Мандрівки вихідного дня: Підгайці

 

Підгайці – найменше містечко Тернопільщини. Підгайці розташовані на узбережжі річки Коропець (притока Дністра), 70 км від Тернополя і 30 км від Бережан, на висоті 392 м над рівнем моря. Підгайці – районний центр в Тернопільській області.

Станом на 2013 рік населення становить 2 866 осіб. Ймовірно, назва походить від означення місця знаходження: «місто під гаєм». Містечко розташовано на краю Волино-Подільської височини. Через своєрідний мікроклімат його ще називають “Зимні Підгайці”. Відомо, що сніг тут лежить на кілька тижнів довше, ніж у сусідніх районах.

Взагалі, розташування міста на пагорбі є нетиповим. У середні віки будували навпаки: замок – на горі, місто – у підніжжі. Очевидно, була якась причина того, що місто, котре розвивалося на підставі маґдебурзького самоврядування, мігрувало на вершину пагорба, попри те, що рельєф утруднював доїзд возів і мажів на площу Ринок.

Руїни костелу – візитівка міста…  Парафіяльний костел був закритий 1946 року, перетворений на склад. У 80-ті роки внаслідок пожежі у костелі обвалилися склепіння, дах вежі. З 2006 року віддано католицькій парафії.

Інтер’єр – бароко зі збереженими фрагментами готики. Вважається, що костел будували місцеві будівничі. Усередині будови був орган та годинник на костельній вежі, який встановили у 1896 р. на честь 100-річчя повстання під керівництвом генерала Тадеуша Костюшка. Окремі кам’яні скульптурні оздоби-ангели зберігаються в експозиції Олеського замку.

А колись давно Підгайці були важливим адміністративним і торговим центром, тут був і замок, який остаточно зник у 70 рр. ХХ ст., і багато церков, і маєтків.

Перша письмова згадка про Підгайці відноситься до 1397 р., містом вони стали у 1463 р. Першими відомими власниками Підгайців були магнати Княгиницькі. Містом також у свій час володіли Бучацькі, Вольські, Потоцькі, Чарторийські, Гольські тощо. У 1539 р. Підгайці отримали магдебурзьке право.

Протягом XVI-XVII ст. Підгайці неодноразово потерпали від нападів різних завойовників.
У 1655 р. тут проходило військо Богдана Хмельницького, у 1667 р. відбулася битва військ Яна Собеського з загонами Петра Дорошенка, яка закінчилася підписанням Підгаєцьких угод, а у 1698 р. біля Підгайців відбулася остання битва між польським військом і татарами.

У 1772 р. місто перейшло до Австрії, а у 1867 р. Підгайці стали центром повіту. У травні 1889 р. внаслідок пожежі згоріло 75% будівель міста. У 1908 р. було споруджено залізницю Підгайці-Львів.

Підгайці постраждали під час Першої світової війни, було знищено близько 200 будинків, загинуло понад 10% населення. Пізніше місто було на якийсь час визволене українськими військами під час чортківського наступу 14 червня 1919 р.

У 1930 р. Підгайці постраждали від пацифікації. У вересні 1939 р. місто перейшло під владу СРСР.

Під час Другої світової війни в містечу було зруйновано 70% житлового фонду, залізницю Львів-Підгайці.  Перед Другою світовою війною єврейська громада міста складала близько 53% мешканців.  Ще з XVI ст. тут оселилися євреї (хоча на місцевому кіркуті був знайдений надгробний камінь, датований ще 1420 р.).

У 1942 р. гестапо за допомогою поліцаїв направила близько 1000 євреїв у табір смерті Белжець. Інші були зведені в гетто, де багато з них померло від тифу. У жовтні ще 1200 осіб були відправлені в Белжець. 6 червня 1943 р. було завершено знищення, коли, за рідкісним винятком, решта спільноти була розстріляна і кинута в масові могили на околицях міста.

Про єврейську громаду Підгайців нагадує найбільший в Україні єврейський цвинтар – кіркут. Як і більшість єврейських кладовищ, кіркут розташовано на пагорбі. Розміри цвинтаря доволі великі, в довжину він простягається приблизно на 150 метрів.

Кіркут обгороджений парканом. З північного боку збереглися фрагменти давніх вхідних воріт. Тут збережено понад 1500 надгробків, серед них більше 50 датуються ХVІІ-ХVІІІ століттям. Найдавніша з існуючих мацев датована 1647 роком. Останнє поховання на кіркуті датовано 1952 роком.

При вході у кіркут знаходиться гріб Беньяміна Аарона, сина Авраама Сольніка, який помер 1620 року. Бельямін Аарон служив рабіном і був учнем Натана Ната Спіри з Кракова, автора “Масат Беньямін”, “Седер Міцвот Нашім і Сефер га-Ебронот”.

У північно-східній частині цвинтаря знаходиться спільна могила, в якій поховано близько 300 осіб, яких розстріляли у цьому місці під час ІІ світової війни.

Ще більш сумно, ніж кіркут, виглядає синагога, побудована в першій половині XVII ст. З тих пір споруда збереглася майже без змін (тобто, без перебудов), якщо не вважати тих змін, яких завдали їй варвари.

Навпроти великої синагоги стояла стара синагога бет-мідраш. Ще два сусідніх з божницею будинки були молитовними домами. Впродовж дня і до пізньої ночі в будинку вивчали Тору.

Зі сходу від Великої синагоги стояло дві хасидські синагоги, що стояли одна навпроти одної. Вони не збережені до сьогодні, єдиним, що залишилося від цих споруд є міква. Одна з будівель називалася Гусятинський Клойц. Нижче знаходилася синагога, яка називалася Яд Харуцім (Yad Charutzim).

Краще зберігся Троїцький костел, де була підписана так звана Підгаєцька угода (1667). Збудований у 1634 р. у пізньоготичному стилі з елементами ренесансу. Зараз храм – повна руїна, але над однією з капличок відремонтований дах (квітень, 2010), вкритий, звичайно ж, металочерепицею. Поруч із костелом зберігся обеліск на честь Адама Міцкевича (1897).

Найцікавішою спорудою міста вважається Успенська церква, побудована у середині XVII ст. Її називають унікальною завдяки наявності аркади, яка оперізує церкву вгорі. Збереглася в Підгайцях Спаська церква (1772). Це типовий зразок галицької дерев’яної архітектури. Поруч із церквою у ХІХ ст. була зведена дзвіниця.

Площа Ринок є цікавою своєю трикутною формою. Погляд приваблює невеликий будинок ратуші з давно не працюючим годинником. Споруда не дуже стара – побудована у 1931 р. Тут же є декілька цікавих давніх будиночків. Більше цікавої архітектури збереглося на вулиці Шевченка. В одному з будинків мешкав Фредерік Шопен (у будинку своєї учениці М. Чарторийської – меценатки і власниці міста).

Досі недослідженими є підземелля міста, які колись з’єднували костел, замок і деякі церкви. Зараз Підгайці є районним центром (ним вони стали у 1991 р, у період 1940-1962 рр. вже були райцентром, а у 1963-1991 рр. належали до Бережанського району).

У місті є пам’ятки зелених насаджень державного й місцевого значення, зокрема державне значення мають 4 горіхи чорні та завалівський платан, місцеве значення має «Підгаєцьке джерело», ботанічний заказник «Мужилівський», ботанічні пам’ятки «Мужилівська діброва», «Рудницька бучина».

Скульптури з церкви Успення, які були первісними дерев’яними скульптурами з іконостаса не збереглися повністю. Лише дві дерев’яні скульптури св. Петра і Павла XVII ст. зараз зберігаються у Київському музеї українського мистецтва.

Джерела

Білий, І. У Підгайцях є найдавніше єврейське поховання на території України [Текст] : [історію єврейської общини у Підгайцях досліджували члени міжнародної науково-дослідницької експедиції] / І. Білий // Номер один. – 2011. – № 34 (24 серп.). – С. [15].

Бойко, О. Костел Пресвятої Трійці [Текст] : [м. Підгайці] / О. Бойко // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 24-29 : фотогр. кол. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (5 назв) .

Бойко, О. Синагога в Підгайцях: історичні та архітектурні аспекти [Текст] / О. Бойко // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 30-37 : фот. кольор. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (35 назв).

Бурма, В. Будинок з левом [Текст] : [пам’ятка історії старовинного міста] / В. Бурма // Вільне життя плюс. – 2015 . – № 21 (18 берез.). – С. 5 : фот. кольор. – (Говори, історіє!).

Відновлено хрест тверезості [Текст] : [на подвір’ї церкви Преображення Господнього у м. Підгайцях було освячено відновлений хрест тверезості] // Земля Підгаєцька. – 2011. – № 45 (18 листоп.). – С. 2 : фот.

Гирич, І. Б. Підгайці – історичне місто та музей просто неба [Текст] / І. Б. Гирич, С. Колодницький // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 2-5 : фот. кольор.

Залізнична колія Львів-Підгайці : мандрівка в минуле [Текст] / упоряд. С. Колодницький. – Л. : [б. в.], 2009. – 54 с. : фот. кольор.

Кармелюк, М. Місце миру козаків з поляками [Текст] : [костел Пресвятої Трійці у Підгайцях] / М. Кармелюк // 20 хвилин. – 2008. – 11 січ. – С. 12 : фотогр. – (Історії)

Колодницький, С. Голокосту у Підгайцях – 65 / С. Колодницький // Земля Підгаєцька. – 2008. – 30 трав. ; 6, 13, 20 черв. ; 4, 11, 18, 25 лип.; 1 серп. – С. 2.

Колодницький, С. Доброчинність барона Гірша [Текст] : до 120-річчя небувалої пожежі в історії нашого міста [Підгайці] / С. Колодницький // Земля Підгаєцька. – 2009. – 22 трав. – С. 2 : фото. – (Наша історія).

Колодницький, С. Збереження історико-культурних пам’яток та наша ментальність [Текст] : [на прикладі м. Підгайці] / С. Колодницький // Опілля як етноісторична цілісність : матеріали наук.-теорет. конф., м. Бережани, 12 жовт . – Т. : ДЖУРА, 2008. – С. 140-148. – Бібліогр. в кінці ст. (13 назв).

Колодницький, С. Пожежа в Підгайцях [Текст] : до 120-річчя небувалої пожежі в історії нашого міста / С. Колодницький // Земля Підгаєцька. – 2009. – 24 квіт. – С. 2 ; 8 трав. – С. 2 ; 15 трав. – С. 2. – (Наша історія).

Колодницький, С. Про час заснування міста Підгаєць [Текст] / С. Колодницький, Р. Черемшинська // Земля Підгаєцька. – 2013. – № 27 (12 лип.). – С. 2.

Кравченко, Ю. Унікальний храм у Підгайцях може зникнути! Костел Святої Трійці перебуває у стані прогресуючої руїни [Текст] / Ю. Кравченко // Номер один. – 2012. – № 34 (22 серп.). – С. [15] : фот.

Кунька, О. Костел Пресвятої Трійці – ренесансний зразок сакрального будівництва [Текст] / О. Кунька // Земля Підгаєцька. – 2014. – № 26 (4 лип.). – С. 3 : фот. – (Історична спадщина мого краю).

Кунька, О.  Церква Успіння Пресвятої Богородиці [Текст] : [у Підгайцях] / О. Кунька // Земля Підгаєцька. – 2014. – № 29 (25 лип.). – С. 3 : фот. – (Історична спадщина).

Мороз, В. Підгаєччина – чарівний край Середнього Опілля / В. Мороз, С. Колодницький, О. Крегель // Рада. – 2008. – № 3. – С. 21 – 35 : фот.

Підгайці та Підгаєччина [Текст] : 20-річчю відновлення Підгаєцького району присвячено : наук.-краєзн. зб. / упоряд. С. Колодницький. – Т. : Терно-граф, 2012. – 767 с. : фотогр., карти. – Імен. покажч.: с. 741-767.

Рибчинський, О. Архітектура забудови ринкової площі [Текст] : [м. Підгайці] / О. Рибчинський // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 10-15 : фотогр. кол., рис. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (5 назв).

Рибчинський, О. Замок у Підгайцях та його оточення на початку ХІХ століття [Текст] / О. Рибчинський // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 38-43 : фотогр. кол. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (10 назв).

Рибчинський, О. Ренесансна ратуша [Текст] : [м. Підгайці] / О. Рибчинський // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 6-9 : фотогр. кол. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (3 назви).

Слободян, В. Церква Успення Пресвятої Богородиці [Текст] : [м. Підгайці] / В. Слободян // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 16-23 : фотогр. кол. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (23 назви).

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1485 публікацій.

Залишити відповідь