МИРОЛЮБІВКА | Великоберезовицька громада | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

МИРОЛЮБІВКА — село Тернопільського району Тернопільської області в складі  Великоберезовицької громади.  До 1964 р. називалося Чортория. Розташоване на правому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 15 км від м. Тернопіль і за 8 км від найближчої залізничної станції Березовиця–Острів. Площа – 1,4 кв. км. Дворів – 199. Населення – 541 особа (2014). Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки доби мезоліту.

Перша письмова згадка – 1566 рік. Назва походить, імовірно, від місцевих круч та обривів, які, за леґендою, вирив чорт. Під час Національно-визвольної революції українського народу середини 17 ст. і внаслідок татарських набігів село зруйноване. Наступна згадка – 1785 р., згідно з Йосифінською метрикою. 1832 р. в селі проживали 310 осіб.

У 1890 р. – 99 будинків, 560 мешканців, із них 335 українців, 188 поляків, 37 євреїв; велика земельна власність належала римо-католицькому костелу в Микулинцях (нині смт Микулинці Теребовлянського району); функціонували однокласна школа, фільварок, 2 водяних млини, 3 каменоломні, корчма.

Діяли філії товариств “Просвіта”, “Сільський господар”, “Каменярі” та інші об’єднання, а також кооператива і хор. 1931 р. в селі – 141 будинок, 657 осіб. Відомо, що у 1932 р. працювала однокласна школа.

У 1934–1939 рр. Чортория належала до ґміни Мику-линці. 1940 р. примусово створено перший колгосп. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 15 уродженців села.

В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – близько 30 осіб, у т. ч. застрелилися під час облави у смт Микулинці в 1950 р. Антон та Емілія Андрущини. 7 січня 1949 р. поблизу села відбувся бій між вояками УПА та відділом МВС; загинуло 2 повстанці.

У березні 1949 р. в с. більшовики проводили ревізії, під час яких понищили будівлі й майно селян. Протягом радянського періоду в селі розташовувалася центральна садиба колгоспу.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква святого Димитрія (УГКЦ, 1922, мурована),
  • капличка Матері Божої (2000-і),
  • “фіґура”,
  • пам’ятники:
    • полеглим у німецькорадянській війні воїнам-односельцям (1985, автори В. Корнет, І. Маркевич),
    • Лесі Українці (1996),
  • символічна могила Борцям за волю України (1994).

Працюють НВК “ЗОШ 1 ступеня–дитячий садочок”, фельдшерський пункт, бібліотека, клуб, триповерховий млин (споруджений наприкінці 19 ст.; введений у дію 1902 р.), 2 торгових заклади; земельні паї орендує ПАП “Агропродсервіс”.

У селі народилися:

  • співак (баритон), заслужений артист України Богдан Криворучко (1948 р. н.),
  • астролог, педагог Іван Круп’як (1948 р. н.),
  • господарниця, громадська діячка, заслужений працівник сільського господарства УРСР Стефанія Тислицька (1939 р. н.),
  • педагог, громадський діяч Дмитро Федик (1931–2005).

Місцевим хором керував дириґент, культурно-освітній діяч Мирослав Ляхович. Є гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення Миролюбівське джерело (0,28 га) і залишки карстового озерця “Безодня” (0,33 га).

Джерело

Уніят-Карпович, В. Миролюбівка [Текст] / В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 400 : фот. кольор.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.