ОДЕРАДІВКА | Шумський район | Тернопільська область

ОДЕРАДІВКА — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тилявка, на заході району. Входить до складу Шумської ОТГ. Розташоване на берегах р. Шупінка (ліва притока Вілії, басейн Горині, сточище Прип’яті), за 18 км від районного центру і 24 км від найближчої залізничної станції Кременець. Територія – 0,97 кв. км. Дворів – 38. Населення – 82 особи (2014).

За деякими переказами село було засноване у 12 ст., про що свідчать археологічні розкопки, які у 1930-х рр. проводили археологи Олександр Цинкаловський і уродженець с. Тилявка Віктор Данилевич. Вони припускали, що на околиці теперішнього села був розташований літописний Данилів, але ця версія помилкова, він містився дещо північніше села.

Цілком імовірно, що з 15 ст. власниками села могли бути Боговитини, Четвертинські, Вишневецькі, Ходкевичі, які володіли сусідніми селами Жолобки і Тилявка. Але письмових підтверджень цього виявити не вдалося.

Назва походить, за переказами, від словосполучення “От де Радівка”, древня назва – Радовка, що означає “радісне, веселе”. У кінці 19 ст. село нараховувало 17 дворів, тут проживали 164 особи, 1931 р. – 305 мешканців.

Від вересня 1939 р. Одерадівка – під радянською владою. Від початку липня 1941 р. до 3 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. У роки національно-визвольних змагань біля села загинули вояки УПА Матвій Мусійчук та Іван Нагорний із с. Биківці, Михайло Салайда.

В УПА перебували:

  • Володимир Драчук,
  • Данило Іванюк,
  • Лук’ян та Петро Крючковські,
  • Кирило, Мирон, Олекса і Тимофій Поліщуки,
  • Ананій, Андрон, Василь та Сергій Присяжнюки
  • інші.

За радянської влади репресовано 10 родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинули:

  • Микола Бакуменко (1922–1945),
  • Ананій Поліщук (1906–1944),
  • Григорій (1919–1943), Михайло (1911–1945) і Павло (1919–1945) Присяжнюки,
  • Кіндрат Юрчук (1903–1945);

пропали безвісти:

  • Федір Драчук (1906–1944),
  • Петро Кричковський (1923–1944),
  • Кирило (1895–1945), Микола (1920–1944) і Федір (1919–1942) Поліщуки,
  • Андрон (1914–1944) та Петро (р. н. невід.–1944) Присяжнюки,
  • Сергій Савчук (1917–1944),
  • Олександр Слободянюк (1919–1942),
  • Филимон Юрчук (1898–1944).

Після весни 1944 р. населений пункт деякий час був хутором Тилявської сільської ради. 1949 р. на хуторі було 85 дворів, 277 мешканців; 1952 р. – 62 двори, 217 жителів.

Від середини 1950-х рр. – знову село. Протягом 1970–1990-х рр. у селі функціонувала бригада колгоспу із центральною садибою у с. Тилявка. Нині земельні паї селян орендує ТзОВ “Аграрія”. Діє фельдшерський пункт.

Джерела:

Фарина, І. Одерадівка [Текст] / І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 578.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2771 публікацій.

Залишити відповідь