МАТКОВСЬКИЙ Орест Іллярович

МАТКОВСЬКИЙ Орест Іллярович (17.11.1929, с. Терпилівка, нині  Підволочиського району Тернопільської області)  – науковець, педагог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, почесний розвідник надр, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Заслужений професор ЛНУ імені І. Франка.

Народився Орест Матковський 17 листопада 1929 р. на Тернопільщині в с. Терпилівка нині Підволочиського району на Тернопільщині. У селі минуло його дитинство, навчання в початковій школі та приватне навчання під час війни у сільського вчителя Олексія Тихоні.

Батьки Ореста були сільськими господарями середнього класу, мали тільки початкову освіту. Батько активно працював у товаристві «Просвіта», за що в 30-ті роки ХХ ст. зазнав пацифікації від польської влади. Під час війни в п’ятирічному віці померла від дифтерії молодша сестра Леся.

Влітку 1945 р. під час чергової облави 16-річного Ореста арештували, побили і кинули у пивницю в с. Клебанівка, а ввечері перевезли до тюрми в районний центр Нове Село. На щастя, батькам вдалося швидко його викупити й повернути додому.

Протягом 1945–1948 рр. Орест навчався у Підволочиській середній школі. Тут помітну роль у виборі його подальшого життєвого шляху відіграли вчителі хімії Євген Мерзлікін і математики Любомир Дмитерко. За їхньою порадою Орест обрав майбутню професію геолога.

У 1948 р. після успішних вступних іспитів з шести предметів (математика, фізика, хімія, українська, російська та іноземна мови) Ореста Матковського зачислено студентом геологічного факультету Львівського університету імені Івана Франка, деканом якого тоді був молодий професор Євген Лазаренко.

У 1953 р. із відзнакою закінчив геологічний факультет Львівського університету, а згодом — аспірантуру. Навчання на факультеті супроводжувалося навчальними й виробничими практиками в таких цікавих і важливих з геологічного погляду регіонах, як Українські Карпати, Волино-Поділля, Донбас, Приазов’я, активною дослідницькою роботою в лабораторіях і науковому гуртку.

В студентські роки О. Матковський був старостою групи, членом студентського профбюро, співав у студентському хорі. У 1953 р. успішно завершив навчання, відмінно захистивши дипломну роботу «Мінералогія маріуполітів балки Мазурової в Приазов’ї», і отримав диплом з відзнакою з присвоєнням кваліфікації геолога.

Обій­мав посади асистента, доцента, завідувача кафедри мінералогії (1974–1999), декана геологічного факультету (1980–1996), директора інституту геології та мінералогії золота, кольорових металів і алмазів України (1994–1999), з 1999 р. — професор кафед­ри мінералогії.

Розробив і читав низку спецкурсів, за його керівництва на факультеті відкрито екологічну спеціальність, підготовлено фахівців-геологів для слаборозвинених країн. Основні напрями досліджень: загальна, регіональна і прикладна мінералогія, мінералогія та корисні копалини України, історія науки.

Одружився Орест Матковський 1953 р. Його дружина Ганна Олексіївна Матковська (з родини Сивих), 1929 р. народження (с. Клебанівка нині Підволочиського р-ну Тернопільської обл.), закінчила філологічний факультет Львівського університету, понад 40 років працювала на кафедрі філософії цього ж вузу.

В їх сім’ї народилося троє дітей – два сини і донька. Старший син Андрій, 1954 р. народження, закінчив фізико-математичний факультет Львівського державного університету, навчався в аспірантурі в Інституті геохімії і фізики мінералів АН УРСР (м. Київ), захистив кандидатську дисертацію, а згодом став доктором фізико-математичних наук і професором, обраний дійсним членом Академії технологічних наук України.

Понад 15 років працював на різних посадах у Львівському науково-дослідному інституті матеріалів НВП «Карат», 1996 р. обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри напівпровідникової електроніки ЛНУ «Львівська політехніка», з 2001 р. – декан факультету повної вищої освіти, заступник директора Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки, директор науково-дослідного Центру твердотільної електроніки і сенсорів «Кристал».

Він започаткував низку наукових напрямів, створивши власну наукову школу, плідно розвивав науковотехнічне міжнародне співробітництво, тривалий час працював професором Жешувського університету в Польщі. У 2004 р. після тяжкої хвороби Андрій Орестович пішов із життя.

Молодший син Юрій, 1958 р. народження, у семирічному віці трагічно загинув, повертаючись зі школи.

Донька Наталя (нині Мельниченко), 1968 р. народження, закінчила економічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, працює головним бухгалтером ВАТ «Елегант». Її чоловік Юрій Степанович Мельниченко – приватний підприємець.

Орест Іллярович – автор і співавтор понад 500 праць, з яких 15 монографій, 3 підручники, 2 навчальних посібники, 2 словники, 3 довідково-інформаційних видань і 2 літературно-публіцистичних (про академіка Євгена Лазаренка).

Оригінальними є підручники «Генезис мінералів» (2003, 2007) і «Основи мінералогії України» (2009), навчальний посібник «Прикладна мінералогії» (2002). Новаторську монографію О.І. Матковського «Акцессорные минералы гранитоидов Осницкого комплекса Волыни» (1956, 1957) перекладено і опубліковано в Японії. Серед інших монографій:

  • «Мінералогія вивержених комплексів Західної Волині» (1960),
  • «Минералогия и петрография Чивчинских гор Украинских Карпат» (1971),
  • «Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат» (ч. 1, 1976, ч. 2, 1977),
  • «Типоморфизм минералов полиметаллических и ртутних месторождений Закарпатья» (1984), «Природные кристаллы Украины» (1990),
  • 5 книг із серії «Мінерали Українських Карпат».

Вчений відкрив один новий мінеральний різновид, понад 10 мінералів раніше не відомих на території України, вперше склав схематичну карту мінералогічного районування території України. Розробки сприяли відкриттю трьох родовищ золота в Закарпатті.

Організатор низки наукових конференцій та наукових читань імені академіка Є. Лазаренка, на яких у 2016 р. виступив з доповіддю про стан реалізації вченого щодо підготовки монографічного зведення з мінералогії України та мінералогічного словника-довідника (енциклопедії) Карпатсько-Балканської гірської системи.

Учасник ХХVІІ міжнародного геологічного конгресу (Москва); ХІ (Новосибірськ), ХІІІ (Варна) конгресів міжнародної мінералогічної асоціації. Тривалий час очолював вчену раду із захисту дисертацій, член експертної ради ВАК України.

Головний редактор наукового видання «Мінералогічний збірник», віце-президент Українського мінералогічного товариства. Лауреат Державної премії України в галузі нау­ки і техніки (1983). Нагороджений грамотою Верховної Ради України, Подякою Кабінету Міністрів України, орденом «Дружби народів», 5 медалями.

Джерела

Матковський Орест Іллярович [Текст] // Науковці України — еліта держави / автор-упоряд. Я. Білейчук. — Т. 5. — Київ, 2017. — 300 с. — Режим доступу: http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=nued5&id=2040, вільний.

Орест Матковський: учений, педагог, організатор науки і освіти [Текст]: (до 85-річчя від народження) : довідково-бібліографічне видання / [авт.-упоряд.: П. Білоніжка, Є. Сливко, Б. Манчур, Л. Ланчак, Л. Яриш]; [відп. за вип. проф. М. Павлунь, доц. Л. Скакун]. – Львів, 2014. – 204 с. — Режим доступу: http://old.geology.lnu.edu.ua/mineralogy/CPIVROBITNYKY/Matkovskyy/Matkovsky85.pdf, вільний.

Павлунь, М. Кроки життя та наукової праці Ореста Ілляровича Матковського [Текст] / М. Павлунь // Мінералогічний збірник. – 2014. – № 64. Випуск 2. – С. 4–14 : фот. — Режим доступу:  http://kameniar.lnu.edu.ua/?p=4656, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2127 публікацій.

Залишити відповідь