МОХ Рудольф Іванович

МОХ Рудольф Іванович (псевдоніми — Рудольф Мхъ, Мех, Рудольф, Р. М.; 16.04.1816, м. Бережани, тепер Тернопільської області — 12.02.1892, с. Острів, тепер Галицького району Івано-Франківської області) — священик Української Греко-Католицької церкви, письменник, громадський діяч. Один із продовжувачів справи «Руської Трійці», діяч Головної Руської Ради, секретар «Руської Ради народної».

Народився 16 квітня 1816 року у м. Бережани (Бережанський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Тернопільської області, Україна). Походив із міщанського роду, батько — українець, мати — полька.

Навчався у Бережанській гімназії (1828—1834 рр.), Тернопільському єзуїтському ліцеї (за іншими даними — закінчив 1836 року гімназію), Львівській духовній семінарії, яку закінчив 1841 (1842?).

1842 р. рукоположений єпископом Львівським Григорієм Яхимовичем на священика. Розпочав душпастирську працю у селі Завадка біля Калуша; працював у с. Лагодові коло Глинян (тепер Перемишлянського району Львівської області), далі — у селах Острів та Курипів недалеко Галича.

Громадська діяльність:

  • 1848 р. — делегат «Головної Руської Ради», предстаник «Головної Руської Ради» в Дрогобичі та Стрию, на вічі у Дрогобичі став одним із засновників культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська матиця»
  • жовтень 1848 р. — учасник «Собору руських вчених» у Львові;
  • разом з Яковом Головацьким, Т. Глинським, Миколою Устияновичем виступав проти вживання букви «ъ», тобто проти «язичія».
  • ініціатор створення «Кружка руських місіонерів»,
  • «один із головних апостолів…», який проводить серед народу антиалкогольну пропаганду, бере участь у з’їздах та нарадах учених, сприяє поширенню освіти, культури, хорового мистецтва.
    виступав проти намагань намісника Аґенора Ґолуховського ввести латинську азбуку в українське письмо.
  • Часто виступав у пресі зі статтями, у яких обстоював необхідність згуртування народу в боротьбі за свої права, вів активну місіонерську діяльність, був одним із пропагандистів тверезості.

Р. Мох — автор перших оригінальних драматичних творів Західної України, також панегіричного, моралістичного і сатиричного характерів. Його збірка поезій «Мотиль» (1841) — друга в Галичині після «Русалки Дністрової» книжка, написана українською народною мовою.

Автор віршів українською народною мовою панегіричного та описово-моралістичного змісту (збірка «Мотиль», 1841). В газеті «Зоря галицька» виступив із сатиричним віршем «Розпука орендарська над селянами, котрії до розуму приходять» (1848) і фрагментами драми про скасування панщини в Галичині «Терпен — спасен» (1849).

Кріпосне лихоліття, безпросвіття галицького села показані в п’єсах «Справа в селі Клекотині» (1849), названій І. Франком «першою пробою української комедії в Галичині», і «Пам’ятка 3 Мая 1848» (1878).

Соціально-побутова віршована драма «Опікунство» була поставлена в українському галицькому театрі (1864). У 1841 р. вийшла друком його збірка віршів «Мотиль», що стала другою після «Русалки Дністрової» книгою, виданою українською мовою, і була позитивно оцінена Іваном Франком. 1848 р. появилась друга збірка поезій «Стихотворенія».

«Галицьким Котляревським» називали сучасника о. Р. Моха. Це були перші оригінальні драми в галицькій літературі, що гостро піднімали питання життя людей краю, поневолених панщинзняною повинністю, порушували ряд проблем соціального змісту.

Помер 12 лютого 1892 року в с. Острів (Австро-Угорщина, тепер Галицького району Івано-Франківської області, Україна). Похований на сільському цвинтарі.

Джерело

Гуцал, П. Мох Рудольф Іванович [Текст] / Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б., Тихий Б. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 568.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2600 публікацій.

Залишити відповідь