ОБИЧ | Шумський район | Тернопільська область

ОБИЧ — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване в центрі району. Входить до складу Шумської ОТГ.  Розташоване в центрі району. Входить до складу Шумської ОТГ. До Обича приєднано хутори Білики і Монастирок. Розташоване за 10 км від районного центру і 30 км від найближчої залізничної станції Кременець.  Територія – 3,96 кв. км. Дворів – 227. Населення – 753 особи (2014). Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки культури кулястих амфор і давньоруської культури.

Перша письмова згадка про Обич датована 1442 роком, коли король Казимир грамотою надав його Денискові Мокосійовичу. Але дехто вважає, що можна твердити про 1386 рік, коли князь Данилко Острозький заснував у цій місцині Татаринецький монастир на честь перемоги над татарами.

Назва походить від слів “обіток” (“обідок”), тобто обитель, поселення, або ж від слова “обіч” – осторонь. Поселення розташоване обіч м. Шумськ. Згодом селом володіли Попелинські.

У різні роки воно було власністю Боговитини Шумбарської, Валентина Вкринського, Чарторийських, Вишневецьких, Радзивілів, Малинських. Відомо, що князівська династія Острозьких після заснування монастиря постійно опікувалася ним. Син Данила Федір (згодом канонізований як святий) постачав його церковною літературою.

У 1605 р. турецько-татарські війська спалили монастир, тоді ж було знищено його бібліотеку й архів. Через деякий час Ярема Вишневецький і отці Василіяни відбудували обитель. Згодом монастир передали православним; він діяв до кінця 1940-х років.

Протягом 1953–1959 рр. у приміщенні монастиря функціонував психоневрологічний будинок-інтернат, який перевели до Почаєва Кременецького району. Нині на цьому місці в Обичі залишилась однобанева будівля храму.

Наприкінці 19 ст. в селі було 113 дворів, 785 осіб; діяли школа і церква (мурована монастирська). У роки польської окупації значну громадську роботу здійснювали філії “Просвіти” та інших товариств. В Армії УНР під орудою Симона Петлюри протягом 1918–1920 рр. воював Петро Шліхта; за це засуджений за більшовицького режиму до концтаборів.

22 листопада 1944 р. в с. Обич енкадебісти вбили відомого націоналістичного діяча Миколу Красіцького зі Шумська. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 30 осіб, серед них:

  • Андрій і Михайло (1919 р. н.) Брославські,
  • Михайло Вознюк (1928 р. н.),
  • Катерина Гижицька (1919 р. н.),
  • Олександр Голуб’як (1918 р. н.),
  • Василь Данильчук (1922 р. н.),
  • Антон (1923 р. н.) та Хома (1908 р. н.) Остап’юки,
  • Захар Панасюк (1915 р. н.),
  • Іван (1906 р. н.) і Стах (1923 р. н.) Прокопчуки,
  • Григорій (1922 р. н.) та Юхим (1924 р. н.) Прончуки,
  • Лаврентій (1925 р. н.) і Петро (1922 р. н.) Цимбалюки,
  • Петро Шліхта (1917 р. н.),
  • Ганна Штрихалюк (1913 р. н.).

За радянської влади репресовано 9 сільських родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни чоловіків загинуло 32, стільки ж пропало безвісти. 1948 р. примусово створено сільськогосподарську артіль.

Згодом Обич був бригадним селом радгоспу з центром у с. Рохманів і ПАП “Зоря”. Тут діяли тракторна бригада і ферма. Нині земельні паї селян орендує ТзОВ “Аграрія”.

ПАМ‘ЯТКИ

  • церква святого Миколая (кінець 19 ст., мурована)
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968).

Діють НВК “ЗОШ 1–2 ступенів–дитячий садочок”, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 4 торгових заклади. У селі народилися:

  • вчений у галузі будівництва, громадський діяч Віктор Анін (1956 р. н.),
  • лісівник, педагог Ярослав Павловський (1934 р. н.),
  • громадський діяч Федір Цимбалюк (1920–2005),
  • народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва (плетіння виробів із лози) Борис Чернюк (1954 р. н.),
  • художник-графік Іван Юрчук (1947 р. н.).

В Обичі проживала і працювала педагог, фольклористка Марія Прончук (1932–2007).

Джерела:

Фарина, І. Обич [Текст] / І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 577 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2600 публікацій.

Залишити відповідь