ДМІТРУХ Микола Антонович, графік, живописець, педагог

dmitruh

Фото: Тарас Іванків

 

 

Микола Дмітрух (20.06.1954, с. Краснопілля, Миколаївська область) – графік, живописець, педагог.

Народився в родині депортованих на південь України у 1945-му вихідців з Південного Підляшшя. У 1970 р. переїхали на Тернопільщину.

1975-1979 рр. – навчання у Вижницькому училищі прикладного мистецтва. З 1993 року працює викладачем в Тернопільській дитячій художній школі.

Творить у галузі станкового живопису, графіки (книжкова ілюстрація, плакат, рисунок, дружній шарж, карикатура і, звичайно ж, екслібрис).

Член Національної спілки художників України (1990), Асоціації карикатуристів (2008). Лауреат всеукраїнських та міжнародних виставок “Митець року – 2004”, “Людина року” у номінації “Художник” регіональної акції “Галицький лицар – 2004”.

На XV Міжнародному конкурсі карикатур «Незалежність. Оптиміст і песиміст», що в листопаді 2015 року завершився у Києві, творча робота Миколи Дмітруха відзначена заохочувальним призом Асоціації карикатуристів України.

Автор альбомів: “Живопис” (2005), “Обличчя Тернополя” (2008). Художник-ілюстратор книг  Б. Бастюка, А. Вихруща, І. Дем’янової, Б. Мельничука. Автор-упорядник книги “Народні приповідки, поговірки, примовки Холмщини” (2011).

Роботи експонуються на всеукраїнських та міжнародних виставках та представлені в музеях України, Польщі, Болгарії, Люксембурга, Туреччини, Тайваню та приватних колекціях світу. 23296

***

Малювати почав років з 3-х… “Це були перші спроби побачити світ не таким, яким він є, а таким, яким я хочу його бачити. Ці роботи збереглися завдяки моїм батькам, які завжди цінували моє мистецтво і берегли до сьогодення”. “Спочатку виписував чудернацькі образи, в яких лише сам один впізнавав те, що задумував відобразити на папері.

У школі копіював своїх однокласників, часом  – вчителів, і це виходило досить реалістично. Стінгазета була за мною, як за “визнаним” в школі “художником”.

А потім – Вижницьке училище прикладного мистецтва, спілкування з відомими майстрами. Все це дозволило не лише освоїти станковий живопис, графіку, але й не втратити потяг до цього мого першого і, напевно, найтривалішого захоплення – створення дружніх шаржів, карикатур.”

В живописі художника привертають увагу давні історичні архітектурні пам’ятники Тернополя, Львова, Кременця, Острога. Він гармонійно поєднує український Південь, де народився, і Західної, де нині мешкає.

В 1995 році серія екслібрисів Лепкіани Миколи Дмітруха була відзначена другою премією на Всеукраїнському конкурсі “Журавлі повертаються додому”, присвяченому 120-й річниці від дня народження Богдана Лепкого (Тернопіль, 1995 р.). Під пером художника оживають персонажі Т. Шевченка, М. Гоголя, Лесі Українки. Ряд екслібрисів присвячено колегам.

Микола Дмітрух є знаним автором “дружніх”, “добрих” шаржів на багатьох відомих художників, письменників, журналimg689істів, бізнесменів, можновладців, науковців.  Багатьом відомий його рекорд – шарж за хвилину, встановлений у 2004 р. на міжнародному художньому пленері в Польщі.

Він також встановив рекорд світу в малюванні шаржів протягом години (59 малюнків). Рекорд включено до книги Польських рекордів і особистостей і претендує до Книги рекордів Гіннеса.

В переліку героїв Миколи Антоновича – Борис Возницький,  Іван Марчук, Роман Лубківський, Ігор Ґерета, Василь Жданкін,  Жерар Депардьє, Едріан Броуді… Тернополянам художник присвятив альбом “Обличчя Тернополя”.

Застрягла в генетичній пам’яті художника і його прабатьківщина – Холмщина. Антон та Євдокія Дмітрухи (Ґмитрухи) були виселені із села Обша Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща) у 1945 році.

В родині Дмітрухів культивувалася народна культура: пісні, перекази, легенди, казки, приповідки, а ще християнські цінності.  Із уст старших завше зривалась фраза “А пам’ятаєш, як то було вдома…”.

Упродовж 17 років ретельно записував пісні, перекази, легенди, казки, приповідки, фіксував розмовні вислови, які стали предметом дослідження. І в 2011 році в “Тернографі” вийшла за його упорядкування книга “Народні приповідки, поговірки, примовки Холмщини”.index

Вихованці Миколи Дмітруха є переможцями всеукраїнських та міжнародних дитячих конкурсів та фестивалів. Серед колишніх учнів – художники, архітектори… Найрідніший учень – син Олександр, психолог-терапевт, теж художник.

Зрештою, як справедливо підмітив Петро Сорока на сторінках своїх “Денників“: “Помітити у людині комічне, виділити його, гіперболізувати, довести до гротеску і при тому не принизити саму людину, а змусити її разом з іншими усміхнутися – це вимагає справжнього таланту.

Митців, наділених такою здатністю, одиниці.

Микола Дмітрух – один з них…

У будь-якому товаристві Микола незмінно залишається найменш помітним, тихим і замкнути у собі. Але при цьому його погляд загострюється, а блиск зіниць стає особливим – чіпким і пильним. Очевидно, він старається помітити те, що іншим не доступно. Його погляд оцінює і вивчає.

Безперечно, він бачить світ не таким, як ми усі.

Він наділений рідкісною здатністю помітити в зовнішности людини – передусім в її обличчі – найголовніше, домінуюче, те, що горує над усім іншим. Окрім усього Микола Дмітрух відкриває по-новому знаних нам людей.

Це ще і його погляд, його бачення, а отже ним писана наша жива історія.

Весело і радісно д21ивитися на світ і людей його очима.

Завдяки йому на наших очах творяться міфи про вуса Дмитра Стецька і Василя Садовника, брови Михайла Форгеля і Миколи Пазізіна, бороди Євгена Удіна і Богдана Ткачика, кепку Михайла Безпалківа, щоки Георгія Петрука-Попика, їжачок Ігоря Сачка, лисину Олександра Вільчинського, носи Михайла Дирбавки і Ганни Ткачик, губи Володимира Вихруща і Ярослава Бензи...”.

Джерела:

Дмітрух [Ізоматеріал] : [буклет]. – Т. : Джура, 2014. – 2 с. : кол. іл.

Дмітрух, М. Обличчя Тернополя [Ізоматеріал] : [зб. вибр. шаржів] / М. Дмітрух ; [ред. та передм. П. Сороки]. – Т. : Колір Прінт, 2008. – [34] с. : кол. іл.

Народні приповідки, поговірки, примовки Холмщини [Текст] : із фольклор. спадщини укр. людности с. Обша Білгорайс. повіту Люблін. воеводства (Польща) / кн. ілюстр. худож. творами уродженки с. Обша Євдокії Дмітрух (Ґмитрух) ; редаг., вступ. ст. В.А. Барни ; [післямова М. Дмітруха] ; зібрав і упорядкував М. Дмітрух (Ґмитрух). – Т. : Терно-граф, 2011. – 51 с. : іл.

***

Дудка, А. Микола Дмітрух – рекордсмен з шаржів / А. Дудка // Нова ера. – 2008. – 21-27 трав. – С. 9 .

Золотнюк, А. Звуки та кольори степу [Текст] : [за матеріалами розмови з худож. М. Дмітрухом] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. – 2015 . – № 55 (10 лип.). – С. 6 : фот.

Кущ, Д. Історія в шаржах [Текст] : [про терноп. карикатуриста М. Дмітруха] / Д. Кущ // Тернопільський оглядач. – 2008. – №36(10 жовт.). – С. 46-47 : фото.кол.

Романів, А. У “Короля дружніх шаржів” – ювілей [Текст] / А. Романів // Свобода. – 2014. – № 54 (4 лип.). – С. 4 : фотогр.

Сагаль, О. Микола Дмітрух: “Карикатура – це візія світу” : [про терноп. карикатуриста М. Дмітруха] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. – 2008. – 9 -15 квіт. – С. 6.

Сорока, П. Микола Дмітрух: грані осяйного таланту [Текст] : до 60-ліття митця / П. Сорока // Літературний Тернопіль. – 2014. – № 3. – С. 77-83 : кол. іл.: [2] окр. л., [1-4] с. обкл.

Сорока, П. Світлий і людяний талант [Текст] : кілька штрихів до творчого портрета М. Дмітруха / П. Сорока // Золота пектораль. – 2009. – № 1/2. – С. 143-144.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2329 публікацій.

Залишити відповідь