Міська геральдика Тернопільщини : Зборів

21.06.2017 | Автор: | Категорія: Геральдика

Перші історичні звістки про зборівську околицю маємо з середини XV ст. Але серед 17 сіл і містечок не зустрічається назва Зборів. Деякі історики вважають, що Зборів заснували на ґрунтах волості Куклинці шляхтичі Самуель і Кшиштоф Зборовські, які прийшли сюди з Великопольщі. Пізніше Самуель став гетьманом українського козацтва Самійлом Зборовським.

джерело

Якщо того часу існував герб міста і печатка, то вірогідно, що це міг бути родовий герб Зборовських — «Ястржембець»: «на блакитному тлі золота підкова, обернена шинами догори й супроводжувана всередині золотим лимарським хрестом».

Як вважав Б. Папроцький, зачинателем роду Зборовських був сандомирський ловчий Петро зі Зборова, який згадується у документі за 1479 р. Однак документально під 1467 р. прослідковується ще один представник роду Зборовських — Альберт як власник однойменого населенного пункту на Львівщині.

Магдебурзьке право поселення отримало десь на початку XVI ст. (у документі за 1601 р. вже говориться про бурмистерський уряд міста — авт.) завдяки дідичу Марціну Зборовському, який укріпив місто, побудувавши мурований замок. Тоді торг у Зборові був двічі на тиждень, в неділю і четвер. Річні ярмарки проводили на католицькі свята Божого тіла, Симона і Юди, Трьох Королів. З 1642 р. місто опинилося у власності Собєських.

Батько польського короля Якуб Собєський купив цілий Золочівський ключ земель — від Золочева до Озерної. У 1645 р. він отримав королівський привілей, який підтверджував проведення трьох ярмарків на рік.

Проте в ході Зборівської битви містечко було значно зруйноване. З цього приводу мандрівник Ульріх Вердум писав: «Колись це велике гарне місто, оточене з півночі земляним валом, а з півдня озером. Коли мешканці під час облоги козаків і татарів вважали, що з боку озера їм не загрожує жодна небезпека, татари на конях перепливли озеро, напали на місто й вибили чи забрали у неволю усіх, кого знайшли, так що з 10 тисяч жителів тепер тут залишився якийсь десяток».

У 1689 р. король Польщі Ян Собєський, враховуючи зруйнованість міста в ході Зборівської битви і подальших подій, підтвердив магдебурію і надав місту особливий привілей. Характерно, що річні ярмарки він переніс на свята грецького обряду — Сиропусну неділю, Св.Івана, Пилипа і Різдво Богородиці. Дозволив варити пиво, ловити у міському ставу рибу вудкою, а також залишив за містом право використовувати прибутки з чиншів та мит для ремонту фортифікацій і благоустрою.

Гербом Зборова тоді стала родова емблема Собєських — «Яніна»: «на червоному тлі сталевий щит із золотою обвідкою».  Очевидно, на ринковій площі була збудована ратуша, яку як аварійну, знесли у 1977 р. Після смерті короля Яна Собєського Зборовом спочатку володіли його сини. Після смерті Костянтина у 1725 р. місто перейшло до рук його дружини Марії-Юзефи.

Найстаріша печатка міста, якою засвідчене судове зізнання 1782 р., має легенду «SIGILLUM CIV[I]TATIS [Z]BOROVIENSIS» й зображення шляхетського герба Собеських «Яніна», увінчаного короною.

Це зображення незмінно міститься й на всіх пізніших печатках Зборова. На найпізнішій (1907 р.) печатці горизонтальним штрихуванням подано синій колір поля. Лише на печатці, якою засвідчені кілька листів до Галицького намісництва 1847 р. з легендою «GMINA MIASTA ZBOROVA», є зображення прямокутної будівлі з чотирма симетричними вузькими вікнами й стрімкою вежею посередині, що стоїть на брукованій площі.

Натомість війтівсько-лавнича печатка, відтиском якої засвідчене судове зізнання 1663 р., містить складну композицію з чотирьох шляхетських гербів, жоден з яких не належить Зборовським чи Ссобеським.

У міжвоєнній Польщі за пропозицією директора Земського архіву у Львові О. Бальцера (для міст, що мають новий герб чи використовують герб власника) поле герба вкривали вертикальні білі й червоні смуги. Та оскільки законодавчо цей проект не прийняли, використовували й давній варіант з червоним полем.

У 1740 р. внучка короля Яна Собєського Марія-Кароліна де Буйон продала Зборів разом з іншими маєтками князеві Міхалу Радзивілу, який в 1743 о. підтвердив права міста. Цісар Франц II 1798 р. ще раз підтвердив його привілеї і надав права на ярмарки на Св. Івана, Преображення, Воздвижения.

За доби Австро-Угорської імперії місто спочатку належало до Золочівського повіту, а в 1904 р. дістало повітовий статус. У міському гербі не зафіксовано жодних змін, про що підтверджує печатка самоврядування за 1782 р. із зображенням шляхетського герба «Яніна».

У період Другої Речі Посполитої за пропозицією директора Земського архіву у Львові О.Бальцера поле міського герба мало подаватися у вигляді вертикальних біло-червоних смуг, але законодавчо цей проект не був затверджений, тому самоврядування користувалося гербом австрійського зразка.

Однак, як свідчать факти, упродовж історичного розвитку самоврядування міста з невідомих причин змінювало свою символіку. Так, печатка на документі за 1847 р. має зображення прямокутної будівлі з чотирма симетричними вузькими вікнами і стрімкою вежею посередині, що стоїть на брукованій площі.

27 травня 1999 р. сесія Зборівської міської Ради у контексті підготовки до чергового ювілею Зборівської битви без оголошення конкурсу, обговорення, узгодження затвердила герб та прапор міста Зборів.

 

Джерела
Геральдика та символіка Зборова [Електронний ресурс] // Зборів: місто козацької слави. — Режим доступу: https://goo.gl/GIlOVM, вільний (20.06.2017).

Клименко, О. Міська геральдика Тернопільщини [Текст] / Олег Клименко, Богдан Хаварівський. — Тернопіль, 2003. — 500 с. — (Корінь і крона; Вип. 25)

Українська геральдика. Зборів [Електронний ресурс] // Зборів: місто козацької слави. — Режим доступу: https://goo.gl/vAULut, вільний (20.06.2017).

Чернецький, Є. Герб Яніна [Електронний ресурс] /Чернецький, Є. // Мислене древо. — Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/History/Kupola/Vol05/JaninaArms.html, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1510 публікацій.

Залишити відповідь