МАЛА ІЛОВИЦЯ | Шумський район | Тернопільська область

МАЛА ІЛОВИЦЯ — село в Шумському районі. Входить до складу Шумської ОТГ. Приєднано хутір Мости. Розташоване на берегах р. Іловиця (лівий витік р. Тартацька, права притока Ікви, басейн Стиру, сточище Прип’яті), за 22 км від районного центру і 30 км від найближчої залізничної станції Кременець. Територія – 1,97 кв. км. Дворів – 70. Населення – 208 осіб (2014). Поблизу Малої Іловиці виявлено археологічні пам’ятки пізнього палеоліту та підкарпатської куль тури шнурової кераміки.

Перша письмова згадка датована 1545 роком; тоді воно належало Матвієві Четвертинському; 1583 р. населений пункт віддали в оренду. У різні роки ним володіли Збаразькі, Вишневецькі, Радзивіли, Ходкевичі, Коморовські. Наприкінці 16 ст. Мала Іловиця стала родинним гніздом Іловецьких, від прізвища яких, очевидно, і походить назва села. За іншими даними, назва – від гідроніма.

Наприкінці 19 ст. тут було 29 дворів, 208 жителів. В Армії УНР під орудою Симона Петлюри протягом 1918–1920 рр. воювали Андрій Божук, Семен і Тарас Левчуки.1931 р. село нараховувало 385 жителів. У роки польської окупації активістом націоналістичних організацій був Григорій Грицаюк, який згодом воював в УПА, за більшовицького режиму – засуджений.

Від вересня 1939 р. село – під радянською владою, яка почала переслідування членів ОУН і національно свідомої молоді.Від початку липня 1941 р. до кінця лютого 1944 р. Мала Іловиця – під нацистською окупацією.

У 1940-х рр. село стало одним із центрів національновизвольних змагань на Південній Волині. Зокрема, 1943 р. у Малій Іловиці був лазарет УПА. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 30 осіб, серед них:

  • Варвара (1924 р. н.), Гордій (1924 р. н.), Григорій (1915 р. н.) і Костянтин (1923 р. н.) Божуки,
  • Іван Головатюк (1923–1945),
  • Андрій (1921–1944), Григорій (р. н. невід.–1945) та Софія (1927 р. н.) Левчуки,
  • Олександр Петрук (1915– 1948),
  • Григорій П. (1927 р. н.),
  • Григорій С. (1919– 1947),
  • Дмитро (1918 р. н.), Іван (1916 р. н.), Никон (1925 р. н.) і Сергій (1925 р. н.) Побережні,
  • Василь Хоміцький (1927 р. н.).

За радянської влади репресовано 10 родин. Після 1944 р. Мала і Велика Іловиця деякий час були однією сільською радою, через що нині неможливо встановити місця народження всіх мобілізованих на фронти німецько-радянської війни. У травні 1944 р. за зв’язок мешканців з УПА село спалив підрозділ військ НКДБ.

1949 р. розпочалося примусове колгоспне будівництво. З кінця 1950-х рр. село належало до радгоспу с. Рохманів, згодом – до радгоспу с. Літовищі. Від 1989 р. в селі діяв радгосп “Поділля”, який згодом реорганізовано в КСП.

ПАМ‘ЯТКИ:

церква Вознесіння Господнього (1990, мурована),

церква преподобного Амфілохія Почаївського

Народились:

  • монах Почаївської лаври Амфілохій (у миру – Головатюк Яків Варнавович; 1894–1971),
  • учасник національно-визвольних змагань Мартин Головатюк (1929 р. н.),
  • літераторка Ніна Куцинда (1949 р. н.).

Джерела:

Уніят, В. Мала Іловиця [Текст] / В. Уніят, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 566—567 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2706 публікацій.

Залишити відповідь