МІЗЮРИНЦІ | Шумський район | Тернопільська область

МІЗЮРИНЦІ — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. Від вересня 2015 року ввійшло до складу Великодедеркальської сільської громади. До Мізюринців приєднано хутір Підліс. Розташоване за 21 км від районного центру та 10 км від найближчої залізничної станції Лепесівка. Черз село проліг автошлях Тернопіль — Шумськ. Територія – 1,8 кв. км. Дворів – 89. Населення – 285 осіб (2014). Поблизу села виявлено пам’ятки залізного віку, черняхівської культури і давньоруського часу.

Перша письмова згадка датована 1583 роком, за поборовим реєстром Крем’янецького повіту. В актових книгах Крем’янецького земського суду Мізюринці згадано у позові Михайла Хріницького до Раїни Ярмолинської про привласнення спадкових сіл у 1619 р.

Одна з леґенд стверджує, що першопоселенцем був Мізюра. Дехто вважає, що виникнення топоніма спричинили головні убори українського війська, які називали мізюрками. Адже село у той час належало полковнику Костянтинові Ярмолинському.

За іншою версією, назва – видозмінений варіант від прикметника «мізерне» – маленьке, невеличке. 1724 р. на кошти поміщика Іоахіма Глуховського та прихожан зведено дерев’яний храм (не зберігся).

Серед власників села у 1834–1843 рр. був Станіслав Цеценівський, який через Сквирський земський суд Київського ґенерал-губернаторства домігся повернення йому селянина-втікача Семена Савчука і його родини. Так тоді ж зробила й інша власниця села – Марціяна Попелева.

Поміщик Павло Гнатовський брав участь у польському повстанні 1831 р., і його землі конфіскувала російська влада; деякий час вони належали поміщикові Валовичу. У різні роки Мізюринцями володіли Ян Ярмолинський, Іоахим Глуховський, Тадеуш Хиждеу (Хашдеу, Хиждей).

Наприкінці 19 ст. село – Дедеркальської волості Крем’янецького повіту; нараховувало 72 двори, 506 жителів. Діяли філії “Просвіти” та інших товариств, драматичний гурток, струнний оркестр, вечірня школа для молоді, Народний дім, кооператива.1934 р. в Мізюринцях функціонувала найбільша на Шумщині сільська просвітянська бібліотека (400 книг).

Від вересня 1939 р. село – під радянською владою, яка переслідувала членів ОУН і 1940 р. примусово створено перший колгосп. Від початку липня 1941 р. до 3 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією.

Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни чоловіків загинуло 29, пропало безвісти 8. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 70 осіб, серед них:

  • Іван Білик (1922 р. н.),
  • Феодосія Боб’юк (1924 р. н.),
  • Корній (1917–1944) і Микита (1922–1944) Воловики,
  • Анатолій Галан (р. н. невід.–1944),
  • Надія Жигайло (1925 р. н.),
  • Віра Іванюха (1928 р. н.),
  • Віктор Ковальчук (1925 р. н.),
  • Кузьма Козак (1912 р. н.),
  • Марія Комар (1922 р. н.),
  • Амвросій Лавренюк (1901 р. н.),
  • Володимир Піцух (1926 р. н.),
  • Михайло (1921–1944) та Олексій (1923– 1945) Святенюки,
  • Ганна Собчук (1920 р. н.),
  • Петро Трощанський (1923–1944),
  • Віталій Янчук (1926–1944).

За радянської влади репресовано 28 сільських родин. 1949 р. відновлено діяльність колгоспу. Згодом колгосп реорганізовано у ПАП «Мізюринецьке», яке функціонувало до 2002 р. Нині земельні паї селян орендують фермерські господарства «Добробут» і «Любава».

ПАМ‘ЯТКИ

  • церква святого Івана Богослова (УПЦ, 1910 р., дерев’яна).
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969),
  • пам’ятник воякам УПА (1992),
  • погруддя Т. Шевченка (1986, скульптор Іван Мулярчук);
  • 2 пам’ятні хрести.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку в селі Мізюринці. Джерело Власна робота. Автор: ІgorPunda

Працюють ЗОШ 1 ступеня, клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, відділення зв’язку, торгові заклади. Є став. У Мізюринцях народилися:

  • ветеран УПА, літератор, громадський діяч Андрій Боб’юк (1926 р. н.),
  • музеєзнавець, етнограф, фольклорист, громадський діяч Венедикт Лавренюк (1933–2006),
  • молдавсько-румунський письменник, фольклорист, просвітитель, громадський діяч Александру Хиждей (Хиждеу, Хашдеу; 1811–1872).

Відомо, що у 1936 року в Мізюринцях гостював колишній командувач Галицької армії ЗУНР, командувач армії УНР, історик, мемуарист Михайло Омелянович-Павленко (1878–1952). Венедикт Лавренюк видав книгу «Мізюринецьке перевесло» (2003 р.).

Джерела:

Мельничук, Б. Мізюринці [Текст] / Б. Мельничук, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 573—575 : фот. кольор.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2706 публікацій.

Залишити відповідь