МАЙДАН | Копичинецька громада | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ

МАЙДАН — село Гусятинського (до 2020; з 2021 —  Чортківського) району Тернопільської області в складі Копичинецької територіальної громади. До Майдану приєднано хутір Бенева. Розташоване за 35 км від районного центру і 8 км від найближчої залізничної станції Гадинківці. Неподалік села на сході пролягає автошлях Тернопіль–Чернівці, з якого у с. Оришківці відгалужена дорога з твердим покриттям протяжністю 5 км до Майдану. Територія – 2,44 кв. км. Дворів – 118 (2014). Населення – 239 осіб (2014).

Відоме з 18 століття. Назва походить, імовірно, від слова “майдан” у розумінні узвишшя, що вдало характеризує особливості природного середовища – узвишшя пагорба, на якому розміщений населений пункт.

За переказами старожилів, кілька сотень років тому тут були мисливські угіддя польських панів, де вони зупинялися під час полювання. Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало
до Австрії (Заліщицький циркул, після 1816 р. – Чортківський). Протягом 1863–1914 рр. – Гусятинського повіту.

 

Автор: IgorPundaВласна робота, CC BY-SA 4.0, Посилання

В 1898 р. збудовано приміщення для початкової школи (у ньому досі функціонує місцева школа), де навчали польською мовою. Специфікою села було те, що його за сприяння власників заселяли поляки. Однак, незважаючи на таку антиукраїнську колоніальну політику, в селі у 1900 р.  проживало 220 греко-католиків, 540 римо-католиків і 103 прихильники віри Мойсея.

В центрі села був фільварок, яким володів єврей Бук. У 1905–1945 рр. в селі проживали сестри францисканки, які навчали дітей.

У листопаді 1918 р. в Майдані проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921–1939 рр. село – Копичинецького повіту Тернопільського воєводства. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Луг” та інших. Після 17 вересня 1939 р. в Майдані встановлена радянська влада. Від січня 1940 р. до травня 1963 р. село – Копичинецького району.

Від 7 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. – під нацистською окупацією. Всередині липня 1943 р. для розпалення міжнаціональної ворожнечі між українцями і поляками червоні партизани з’єднання Сидора Ковпака, які проходили через село під час рейду в Карпати, спалили житлові будинки поляків, хоча до цього, за словами старожилів, українці та поляки жили у злагоді, разом відзначали релігійні свята, до побудови дерев’яної церкви у 1927 р. спільно ходили у костел, були поширені мішані шлюби між ними.

Майдан5272.jpg
Автор: IgorPundaВласна робота, CC BY-SA 4.0, Посилання

У 1944 р. село відвідав український поет Андрій Малишко (1912–1970).

В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло 14 чоловіків із села. У 1945 р. все польське населення Майдану вивезене до Польщі, натомість влада розмістила у селі українців,
депортованих із Закерзоння; тоді ж село, за зв’язки із УПА спалили енкаведисти, залишилося тільки 4 будинки.

У 1945 р. створено сільську раду. В УПА загинули Микола (1900–1945) та Михайло (1927–1945) Титори. 12 жителів села за зв’язки з ОУН і УПА репресовано.

Від 1954 р. до квітня 1993 р. село належало до Федорівської сільської ради. З травня 1963 р. до січня 1965 р. – Чортківського району; відтоді й донині Майдан – Гусятинського району. 1964 р. збудовано клуб.

У 2005 р. закладено перший камінь під

  • церква Пресвятої Трійці (початок будівництва – 2005, освячена в храмовий празник села у 2009),
  • дерев’яна церква Пресвятої Трійці (1927 р. перевезена зі с. Скородинці, нині Чортківського району),
  • костел (1902).

Працюють ЗОШ 1 ступеня, клуб, фельдшерський пункт, торговий заклад.  У Майдані народився польський поет Юзеф Живіна (1917–1989). Село з усіх боків оточують дубово-грабові ліси.

Автор: IgorPunda – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=64589572

Джерела:

Бандурка, І. Майдан – село повстанське [Текст] / І. Бандурка // Вісник Надзбруччя. – 2014. – № 7 (21 лют.). – С. 3 : фот. – (Журналістський денник).

Войцешко, П. А Матір Божа захищає нас [Текст] : [розповідь про чудотворний образ Матері Божої церкви Пресвятої Трійці] / П. Войцешко // Свобода. – 2010. – 14 квіт. – С. 10. – (Наші святині) ; Вільне життя плюс. – 2016. – 5 серп. – С. 5. – (Наші святині).

Уніят, В. Майдан [Текст] / В. Уніят, М. Оліярник, В. Щавінський // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль, 2014. — T. 2. — С. 81—82.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.