ПАЛАШІВКА | Чортківський район | Тернопільська область

 In Адміністративно-територіальний устрій, Карта Тернопільської області

ПАЛАШІВКА – село (до  1959 р. –  Паушівка), центр сільської ради, якій підпорядковане село Криволука. Розташоване на берегах р. Джурин (ліва притока Дністра), за 24 км від районного центру та 8 км від найближчої залізничної зупинки Джурин. Територія  – 4,5 кв. км.  Дворів – 342. Населення – 609 осіб (2014). Поблизу Палашівки виявлено археологічні пам’ятки давньоруської культури. Археологічні розкопки проводив відомий польський археолог К. Гадачек.

Перша письмова згадка датована  1583 р. За одним із переказів, назва села походить від палашів (мечів), що колись воювали проти татарів. За іншим – тут у давнину поселилися половецькі воїни, поранені в боях із дружиною теребовлянського князя біля с. Джурин. Половці на палаші (мечі) присягнули про мир. 1785 р. в селі проживали 702 особи; 1880 р. – 1656; велика земельна власність належала Миколі Волянському.

У Палашівці були глиниська і каменоломні;  фільварок дідича Богуцького; палац, який знищила російська армія в 1916 р.; ґуральня, цегельня, млин, корчма. Деякі жителі села еміґрували на заробітки за океан. За статистикою, у селі в 1900 р. – 1978 жителів, 1910 – 2134, 1921 – 1717, 1931 – 1835; у 1921 р. – 392, 1931 – 791 двір.

За Австро-Угорщини діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі – 3-класна утраквістична (двомовна). Функціонували читальня “Просвіти” (від 1903 р.), філії “Сокола” (1926 р.), “Сільського господаря” (1928 р.), “Союзу Українок” (1934 р.) та інших товариств; кооператива. Поляки-колоністи мали свої організації: Дом людове, «Стшелєц», «Кулко рольніче» та ін.

На польсько-українській  війні  в УГА воювали А. Господин,  М. Жиромський, Я. Капітанчук, Й. Крицький, Р. Мацішкевич, П. Мирлович, В. Прохурський.

1924 р. споруджено будинок для читальні, дитячого садка, споживчої та кредитової кооперативи та інших організацій. При читальні діяли бібліотека, театральний, хоровий і самоосвітній гуртки.

Братська могила воїнів Української Повстанської Армії, які загинули у бою з НКВС, село Палашівка, кладовище. автор: AndriiDydiuk https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Палашівка,_кладовище.jpg

Під час пацифікації (1930) польські карателі знищили бібліотеку читальні й товар у кооперативі. У Палашівці діяли осередки УВО, згодом ОУН. В УПА воювали:

  • Іван, Михайлина, Михайло та Якуб Гошуляки,
  • Йосип і Михайло Госовичі,
  • Григорій Господин,
  • Антін Жиромський,
  • Йосип Іваськів,
  • Петро Кавчук,
  • Корнелій та Омелян Карабіни,
  • Микола Котик,
  • Омелян Кривий,
  • Антон і Михайло Пероги,
  • Іван Петращук,
  • Йосип Присунько,
  • Микола Слободян,
  • Микола Червоняк
  • та ін.

У жовтні 1944 року в селі відбувся бій між підрозділами УПА і НКДБ. Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 51 житель села:

  • Олексій Альтман (1912 р. н.),
  • Мар’ян Андріяш (1912 р. н.),
  • Степан Боднар (1919 р. н.),
  • Тимофій  (1909 р. н.) і Юрій (1900 р. н.) Бурі,
  • Михайло Госович (1900 р. н.),
  • Федір (1913 р. н.), Яків Михайлович (1902 р. н.) та Яків Пилипович (1927 р. н.) Гошуляки,
  • Ілля Грицай (1903 р. н.),
  • Євген Грудзін (1921 р. н.),
  • Йосип Дяків (1908 р. н.),
  • Михайло (1907 р. н.) і Степан Іванчики,
  • Микола Іваськів (1911 р. н.),
  • ін.

Функціонував створений колгосп, який спеціалізувався на птахівництві; діяв цегельний завод.

Автор: AndriiDydiuk – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=51199919

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Успіння Пресвятої Богородиці (1901, кам’яна; УПЦ КП),
  • скульптура на честь скасування панщини (відновлена 1991),
  • богослужбова каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії УГКЦ (1996),
  • дві каплички,
  • пам’ятники І. Франку (1963), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), полеглим повстанцям (1992).

Діють ЗОШ 1–2 ступенів, дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, ААГ «Зоря», фермерські господарства «Лілія-10»,  «Микитинів», ПАП «Палашівка», відділення зв’язку. Серед відомих уродженців Палашівки:

  • Галина (1967 р. н.) і Ганна (1912–2008) Барани – майстрині художньої вишивки;
  • Андрій Ґосподин (1900–р. см. невід.) – громадський і кооперативний діяч, публіцист, учитель;
  • Дмитро Ґошуляк (1889–1959) – громадський діяч  у Канаді;
  • Йосип Ґошуляк (1922 р. н.) – оперний і камерний співак (бас-баритон), бібліотекар, діяч культури  у Канаді;
  • Мирон Ґошуляк (1929–1996) – співак у Канаді;
  • Михайлина  Гошуляк (1934 р. н.) – ланкова, Герой соціалістичної праці;
  • Іван Гушалевич (1823–1903) – поет, драматург, журналіст, редактор, теолог, педагог;
  • Іван Карпинець (р. н. і см. невід.) –  громадський діяч, посол Галицького сейму;
  • Маріян Кунікевич (1881–1957) – просвітянський організатор, меценат у Канаді;
  • М. Палащук-Вітковська – вишивальниця, співачка, меценат;
  • Йосип  Шостак (1926 р. н.) – учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч, краєзнавець.

Автор: AndriiDydiuk – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=51199924

Йосип Ґошуляк видав книгу-спогади про односельців «Й свого не цурайтесь» (Львів: Каменяр,  1995), Йосип Шостак – «Гогофа подільського села: село Палашівка Чортківського району Тернопільської області (1735–2000)» (Тернопіль, 2000 р.).

Джерело

Уніят, В. Палашівка [Текст] / В. Уніят, М. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 490—491 : фот. кольор.

Recommended Posts

Leave a Comment

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt

Start typing and press Enter to search