Міська геральдика: Долина (Янів)

 В Геральдика | Родознавство

 

Янів (після 1960 р. село Долина у Теребовлянському районі) — містечко, яке лежало на Кучманському шляху, було засноване ще у кінці XV століття.

Найдавніша згадка про Янів датується 26 липня 1497 р., коли в поході на Волощину через цей населений пункт разом з німецькими хрестоносцями під командуванням Яна Тіфена проходили польські війська на чолі з королем Яном Ольбрахтом. Про це, зокрема, йдеться у творі Ксавера Ліского «Іноземці в Польщі».

Чергові документи про Янів, як подають польські дослідники М. Балінський та Т. Ліпінський, походять з початку XVII ст. У 1604 р. король Сигізмунд III дозволив подільському воєводі Янові Польському герба «Роліч» — власнику цих земель, збирати мито «один шеляг» з коня і вола, «які тягли вози, хоч би і шість їх було запряжено», на побудованих Гольськими мостах через річки Серет і Гнізна.

Він же власним коштом на високому узгір’ї звів мурований замок у формі чотирикутника. 1601 р. Ян Ідольський і його дружина Софія із Замєхова заклали у місті римо-католицьку парафію. На території замку у ренесансному стилі був побудований у 1611-1634  роках Троїцький костьол, який входив у систему оборони міста.

На крутому пагорбі, який омиває річка Серет, посередині села, а в ті часи містечка, стоїть, чи скоріше стояв, замок. Збудований у формі прямокутника, обнесений мурами товщиною у три метри, та укріплений по кутах баштами.

Споруда була надійним захистом від нападів. Ще до кам’яного на цьому місці стояв дерев’яний замок. До нашого часу збереглися: один ярус західної вежі з підвалом, південна стіна з арковим проходом та нижні мури.

Західна башта і зараз справляє враження грізного та надійного оборонця, хоча залишився від неї лише перший ярус з шістьма вікнами-бійницями.

Верхній поверх башти був розібраний, а підвал всередині засипано землею, хоча вхід у підземелля зберігся. Мурована фортеця була зведена на початку XVII століття, за наказом Яна Гольського (Jan Golski), подільського воєводи, для захисту від нападів татар.

Далі замок перейшов у власність Богушів. В 1611-1634 роках на території замку було споруджено родинну капличку Гольських. Освячення провели в 1661 р.

В 1675 році замок захопили турки і звісно зруйнували його. Після турецької навали замок вже не відбудовувався повністю. Відбудували лише капличку (стала костелом) розширивши її, використавши каміння зруйнованого замку, та залишки оборонного муру. Зберегли в’їзну браму в замок, що зараз примикає до костелу Святої Трійці. З 1991 року костел належить греко-католицькі громаді.

Підземелля твердині, за переказами, тягнуться до Теребовлянського замку на 12 км. Вони не досліджені. В XVIII столітті, за володіння Богушів, на території замку працювала селітрова фабрика.
Якщо наперед не знати, що в селі є замок, його можна і не помітити. Територія замкової гори заросла деревами та кущами.

Брак відомостей про Янів у XVI ст. можна пояснити тим, що містечко у той час було цілком знищене татарами і турками і лише на початку XVII ст. почало відбудовуватися. Проте в 1675 і 1685 роках містечко та замок черговий раз зруйнували й спалили турецько-татарські війська. А в червні 1790 р. величезна пожежа ще раз знищила Янів разом з архівом, у якому зберігалося багато історичних документів.

Побутує історична версія про функціонування в Янові найстарішої української папірні. Перша і єдина згадка про неї зберігається в краківській раєцькій книзі. У ній під 1522 р. мова йде про Мартина «papiri factor de Janov Rusiae» («Папірник з Янова на Русі»).

Про наявність у громади міста геральдичних відзнак до часу володіння ним Богушів даних не збереглося. У XVIII ст. на печатках міста фігурував родовий герб Богушів «Півкозиць»: «на червоному тлі обернена срібна осляча голова». Проте ця емблема проіснувала недовго і вийшла з вжитку.

За свідченням очевидців, до 1939 р. у розпорядженні громади була стародавня печатка, в середині якої було вигравіруване дерево з півокруглою короною, яку півколом опоясував напис латинською мовою: «sigillum comunitatis»? а під деревцем було продовження напису у двох рядках: «Miasta Janov».

За доби австрійського панування містечко Янів опинилося спочатку в межах Тернопільського округу, а у XIX ст. — Теребовлянського повіту. Воно отримало новий герб, який спроектував Ф.Ковалишин: «на червоному тлі дві срібних лілеї». На його думку, це зображення було шляхетським гербом «Гоздава».

Однак серед власників містечка не було родів приписаних до даного герба (хіба що по жіночій лінії). Тому цю символіку можна пояснити тільки родинними зв’язками дідичів міста із носіями «Гоздави». Водночас квітка лілеї могла виступати як абстрактна алегорія святості, цнот тощо. Практичне використання цього герба у діловодстві міста не зафіксовано.

Джерело:

Клименко, О. Язловець [Текст] /О. Клименко, Б. Хаварівський // Клименко, О. Міська геральдика Тернопільщини. — Тернопіль, 2003. — С. 483—485.

 

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.