Міська геральдика: Буданів
Буданів — село в Теребовлянському районі Тернопільської області. До 1946 року називався Будзановим. Герб Буданова затверджений 25 березня 1999 р. рішенням N 17 III сесії сільської ради XXIII скликання. Автор — Андрій Гречило.
У синьому полі срібна кам’яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною.
Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком. Золотий лев із мечем відображає героїзм мешканців у боротьбі з різними завойовниками.
Герб австрійського періоду виглядав так: у розтятому синьому щиті в першій частині — срібний трираменний патріарший хрест без правої частини нижнього рамена (герб графів Потоцьких — «Пилява»), у другій — повстаючий золотий лев на срібній хмарі або горі (імовірно герб Чарнецьких — «Лев»). Дані про герб збереглися в колекції львівського архівіста межі XIX—XX ст. Франца Ковалишина.
Вперше Буданів згадується в документах 1549 року, коли король Сигізмунд Август надав йому права міста. Протягом XVII століття він постійно змінював власників: так, з початку століття Будановом володіли Вільчеки, пізніше – Чарнецькі, з 1705 року – Щуки, далі Потоцькі. Після другого поділу Речі Посполитої містечко увійшло до Заліщицької округи, а 1867 року – до Чортківського повіту як заштатне місто.
В гербі Буданова, який виник, імовірно, у XVIII столітті і, підтверджений, продовжував діяти за доби австрійського панування, відбилися деякі моменти з шляхетського минулого містечка. Буданівська відзнака мала розколений щит.
У першій його частині малювався герб Потоцьких “Пилява” (на блакитному тлі срібний трираменний патріарший хрест без правої частини нижнього рамена), у другій – герб Чарнецьких “Чарнецький” (на червоному тлі три срібні орли з оберненими праворуч головами й розпростертими крилами).
Першим носієм цього герба був у першій половині XVII століття краківський бургграф Андрій Чарнецький, який помер бездітним, але, за деякими даними, мав нащадків по непрямій лінії.
Джерела:
Клименко, О. Міська геральдика Тернопільщини [Текст] / Олег Клименко, Богдан Хаварівський. — Тернопіль, 2003. — 500 с.
Українська геральдика [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://heraldry.com.ua, вільний (20.06.2017).