МУЗИКА Ярослава Львівна

МУЗИКА Ярослава Львівна (у дівоцтві – Стефанович; 10.01.1894, м-чко Заложці, нині – смт Залізці Зборівського району Тернопільської області – 24.11.1973, м. Львів) – художниця, реставратор, художній декоратор ужиткового мистецтва, громадська діячка.

Походила зі старовинного галицького роду Савчинських, до якого належать співачки С.Крушельницька, Г.Крушельницька, О.Бандрівська, композитори М.Скорик, Б.Фільц та ін., племінниця С.Крушельницької. Дружина вченого-мікробіолога М.Музики. Народилася в містечку Заложці (нині смт Залізці Зборівського району Тернопільської області).

Художню освіту здобула у Львові в студії С. Батовського (1902) та Вільній академії красних мистецтв у Л.Підгорецького, згодом – у Паризькій художній Академії А.Лота (Франція; 1935).

Опануванням багатовіковими здобутками світового професійного мистецтва, зокрема знаннями в галузі реставрації давніх ікон і класичних традицій візантійського мистецтва, завдячує М. Бойчуку, з яким познайомилася 1910–1914 у творчій робітні НТШ.

За його порадою стажувалась як реставратор у Центральних науково-реставраційних майстернях у знавця старовини І.Грабаря в Москві (1928), вивчала мистецтво реставрації також у Новгороді Великому, Пскові (нині міста в РФ), згодом – у Києві.

Художниця вперше взяла участь у показі власних творів 1922 на 1-й виставці Гуртка діячів українського мистецтва, що відбулася у Львові. Від 1924 працювала рисувальницею в Національному музеї у Львові.

У 1931 Ярослава Музика стала одним із засновників і активних співучасників творчого об’єднання у Львові – Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), створеної з метою моральної підтримки українських митців, розсіяних у світі, а також задля широкого знайомства львівської громадськості з творчістю українських художників і представників різних мистецьких шкіл Європи.

1-ша виставка АНУМу відбулась у Львові 1931, де експонувалися твори Музики, інших українських митців, а також були представлені твори французьких, італійських, бельгійських художників та української Паризької групи.

У 1930-х рр. Музика багато подорожувала по країнах Скандинавії, знайомилася з мистецтвом Франції, Венеції (Італія), Італії. Брала участь у т-ві «Союз українок», була делегаткою Українського жіночого конгресу в Станіславові (нині м. Івано-Франківськ) 1934.

Своєю самобутньою творчістю, вродженим хистом, професійним вишколом європейського рівня, постійним пошуком у різних галузях мистецтво і розмаїтих видах техніки утвердила себе серед найяскравіших мистецьких особистостей Львова ХХ ст., таких як І.Труш, О.Новаківський, М.Бойчук, М.Федюк, О.Кульчицька, М.Осінчук, С.Гординський, П.Холодний, П.Ковжун та ін.

З ними Музика тісно співпрацювала, організовувала художні виставки, виступала як автор фахових статей у львівських журналах «Нова хата», «Жіноча доля», «Жінка», ілюстрованому журналі «Мистецтво», що виходив під егідою творчого об’єднання АНУМ.

Її роботи експонувалися на виставках у Львові, Рівному, Кременці, Станіславові, Києві, багатьох містах зарубіжних країн – Празі (Чехословаччина), Берліні (Німеччина), Неаполі, Римі (обидва міста в Італії), Варшаві, Чикаго, Лос-Анжелесі (обидва міста в США), Москві, Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), Кишиневі (нині столиця Молдови; усього понад 50 українських і міжнародних виставок).

Пензлю художниці належать картини «Княгиня Ольга», «Гуцул з люлькою», кілька портретів Лесі Українки, 2 портрети Максима Музики (чоловіка), низка портретів С.Крушельницької, письменника М. Рудницького, художника М. Федюка, О.Савчинської-Ланцуцької (її тітки), 3 портрети Б.Фільц (її племінниці), 6 портретів В.Свєнціцької (один з них – на слюді, один виконаний маслом), з якою вона перебувала в сибірському Гулазі.

 

 

Музика є авторкою

  • графічних серій «Шевченкові», «Символи Сковороди»,
  • композицій на склі («Анна Ярославна»),
  • емалей («Народні повір’я», «Перебендя»)
  • тощо.

У різних країнах, зокрема в Парижі, вона відвідувала безліч музеїв, картинних галерей, звідкіля привезла багато різноманітних зібрань художніх творів, про враження від яких залишила цікаві спогади із цінними спостереженнями фахівця-практика.

Її поїздка до Швеції теж знайшла відбиток у статтях, де вона з просвітницькою метою розповідала про шанування шведками національного одягу, звичаїв і вжиткового нар. мистецтва.

Під час перебування в будинку творчості в Гурзуфі влітку 1948 Ярославу Музику було заарештовано органами НКВС РРФСР за «націоналістичну діяльність» і засуджено до 25-ти років виховно-трудових робіт у  Тайшеті Кемеровської обл. та 3-х ін. сибірських таборах, де вона працювала на важких роботах – лісозаготівлі, розколюванні слюди тощо.

 

Останню їй вдавалося часом використовувати як матеріал для своєї творчості, яку вона і тут у надзвичайно важких умовах продовжувала плекати. З дому їй висилали папір і фарби, що давало змогу займатися улюбленою справою. Через 8 років була звільнена й 1956 повернулася до Львова.

Із заслання вона привезла велику колекцію творів:

  • 130 пейзажів Сибіру та малюнків цікавих різнобарвних квітів;
  • 12 мініатюр на слюді,
  • 20 портретів жінок, які разом з нею відбували заслання.

Роботи ці виставлялись на посмертній персональній виставці у Львівській картинній галереї (нині Львівська галерея мистецтв), присвяченій 100-річчю від дня народження художниці (у січні 1994).

Ярослава Музика  працювала в галузі станкового та монументального малярства, станкової книжкової та промислової графіки, емальєрства, декоративного мистецтва.

У каталозі персональної виставки, що відбулась у Львові 1968, згодом – у Києві 1970, подано 967 позицій її творів, які упорядковані за окремими розділами: живопис; живопис на склі; графіка з підрозділами: рисунки, монотипїї, естампи.

Крім того, екслібриси, батик, емаль, серед них і серії – «На теми творів Т.Шевченка», «Гуцульські народні повір’я»; мініатюри на слюді (інкрустації), золото- і срібно-чорні мініатюри, мозаїка.

Художні роботи:

  • «Старий з бородою» (1923)
  • «Княгиня ольга» (1925, 1967)
  • «Гуцул з люлькою» (1928)
  • «Жіночий портрет» (1933)
  • «Кременецька легенда» (1971)

Портрети:

  • М. Рудницького (1963)
  • М. Федюка (1964)

Графічні серії:

  • «Шевченкові» (1961—1964)
  • «Тварини» (1932—1965)
  • «Перемиська легенда» (1966)
  • «Символи Сковороди» (1969)

Інші роботи:

  • дереворит «Коні» (1932)
  • мозаїка «Зустріч Довбуша з Дзвінкою» (1962)
  • композиція на склі «Анна Ярославна» (1967)
  • композиція на емалі «Народні повір’я» (1965—1966)
  • аплікації «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва» (1968)

Праці:

  • Завдання консервації і реставрації // Мистецтво. Львів, 1932.
  • Сучасні українські графіки: На виставці української графіки у Львові // Нова зоря. Львів, 1932, ч. 55.
  • Український жіночий конгрес. Буклет-проспект. Львів, 1934.
  • Жіночі сильветки з шостої виставки Українських незалежних митців // Жінка. 1935. № 2.
  • Малюємо і різьбимо // Жінка. 1935. № 12.
  • Забавки // Жінка. 1936. № 6–7.
  • Павло Ковжун – товариш// Жінка. 1939. травень.

У Львівській картинній галереї здійснено 4 персональні виставки – до 70-, 80-, 90- та 100-річчя від дня її народження. 12 січня 2010 в 3-х залах Львів. галереї мистецтв відкрито постійно діючу експозицію, присвячену життю та творчості Музики під назвою: «Ярослава Музика: «Творчість і колекція».

Померла в м. Львів, похована на Личаківському цвинтарі в родинній гробниці Савчинських. Свою художню спадщину заповіла Львівській картинній галереї, де тепер зберігається понад 1130 її творів, а також архів, багатюща колекція народного мистецтва, зібрана з любов’ю і смаком упродовж усього життя.

На будинку НТШ у Львові по вул. В.Винниченка, 26, де проживала Музика (1909–1973), встановлено меморіальну дошку з бронзовим барельєфом роботи скульптора Е.Миська, на гробниці – бронзовий барельєф художниці роботи скульп. Є.Дзиндри.

Одну з вулиць Львова названо її іменем. У 2000 році з метою збереження, відродження та подальшого розвитку мистецьких традицій Тернопільщини, заохочення художників-аматорів до плідної праці щодо розвитку українського національного мистецтва в Тернополі засновано обласну мистецьку премію імені Ярослави Музики. Першим її лауреатом серед художників-аматорів

Продовжити читати →

Джерела

Дуда, І. Музика Ярослава Львівна  [Текст] / І. Дуда, В. Стецько // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 575.

Фільц, Б. М. Музика Ярослава Львівна [Текст] / Б. Фільц // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – Київ, 2010. – 728 с.: іл. – Електрон. версія публ.: http://www.history.org.ua/?termin=Muzyka_Y, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2287 публікацій.

Коментарі (1)

  1. Ekstrakcja danych Warszawa oferuje usługi przywracania dostępu do skasowanych danych po wszystkich typach uszkodzeń nośników, jak: zniszczenia logiczne typu problemy z partycją. Wejdź tutaj aby zapoznać się z informacjami dotyczącymi odzyskiwania danych

Залишити відповідь