НЕГРЕБЕЦЬКА Ірина Антонівна

23.06.2018 | Автор: | Категорія: Мистецькі колективи, виконавці
НЕГРЕБЕЦЬКА Ірина Антонівна (27.10.1895, м-ко Заложці, нині смт Залізці Зборівського району – 14.01.1962, м. Львів) – піаністка, педагог.

Талановита піаністка, педагог та громадський діяч Ірина Негребецька великою мірою спричинилась до розвою української професійної музики в Західній Україні до і після Другої світової війни.

Її мистецька діяльність проходила у Перемишлі (в 20-х і 30-х роках) та у Львові (в 1946 – 1962 pp.), здобула визнання в колах тогочасних музикантів, серед яких: С.Людкевич, В.Барвінський, В.Витвицький, Є.Цегельський та завоювала любов і вдячність численних учнів і вихованців навчальних закладів, де вона працювала впродовж свого життя.

Вона народилась 27 жовтня 1895 р. на Поділлі в містечку Залізці Нові, Тернопільської області у національне свідомій українській родині, її батько – суддя Антін Негребецький, родом з Перемишля – активний учасник громадського життя рідного міста, зокрема в українських товариствах “Руська бесіда” та “Просвіта”, співпрацював з Іваном Франком.

Неодноразово згадується він на сторінках книги “Перемишль західний бастіон України”, виданої 1961 р. в Нью-Йорку – Філадельфії Перемиським видавничим комітетом. В опублікованих там матеріалах з історії Перемишля і Перемиської землі, зокрема в об’ємному нарисі Миколи Андрусяка “Перемишль в історії України до 1918 p.”, подається цікавий факт про його взаємини з І.Франком:

“В 1901 р. мав І.Франко в Перемишлі три відчити про провідні ідеї й епізоди в розвитку українського національного жиггя в Прикарпатській і Придніпрянській Україні від 60-х pp. до кінця XIX ст. Ці відчити надрукував Франко 1910 р. накладом Русько-Української видавничої С[піл]ки у Львові п.н. “Молода Україна” з підзаголовком: “З останніх десятиліть XIX в.” У своїй передмові […] І.Франко […] дякував за їх доповнення своїми заввагами перемиським діячам: дир. Гр. Цеглинському, вчителеві гімназії Дівочого інституту Іванові Приймі (1884-1920) та судді Антонові Негребецькому.”

Мати Ірини Негребецької, Олена Негребецька належала до давнього і відомого в Галичині роду української інтелігенції – роду Савчинських . її дід священик Григорій Савчинський був знаним культурним діячем і письменником.

Він брав участь у з’їзді українських вчених 1848 р. у Львові, писав вірші, прозу, статті на господарські теми. Його поетичні твори і нариси друкувались в газеті “Зоря Галицька”, відзначались Іваном Франком.

Олена Негребецька була двоюрідною сестрою Соломії Крушельницької, двоюрідною сестрою  Ольги Рудницької, рідною сестрою матері видатної художниці Ярослави Музики – Теодори Стефанович з дому Савчинської.

До речі, певний час художниця виховувалася в родині дядька Антона Негребецького і тітки Олени. Про це написала дослідниця її творчості Олена Ріпко у книзі “У пошуках страченого минулого”, спираючись на автобіографію художниці, що зберігається у фондах Львівської картинної галереї’.

У домі Савчинських бажаним гостем був відомий художник Корнило Устиянович, який заприятелював з батьком Олени Негребецької – Йосипом, розписував з ним церкви в навколишніх селах.

На початку 90-х років минулого століття К.Устиянович намалював ряд портретів членів родини Савчинських: іванни Савчинської – дружини Йосипа та Олени Негребецької – мами Ірини Негребецької. Обидва названі портрети зараз є власністю Львівського національного музею, експонуються на виставках поруч з творами Івана Труша, Юліана Панькевича, Ярослава Пстрака та ін.

У 1905 році родина Негребецьких переїхала до Перемишля. Тут у 1906 році Ірина закінчила народну школу, в 1906-1912 pp. вчилася у ліцеї Українського інституту для дівчат у Перемишлі, закінчивши його іспитом зрілості.

Початкову музичну освіту здобула в музичній школі Євстахії Петерс, а в 1916 р. поступила у Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка у Львові у клас директора інституту Василя Барвінського.

Закінчивши інститут у 1920 p., вона продовжувала вчитися у нього приватно аж до 1928 p., рівночасно працюючи (1913-1923 pp.) викладачем по класу фортепіано в музичній школі Українського інституту для дівчат у Перемишлі.

Ця школа під керівництвом досвідченого педагога і великого ентузіаста музичного шкільництва піаністки Ольги Окуневської користувалася доброю славою серед громадян міста, його околиць та взагалі Галичини.

Щорічні пописи учениць школи фортепіано привертали до себе увагу багатьох цінителів і шанувальників цього виду мистецтва, а професор С.Людкевич присвятив їм цілий ряд артистичних заміток в газеті “Діло”. Він високо оцінив загальний рівень викладання музики в цьому закладі, яскраву гру талановитих вихованок В.Божейко, І.Негребецької, Н.Кміцикевич та ін.

С.Людкевич писав: “Музична школа фортепіано в дівочім ліцеї в Перемишлі, яка, замкнена у шкільних мурах, не потребує реклами і не має конкуренції, підіймає останніми роками свій престиж музично-педагогічний так високо, що переходить найсміливіші надії всіх, хто цікавиться нею”.

У довоєнній пресі з’явилось також немало рецензій С.Людкевича на пописи учнів Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка у Львові. В одній із них “Попис елевів Вищого музичного інституту” композитор констатує, що:

“Елеви вищих курсів дали поважні продукції, які всі стояли на висоті задачі, а деякі VII і VIІ І р. доходили до концертових висот”. Серед останніх він відзначив Ірину Негребецьку, “яка виявила в “Рапсодії” Брамса д moll доволі багато індивидуальності та деяку мужеську рису у фразуванні, яка була зовсім на місці”.

У 1925 р. Ірина Негребецька склала державний іспит для вчителів фортепіано у Львівській консерваторії. В 1923-1939 pp. плідно працює в числі викладачів філії Вищого музичного інституту в Перемишлі.

Вона бере активну участь у різноманітних загальноміських та шкільних концертах, присвячених відзначенню пам’ятних дат з історії України, музичного мистецтва, а також так званих “академій”, які відбувалися з нагоди річниць видатних діячів української літератури – Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, співпрацює в українських товариствах в Перемишлі, зокрема “Перемиському Бояні”.

Вона виступала як піаністка з сольними номерами, а також як концертмейстер хору “Боян”. Про неї, а також інших піаністок, професорів музичного інституту, які акомпанували цьому музичному колективові, писав останній директор Музичного інституту в Перемишлі др. Євген Цегельський у своїй статті “Музичне життя Перемишля” .

У цій же статті у підрозділі під заголовком “Музичний інститут” Є. Цегельський дає їй таку характеристику:

“Друга цінна піаністка-педагог, це Ірина Негребецька […] Вдачею спокійна, зрівноважена, була радше таністкою- ліриком. Найрадше грала твори Шопена, а з українських композиторів Барвінського. її музична мова визначалася лагідністю. Гри на фортепіяні вчилася у Василя Барвінського у Львові і дійшла до вершин піаністичної техніки. її цариною була радше камерна музика й фортепіяновий супровід. Як акомпаніятора, можна поставити Ірину Негребецьку побіч найкращих сил цієї доби, як напр., Нестор Нижанківський. В учнів тішилася вона любов’ю і пошаною, а в громадянства ще й високою оцінкою своєї педагогічної і громадської праці. Не раз виступала як солістка, а дуже часто, як акомпанія- торка приїжджих, чи домашніх солістів та хору “Боян”. Обі пані ставилися з великим пієтизмом до українських композиторів, переписували їхні твори, самі ці твори грали й давали ученицям виконувати”.

Деякі “штрихи” до оцінки артистичної та педагогічної діяльності Ірини Негребецької в Перемишлі додає ще й відомий музикознавець, композитор Василь Витвицький, якого війна відірвала від рідного краю в 1944 р. Спочатку він емігрував до Австрії, згодом, у 1949 p., переїхав до Америки.

З довоєнних часів до нас дійшли окремі документальні підтвердження та відгуки в тогочасній пресі про її мистецько-педагогічну діяльність у Перемишлі та інших містах Галичини.

Наприклад, афіша про концерт співачки Одарки Бандрівської у Надвірній 28 лютого 1928 року, де акомпаніатором виступала Ірина Негребецька. Згадки про неї у спеціальному журналі “Українська музика”:

“Перемишль. 9 квітня 1938 р. Попис елевів вищих років кляси фортепіянової в салі оо. Василіян на Засянні […] Попис цей виказав високий рівень фортепіянової кляси музичного інституту, веденої проф. Божейко та проф. Негребецькою…” (“Українська музика”, 1938 № 6).

“Перемишль. Радіоаудиції для гімназій. “Клясична соната”, програма: Гайдн смичкове тріо, Моцарт скрипкова соната А-дур, Моцарт фортепіянове тріо Б-дур. Виконавці: члени учительського збору музичного інституту: фортепіян – проф. і.Негребецька, скрипка – д-р Є.Цегельський, віоля – проф. Вітошинський, віолончеля – полк. Красіцький. – 26.ХІ. 1937. (“Українська музика”, 1938 № 1).

У роки війни Ірина Негребецька продовжувала займатись своєю улюбленою справою. Про це свідчать друковані запрошення на концерти учнів і учениць українських шкіл в Перемишлі.  Оскільки музичний інститут в Перемишлі перестав існувати, вона давала приватні уроки музики, а також працювала в Домі народної творчості, Що частково перебрав на себе функції Музичного інституту.

Після війни почався новий період у житті талановитої піаністки. В 1946 році І.Негребецька переїхала до Львова і там проживала до останніх своїх днів, працюючи у Львівській консерваторії на кафедрі обов’язкового фортепіано.

В 1953 році стала доцентом консерваторії, вела підвищений курс гри на фортепіано для музикознавців, композиторів та диригентів, а також спеціальний клас фортепіано у Львівській музичній десятирічці при консерваторії, що згодом стала Школою-інтернатом ім. Соломії Крушельницької.

Померла 14 січня 1962 р. і похована у Львові на Личаківському цвинтарі.

Джерела:

Андрусяк М. Перемишль в історії України до 1918 р.[Текст] // Перемишль західний бастіон України. – Нью-Йорк; Філадельфія: Перемиський видавничий комітет, 1961. – С. 59.

Ріпко, О. Заповіт Ярослави Музики [Текст] / О. Ріпко // У пошуках страченого минулого. – Львів,
1995. – С. 142.

Людкевич, С. Попис учениць музичної школи в дівочім ліцеї в Перемишлі [Текст] / С. Людкевич // Людкевич, С. Дослідження, статті, рецензії / упоряд., вст. ст., пер. та прим. З.Штундер. – Київ, 1973. – С. 430-431.

Медведик, П. Негребецька  Ірина Антонівна [Текст] / П. Медведик //// Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 619.

Фільц, Б. Ірина Негребецька – людина, піаністка, педагог (1895-1962) [Текст] : [уродженка смт Залізці Зборів. р-ну] / Б. Фільц // Перемишль і Перемиська земля протягом віків / під ред. С. Заброварного. – Львів, 2001. – Кн. 2 : Видатні діячі Перемищини. – С. 255-265 : фот. – Бібліогр. в кінці ст. (17 назв) .

Фільц, Б. Родовід Григорія Савчинського, священика і письменника зі Звенигорода [Текст]  / Б. Фільц // Шоста наукова геральдична конференція. – Львів, 1997. – С. 160-162.

Цегельський, Є. Музичне життя Перемишля [Текст]  / Цегельський, Є. // Перемишль – західний бастіон України. – Нью-Йорк; Філадельфія: Перемиський видавничий комітет, 1961. – С. 328.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1638 публікацій.

Залишити відповідь