На початках, місце під ратушу вибиралося в центрі міста, зі зручними комунікаційними сполученнями. Величина ратуші визначалася й розміром площі, й статусом міста. Центром Підгаєць була Ринкова площа, посеред якої й розміщалася давня ратуша.
Вперше Підгайці згадуються у документах за 1397 рік. Перша згадка про Підгайці як місто датується 1463 роком. Про важливість Підгайців як торговельного осередку й оборонного пункту свідчить надання йому 18 липня 1539 року магдебурзького права. “Тевтонське право уділене старому містові Підгайці” – так називався привілей, за яким Підгайцям за часів їх власника Миколая Вольського польський король Сигізмунд І надав магдебурзьке право. І як же тут без ратуші?
Будівля першої підгаєцької ратуші належав до унікальних споруд, оскільки це була двоярусна, восьмигранна у плані будівля; подібне вирішення в українських містах мала лише Тартаківська ратуша.
Важливою рисою хрестоподібних ратуш було діагональне розташування крамниць та їхня чітко визначена кількість, а також особливості планувальної структури. Набір приміщень складався з зали нарад міської влади, судової палати, вартівні міської сторожі, в’язниці в пивницях, купецьких крамниць тощо.
Стіни ратуші мурували з кам’яних тесаних блоків та частково з цегли. Вхідні та віконні прорізи обрамовували тесані кам’яні блоки. Пивниці та перший поверх були перекриті склепінням. Докладний планувальний опис ратуші, що засвідчив кепський технічний стан пам’ятки, зберігається в інвентарі Підгайців за 1800 рік:
«Ратуша на Ринку – у неї входять крізь ворота частиною набитими цвяхами з дубових дощок, на дерев’яних валиках, зі скобою та залізною штабою; далі зліва є кам’яна крамниця зі склепінням, збоку неї друга подібна кам’яна з дверима, які обрамовані тесаним каменем, над цими дверима віконце квадратове, збоку цієї крамниці ще дві подібно розташовані крамниці; далі дубові двері набиті цвяхами з дерев’яним засувом; за цими дверима і двома крамницями є зруйновані двері до колишньої кімнати, тепер цілком зруйнованої, у ній вікон без скла три і лише стеля укладена з простих дощок, підлоги немає; по праву руку від тієї кімнати є старі двері до в’язниці: на трьох завісах зі скобою і залізною штабою, тут підлоги немає, лише склепіння кам’яне.
По правий бік від виходу з цієї кімнати є зруйновані сходи до пивниці, просто від сходів через дубові двері на залізних завісах та з клямкою виходиться на двір, де довкола ратуші є п’ятнадцять гебрайських крамниць. Дах на ратуші побитий ґонтами з вежею та чотирма наріжниками, що потребують ремонту. На даху чотири підгнилі драбини. При одних дверях знаходиться залізний аршин та лікоть прикутий до муру».
Колишні канцелярські приміщення міської ратуші були використані під крамниці. Прикріплені до стіни аршин та лікоть засвідчували упорядкованість мірних одиниць у Підгайцях. Встановила і прийняла за основу цей мірний стандарт рада міста, яка, наказавши прикріпити його до стіни ратуші, продемонструвала високий рівень торговельних відносин у Підгайцях. В історії розвитку міст Галичини та Поділля це рідкісний випадок.
Ратуша дуже постраждала під час Першої світової війни, щоправда, і до неї вона не мала рамен, у яких були розташовані крамниці. У XIX столітті міська адміністрація перейшла у новозбудовану ратушу, розташовану в рядовій забудові північно-західного кута ринкової площі.
У 1931 році в Підгайцях побудували нову ратушу замість старої, знищеної під час Першої світової війни. Ратуша триповерхова, з асиметричним фасадом: ліве і праве крило будинку різняться між собою висотою поверхів та кількістю і формою вікон. Посередині фасаду – ризаліт, який переходить у невисоку вежу з годинником на один циферблат, діаметром бл. 1 метра. Вежу завершує оригінальної форми шпиляста баня-сиґнатурка.
Хронологія будівництва в Підгайцях кількох ратуш засвідчує особливий статус містечка, впливи європейських стилів і серйозні шкоди, завдані українським пам’яткам двома світовими війнами XX сторіччя.
Джерела:
Підгайці та Підгаєччина [Текст] : 20-річчю відновлення Підгаєцького району присвячено : наук.-краєзн. зб. / упоряд. С. Колодницький. – Тернопіль, 2012. – 767 с. : фотогр., карти.
Рибчинський, О. Ренесансна ратуша [Текст] : [м. Підгайці] / О. Рибчинський // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 6-9 : фотогр. кол. – (Архітектурна спадщина).
Рибчинський, О. Архітектура забудови ринкової площі [Текст] : [м. Підгайці] / О. Рибчинський // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 10-15 : фотогр. кол., рис.