ЛІТОВИЩЕ | Шумський район | Тернопільська область

ЛІТОВИЩЕ — село у складі Шумської ОТГ. До села приєнано хутори Дригани, Замчисько, Кацапщина і Маринки. Розташоване за 10 км від районного центру і 31 км від найближчої залізничної станції Кременець. Територія – 3,17 кв. км. Дворів – 104. Населення – 371 особа (2014). Поблизу Літовища виявлено археологічні па м’ятки доби бронзи. 

Перша письмова згадка датована 1646 р. Назва, очевидно, свідчить про те, що на цьому рівному місці раніше було “літовище птахів”, тобто їх масове скупчення перед відльотом до вирію. У 1-ї половині 16 ст. село, як стверджував Олександр Цинкаловський, належало до рохманівського ключа.

Відомо, що у 1860 р. власницею села була Марія Семантовська, яка тоді володіла ще селами Рохманів і Залужжя.Від вересня 1939 р. село – під радянською владою, яка почала переслідування членів ОУН, просвітян, національно свідомої української молоді.

Від початку липня 1941 р. до кінця лютого 1944 р. село – під нацистською окупацією. 1943 р. через Літовище проходили радянські партизанські загони з’єднання Сидора Ковпака. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь 65 осіб, серед них:

  • Ангеліна Барабаш (1923 р. н.),
  • Петро Горбатюк (1905–1944),
  • Володимир (1922 р. н.) і Павло (1925 р. н.) Діхтеруки,
  • Мефодій Казьмірук (1922– 1946),
  • Феодосій Карпюк (1912–1945),
  • Олександр Колодяжний (1915–1946),
  • Костянтин Красовський (1918 р. н.),
  • Одарка Побережна (1924 р. н.),
  • Василь Польовий (1926 р. н.),
  • Володимир (1922–1944) та Олександр (1919–1944) Прокопчуки,
  • Ганна (1928 р. н.) та Филимон (1920–1945) Родзінські,
  • Сергій (1905–1946) і Степан (1911–1944) Шпалярчуки,
  • Андрій (1916–1945), Володимир (1924–1944), Іван (1925–1945), Леонід (1920–1944) та Яким (1925– 1945) Яцюки.

За радянської влади репресовано 17 сільських родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни:

загинули:

  • Антон Данилюк (1897–1945),
  • Адам Зелінський (1912–1944),
  • Іван Карп’юк (1910–1945),
  • Петро Кшиновський (1920–1945),
  • Гнат Юрчак (1925–1945),
  • Микита Яцюк (1916–1945);

пропали безвісти:

  • Іван Горбатюк (1920–1945),
  • Ананій (1917–1944) і Калістрат (1910–1944) Петруки,
  • Костянтин Садов’юк (1918–1944),
  • Григорій Ткачук (1917–1944),
  • Йосип Яцюк (1919–1944).

У січні 1949 р. примусово створено колгосп; згодом укрупнений з центром у с. Рохманів. 1980 р. утворено радгосп, до якого належали села Літовище, Сошище, Велика і Мала Іловиці. Від 1989 р. в селі діяв радгосп “Волинь”. Нині земельні паї селян орендує ТзОВ “Шумськагро”.

Пам’ятки:

  •  пам’ятник уродженцеві села З. Бондаруку – керівникові радянської підпільнопартизанської групи, яка діяла в Шумському районі (1970)
  • церква святого Івана Богослова (1998).

Діють НВК “ЗОШ 1–2 ступенів–58 дитячий садочок”, клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, відділення зв’язку, три торгових заклади.

У селі народився громадський діяч Василь Петрук (1945 р. н.)

Джерела:

Фарина, І. Літовище [Текст] / І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 563—564 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2706 публікацій.

Залишити відповідь