ЛЕЖАНІВКА | Гусятинський район | Тернопільська область

Лежанівка (Лежанівська сільська рада, КОАТУУ: 6121683701, ЄДРПОУ: 24631461)
Адреса: 48210, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Лежанівка
Розташоване за 34 км від районного центру і 14 км від найближчої залізничної станції Скалат. За 2 км від села на захід пролягає автошлях Тернопіль–Гусятин, від якого відгалужена дорога з
твердим покриттям на південній околиці с. Буцики до с. Зелене через Лежанівку.
Територія – 1,06 кв. км. Дворів – 108 (2014). Населення – 212 осіб (2014).
Перша письмова згадка – 1415 р.

Розташоване на річці Гнилка (права притока Збруча, басейн р. Дністер), на сході району, частина Гримайлівської громади.

Назва походить, імовірно, від слів “лежанка, лежбище, лігво”; за переказами старожилів, у козацьку добу біля річки любили відпочивати козаки, які поверталися з походів.

Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Тернопільський циркул). Протягом 1863–1920 рр. – Скалатського повіту. В 1907 р. засновано читальню товариства “Просвіта”.

У листопаді 1918 р. в Лежанівці проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921–1939 рр. село – Скалатського повіту Тернопільського воєводства.

У 1932 р. створено осередок ОУН. За поширення патріотичної літератури й діяльність у місцевому осередку ОУН поляки заарештували та ув’язнили у Березі Картузькій жителів села:

  • випускника Тернопільської гімназії Панаса Теодора (1910–1936),
  • правника, голову “Просвіти” Скалатського повіту Івана Любачевського (1890–1943),
  • Захара Чорного (1914–1948).

Після 17 вересня 1939 р. в Лежанівці встановлена радянська влада. Із січня 1940 р. до березня 1959 р. село – Гримайлівського району Тернопільської області. Від 6 липня 1941 р. до 23 берзня 1944 р. – під нацистською окупацією. За зв’язок з ОУН у Тернопільській тюрмі німецьке ґестапо розстріляло Павла Ґудза (1902 р. н.).

В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло 16 чоловіків із села. 20 серпня 1945 р. в селі троє повстанців потрапили у засідку. В ніч на 23 квітня 1949 р. у Лежанівці й навколишніх селах (Буцики, Вікно, Глібів, Зелене, Мала Лука) впорядковано могили повстанців (закопано хрест та поставлено вінок “Героям Слава”).

25 квітня того ж року міліціонер Роман Протасевич після відмови селян скинути хреста зі згаданої могили поламав і кинув його на дорогу, а 13 квітня 1949 р. заарештували Степана Ґудза, який переховувався від вивезення у Сибір.

За участь у національно-визвольній боротьбі українського народу середини 20 ст. репресій зазнали 62 жителі села; зокрема, було засуджено до 6–25 років ув’язнення 31 особу, закатовані у тюрмах і концтаборах НКВС; депортовано у Сибір 14 осіб.

Під час військових дій із українськими повстанцями радянські каральні формування вбили Павла Харкавого (1914–1944) та Романа Цапа (1927–1945), СМЕРШівці розстріляли у 1942 р. Василя Пташника (1917 р. н.). В УПА загинули 14 мешканців.

Від березня 1959 р. до грудня 1962 р. село – Скалатського району, згодом до січня 1965 р. – Підволочиського; відтоді й донині – Гусятинського району.

Пам’ятки:

  • церква Пресвятої Богородиці (1900, мурована).
  • пам’ятники Т. Шевченку (1962), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967; скульптор Я. Ягода);
  • пам’ятний хрест на честь скасування панщини (друга половина 19 ст.).
  • символічна могила УСС (1990).

Діють клуб, фельдшерський пункт, торговий заклад.

У Лежанівці народилися:

  • декан фармацевтичного факультету (2002–2006) ТДМУ, заступник президента ВАТ “Галичфарм” (1997–2002) Тарас Грошовий (1941 р. н.),
  • учасники національно-визвольних змагань початку 20 ст. адвокат, військовик (старшина УГА, армії УНР) Іван Любачевський (1890–1943),
  • громадський діяч, член ОУН Іван Панас (1900–1981).

Джерела

Гончар, Я. Лежанівка [Текст] / Я. Гончар, Ю. Ковальков // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 339.

Гончар, Я., Ковальков Ю. Лежанівка [Текст] / Я. Гончар, В. Уніят, В. Щавінський // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль, 2014. — T. 2. — С. 79—80.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2287 публікацій.

Залишити відповідь