ОНИШКІВЦІ | Шумський район | Тернопільська область

ОНИШКІВЦІ — село в Шумському районі Тернопільської області. Входить до складу Шумської міської громади. Розташоване на правому березі р. Вілія (ліва притока Горині, басейн Прип’яті, сточище Дніпра), за 0,5 км від районного центру і за 20,5 км від найближчої залізничної станції Лепесівка. Територія – 3,81 кв. км. Дворів – 200. Населення – 625 осіб (2014). Поблизу Онишківців ви явлено археологічні пам’ятки трипільської і давньоруської культур.

Перша письмова згад ка датована 1513 роком, згодом згадане у 1545 р. в дільничному листі про розмежування маєтків Боговитинів у Шумську і володінь Івана Масальського в Брикові, Онишківцях і Суражі.

Назва походить, імовірно, від розмовного імені Онишко (повне ім’я – Онуфрій) – людини, яка першою оселилася на цій території. У різні роки власниками села були Григорій Дениско Матвіївський, Марина й Андрій Масальські, Острозькі, Кліменські.

Збереглася датована 1713 р. скарга в суд на місцевого священика Івана Ходаковського за те, що той написав схвальне свідоцтво селянинові Іваницькому, який втік від пана. Наприкінці 19 ст. в Онишківцях було 70 дворів, 494 жителів. В Армії УНР під орудою С. Петлюри протягом 1918– 1920 рр. воювали:

  • Пилип Грицаюк,
  • Легон Кадук (1896 р. н.),
  • Арсен Мартинюк,
  • Мирон (р. н. невід.–1941) і Тимофій Півні,
  • Мефодій Сташиба (1895 р. н.),
  • Сильвестр Хвесюк.

Від початку липня 1941 р. до 26 лютого 1944 р. село – під німецькою окупацією; на каторжні роботи до Німеччини нацисти вивезли 15 юнаків та дівчат. 1946 року підрозділ УПА роззброїв у селі радянський гарнізон.

У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь близько 30 жителів Онишківців, серед них:

  • Микола Башук (1920–1944),
  • Григорій Грицаюк (1921 р. н.),
  • Андрій Дем’янюк (1922 р. н.),
  • Іван Дужик (1916 р. н.),
  • Василь (1898–1946), Леонід (1923–1946), Марія (1903 р. н.) та Микола (1930 р. н.), Корольчуки,
  • Антін (1920–1944) і Микола (1920 р. н.) Мартинюки,
  • Марія Муляр (1906 р. н.),
  • Дмитро (1923–1946) та Іван (1923 р. н.) Олексюки,
  • Іван (1919–1944) і Мирон (р. н. невід.–1941) Півні,
  • Дмитро (1910 р. н.) та Семен (1926–1943) Хвесюки,
  • Леонід Шишковський (1914–1945).

За радянської влади репресовано 10 сільських родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 95 чоловіків загинуло 14, пропало безвісти 12. Від 1948 р. Онишківці – бригадне село колгоспу з центральною садибою у с. Бриків.

Нині земельні паї селян орендують ТзОВ “Шумськагро”, фермерське господарство “Беріжок” і ПАП “Загребля”. Пам‘ятки:

  • церква Успіння Божої Матері (1993, мурована),
  • каплиця (1995),
  • фіґури “Хрещення України-Русі” та заснування християнського товариства (1905).
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988),
  • 2 пам’ятних хрести.

Діють НВК “ЗОШ 1 ступеня–дитячий садочок”, бібліотека, фельдшерський пункт, 2 торгових заклади. У селі народилися:

  • редактор, публіцист, громадська діячка, заслужений журналіст України Галина Киричук (1955 р. н.),
  • доктор біологічних наук (2005 р.) Володимир Черняк (1948 р. н.).

У 1998 р. Володимир Черняк видав книжку “Село Онишківці: роки, долі, події…”

Джерела:

Мельничук, Б. Онишківці [Текст] / Б. Мельничук, В. Уніят // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2008. — Т. 2 : К — О. — 676 с.

Мельничук, Б. Онишківці [Текст] / Б. Мельничук, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 580—581 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2600 публікацій.

Залишити відповідь