МАКОГОН Дмитро Якович

 In Освітяни, Письменники | Літературознавці

МАКОГОН Дмитро Якович (псевд. і крипт.: Д. Макогоненко, Д. М., М-о, Іван Галайда, М. Коко, Хоростківський, Павло Хрін; 28.10.1881, м-ко Хоростків, нині місто Гусятинського району Тернопільської області – 07.10.1961, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – український письменник, педагог, культурно-освітній діяч. Батько Ірини Вільде, дід Яреми, прадід Ярини Полотнюків.

Навчався в Тернопільській гімназії, з якої в 1901 році буввиключений за участь у громадсько-політичному житті. Склавши екстерном іспит у Заліщицькій учительській семінарії (нині Тернопільська область, 1902), вчителював на Буковині (у с. Чорнівка, Лукавиця, Веренчанка; 1903–1914, 1919–1922) – з перервою через військову службу (воював на італійському фронті).

Переслідуваний за боротьбу з онімеченням та румунізацією Буковини, 1923 змушений виїхати із сім’єю до Галичини. Тут працював в українській приватній школі ім. М. Шашкевича в Станіславі та зазнав нових переслідувань – тепер за опір полонізації краю. Став активним членом т-ва «Просвіта», УВО, ОУН. У жовтні 1934 в його квартирі зроблено обшук. Був безробітним. 1936 влаштувався на роботу в школі Ходорова (нині Львів. обл.). Після вій­ни знову вчителював у Станіславі, де 1956 вийшов на пенсію.

Вже з 4-го класу гімназії дописував до газети «Громадський голос». Автор поетичних збірок:

  • «Мужиць­кі ідилії» (Чернівці, 1907),
  • книг оповідань, новел і нарисів:
    • «Шкільні образки» (Мамаївці),
    • «Учительські гаразди» (Коломия; обидві – 1911),
    • «Мужицька доля» (Олифант, [1912]),
    • «По наших селах»,
    • «Проти филі» (тобто – «…хвилі»; обидві – Коломия, 1914).

Поезії в основному публіцистичні, з патетикою боротьби проти узагальненого «ворога клятого», «від­вічного ката», проти «тиранів», «дуків-панів» («Вставай, народе!», «О, нещасний хлопе…», «На віче!», «До борби»). Чи не єдина конкретика – «Царський маніфест» («Мало хто так в світі бреше, як російський цар!..»).

На пропоновані К. Трильовським популярні мелодії М. написав низку текстів січових пісень. Так, пісня «Гей, у “Січ”! Гей, у “Січ”!..» – на мелодію до «Не пора, не пора!…» І. Франка. За цим самим принципом – й інші пісенні тексти:

  • «Як “Січ” наша повстала…»,
  • «Яке то сонце засіяло…»,
  • «Гей, молодь вкраїнська…»,
  • «Гей, наш батько кошовий…».

У прозі переважає шкільна тематика: убогість сільських шкіл, тяжка доля народного вчителя, свавілля влади (війта) над ним. В оповіданнях «Щаслива дорога», «Вибагливий панич», «Конскрипція», «Перемога» засуджу­ється насильницька асиміляція українців. Писав про безправ’я і злидні селян, еміграцію, рекрутчину. І в поезії, і в прозі тяжів до сатири. У радянський період, щоб не накликати зайвої уваги спецслужб, уникав публічності, – лише зрідка виступав у місцевій періодиці.

Один із засновників і провідних авторів часопису буковинського учительства «Каменярі» (1909–1914, 1921–1922), співредактор виданих 1911 т-вом «Українська школа» в Чернівцях у серії «Діточа бібліотека»:

  • книжки «Тарас Шевченко»,
  • «Календарика для дітей на рік переступний 1912».

Друкувався у журалах «Неділя», «Промінь», газетах «Громадянин», «Нова Буковина», сатиричних часописах «Іскра», «Жало», «Щипавка». 1958 у Києві вийшла антологія «Письменники Буковини», для якої Д. Макогон, як зазначено, «наново переглянув свої твори, зробивши в них деякі мовно-стильові виправлення». Невдовзі окремою книжкою побачили світ його «Вибрані оповідання» (Львів, 1959).

Посмерт­но добірки творів уміщено в :

  • збірці «Українська новелістика кінця ХІХ – початку ХХ ст.» (Київ, 1989),
  • хрестоматії «Письменники Буковини другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.» (ч. 1, Чц., 2001).

У Хоросткові 1996 встановлено погруддя М. (скульптор Я. Ворончак).

Джерело

Шалата, М. Й. Ломацький Михайло [Електронний ресурс] / М. Й. Шалата// Енциклопедія Сучасної України / Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. — Київ, 2014. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=60811, вільний. — Дата ост. пер.: 02.05.2020.

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt