ПФІСТЕР Йоган, польський скульптор

ПФІСТЕР Йоган (3.08.1573, м. Вроцлав, Сілезія, нині Польща — 1642, м. Бережани, нині Тернопільська обл., Україна) — скульптор німецької школи (можливо голландець за походженням). Його творчість відноситься до пізнього ренесансу з елементами маньєризму та раннього бароко. Працював у Вроцлаві, Львові та Бережанах.

Ян ПФІСТЕР народився 3 серпня 1573 року в м. Вроцлав, нині Польща, де й був охрещений. Після смерті батька, Георга Пфістера, з його вдовою одружився різьбяр Ганс Гофман — челядник, який, ймовірно, дав юному Пфістеру перші уроки різьбярства.

Навчався у Вроцлаві. Як майстер Пфістер прибув до тодішньої Польщі, певне, у перших роках XVII ст. Складно сказати, де спочатку мешкав; це могли бути Тарнів, Львів чи Бережани. Відомостей про наступні роки життя скульптора майже немає.

У 1605–1612 роках можливо працював у складі бригади Ганса Шольца (за іншими даними, ван ден Блока) при спорудженні надгробка Івана-Януша Острозького та його першої дружини Сузанни у Тарнові. Від 1611 проживав у м. Львові.

У львівських актах за 1612 рік був запис, за яким вдова Альберта Домагалича Катажина Шольц-Вольфовичівна розрахувалась за борг померлого чоловіка «Ганусу-сницарю», якого ідентифікують з Пфістером. В. Лозинський припускав, що А. Домагалич мав виплатити якусь суму Пфістеру з державлення ставків у Бережанах, покриваючи тим самим борг Сенявських перед майстром.

1612 роком задокументовано його перебування у м. Бережанах під покровительством Сенявських. У перших місяцях 1616 року переїхав до Бережан, де за дорученням коронного підчашого Адама Єроніма Сенявського оздоблював замкові зали.

У травні 1617 року у Львові відбувся його шлюб з Катажиною зі Свенткевичів — донькою заможного львівського аптекаря Яна Свенткевича. Тесть Пфістера відзначився дуже гучним весіллям, що тривало майже тиждень (за спогадами Катажини, Сенявські позичили свій надвірний оркестр).

Мав доньку Анну, яка вийшла заміж за Бартломея Ковальковського. 1620 року народився син, якого названо Яном. Відомо, що його хресним батьком 12 січня 1620 року став львівський єпископ-суфраган Томаш Піравський. Ян молодший також став скульптором, однак про нього майже нічого невідомо. Можливо, брав участь у завершенні епітафії в каплиці Боїмів.

До 1619 року мешкав з сім’єю у Бережанах, володів тут кам’яницею. Згодом перебирається до Тарнова, де працює над різними замовленнями, зокрема завершує надгробок князя Острозького. На початку 1620 року з дружиною перебував у Львові. Упродовж 1619-36 виконав надгробки і саркофаги для Замкової каплиці в Бережанах. 1920 частину саркофагів вивезли до м. Краків (Польща), решта 1966 — до Львова; їх реставрували й виставили в Олеському замку та монастирі оо. Капуцинів.

З 1627 року після повернення постійно проживав у Бережанах, де купив кам’яницю. Тут був на службі в Катерини Сенявської, працював у місті до смерті. Від 1627 у Бережанах провадив різьбярську школу.

Значна кількість робіт свідчить про наявність великої кількості челядників, імена яких не відомі. Серед останніх, можливо, був Бернард Дікембош, про якого збереглись певні відомості.

Діяльність Пфістера значною мірою спричинилась до формування осередку скульпторів у Бережанах. Відомо про два випадки, коли скульптори навіть ставали бургомістрами Бережан. Паралельно діяла майстерня Пфістера у Львові.

Згідно запису в заповіті Павла Боїма, Пфістер не жив у 1642 році. За іншими даними, помер у 1645 році. Був похований у крипті костелу св. Петра і Павла у Бережанах. Згідно запису в заповіті Павла Боїма, Пфістер не жив у 1642 році. За іншими даними, помер у 1645 році. Був похований у крипті костелу св. Петра і Павла у Бережанах.

Творчість

Пфістер вважається найвидатнішим скульптором на межі XVI–XVII ст., що творив на теренах Руського воєводства. Працював переважно в мармурі та алебастрі, деколи у дереві, найкращі твори виконав у Львові, Бережанах, Тарнові. Його металеві саркофаги родини Сенявських з каплиці Бережанського замку не мають аналогів у польському мистецтві. Владислав Лозинський стверджував, що найкращі роботи майстер виконав у Бережанах з 1627 по 1636 роки.

  • Документально підтверджена участь Пфістера у різьбярській декорації каплиці Боїмів (1609—1611), а також низку скульптурних портретів у кесонах купола каплиці.
  • Скульптурна декорація інтер’єрів бернардинського костелу у Львові. Приписується Пфістеру через високий мистецький рівень і близьке знайомство з керівником будівництва Андреасом Бемером.
  • Владислав Лозинський і Мечислав Гембарович припускали авторство Пфістера у скульптурах Христа і Богоматері в нішах головного фасаду костелу бернардинського монастиря у Львові. Скульптури за своїм рівнем виділяються на фоні решти скульптурного ансамблю, приписуваного Андреасові Бемеру.
  • Дерев’яне розп’яття для вівтаря Святого Хреста костелу єзуїтів (нині Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла) у Львові (до 1616).
  • Надгробок архієпископа Яна Замойського в латинській катедрі Львова (1614). Зберігся частково.
  • Надгробок єпископа-суфрагана Томаша Піравського в каплиці латинського кафедрального собору у Львові, яку єпископ фундував ще за життя. На її місці зараз каплиця Святого Йосифа.
  • Надгробок Яна Свошовського в костелі Домініканців у Львові (бл. 1614).
  • Надгробок Івана-Януша[12] з роду Острозьких у латинській катедральній базиліці в Тарнові (1620). Приписується Вільгельмові ван ден Блокові, однак під його керівництвом працювала ціла бригада майстрів, зокрема Пфістер. Єдина робота, на якій міститься підпис «Joannis Pfister wratislawiensis skulptura Anno Dni 1620».
  • Надгробок Адама Єроніма Сенявського (1627) і родини Сєнявських (після 1636—1641) у замковій каплиці в Бережанах. Можливо, брав участь у декоруванні скульптурою самого замку (бл. 1615—1619).
  • Надгробок Яна Конецпольського (бл. 1612) в колишньому костелі Святої Трійці в Олеську.
  • Ймовірно був автором надгробка руського воєводи Івана Даниловича (бл. 1629) в колишньому костелі Святої Трійці в Олеську; трьох рельєфів на фасаді каплиці Кампіанів у Львові.
  • Ймовірно, брав участь у створенні головного вівтаря латинського кафедрального собору у Львові. За однією з версій, після барокової перебудови собору у XVIII столітті, фрагменти вівтаря передано до Преображенської церкви містечка Дунаїв, де була резиденція львівських архиєпископів РКЦ.
  • Композиція вівтаря парафіяльного костелу Бережан (тепер костел святих апостолів Петра і Павла), на думку В. Лозинського ; (розп’яття зараз перебуває у церкві села Вербів, статуї апостолів Петра і Павла — у Музеї сакрального мистецтва та історії церкви ДІАЗу в Бережанах).

Джерела:

Бідзіля, Т. Сакральна спадщина Іоана Пфістера із фондів заповідника [Текст] : [Бережан. ДІАЗ] / Т. Бідзіля // Бережанське віче. 2016. 15 квіт. С. [1] : фот.

Волинець, Н. Завершує свій дебют у Львові перша виставка Іоана Пфістера [Текст] : [про скульптора І. Пфістера та його роботи, що зберігаються у Бережанах] / Н. Волинець // Бережанське віче. 2015. 20 листоп.  С. 3 : фот.

Волинська, О. Під знаком Йогана Пфістера [Текст] : [вист. «Мистецька сакральна спадщина із фондів Державного історико-архітектурного заповідника»] / О. Волинська // Вільне життя плюс. 2016. 29 квіт. С. 8: фот.

Козирєва, Т.  «Витоки та апогеї українського бароко» [Текст] : під такою назвою у Львові відкрито виставку скульптур Пінзеля та Пфістера / Т. Козирєва // День. 2015. 3 черв. С. 12 : фот.

Михайлова, Р. Д. Пфістер Йоган [Текст] /Р. Д. Михайлова // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. Київ, 2012. Т. 9 : Прил — С. С. 69.

Пфістер Ян [Текст] // Митці України : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. Київ, 1992. С. 482.

Пфістер Ян [Текст] / В. Барна та ін. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. Тернопіль, 2008. Т. 3 : П — Я. С. 160.

Тихий, Б. Вівтар Йогана Пфістера [Текст] : [в костелі Св. апостолів Петра і Павла в Бережанах] / Б. Тихий // Пам’ятки України. 2013. № 5. С. 28-33 : фот.

Тихий, Б. Невідома сторінка творчості Іоана Пфістера [Текст] : крім Бережан скульптори майстерні І. Пфістера оздоблювали костели в Дунаєві, Біщі та Підгайцях. На 440-річчя від дня народж. майстра / Б. Тихий // Бережанське віче. 2014. 28 берез. С. 5.

Тихий, Б. Фарний костел: перед вівтарем Іоана Пфістера [Текст] : [про скульптора І. Пфістера та його роботи, що зберігаються у Бережанах] / Б. Тихий // Бережанське віче. 2012. 10 серп. С. 5 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1743 публікацій.

Залишити відповідь