ЛЕЖАНІВКА | Гусятинський район | Тернопільська область

 In Адміністративно-територіальний устрій, Карта Тернопільської області

Лежанівка (Лежанівська сільська рада, КОАТУУ: 6121683701, ЄДРПОУ: 24631461)
Адреса: 48210, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Лежанівка
Розташоване за 34 км від районного центру і 14 км від найближчої залізничної станції Скалат. За 2 км від села на захід пролягає автошлях Тернопіль–Гусятин, від якого відгалужена дорога з
твердим покриттям на південній околиці с. Буцики до с. Зелене через Лежанівку.
Територія – 1,06 кв. км. Дворів – 108 (2014). Населення – 212 осіб (2014).
Перша письмова згадка – 1415 р.

Розташоване на річці Гнилка (права притока Збруча, басейн р. Дністер), на сході району, частина Гримайлівської громади.

Назва походить, імовірно, від слів “лежанка, лежбище, лігво”; за переказами старожилів, у козацьку добу біля річки любили відпочивати козаки, які поверталися з походів.

Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Тернопільський циркул). Протягом 1863–1920 рр. – Скалатського повіту. В 1907 р. засновано читальню товариства “Просвіта”.

У листопаді 1918 р. в Лежанівці проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921–1939 рр. село – Скалатського повіту Тернопільського воєводства.

У 1932 р. створено осередок ОУН. За поширення патріотичної літератури й діяльність у місцевому осередку ОУН поляки заарештували та ув’язнили у Березі Картузькій жителів села:

  • випускника Тернопільської гімназії Панаса Теодора (1910–1936),
  • правника, голову “Просвіти” Скалатського повіту Івана Любачевського (1890–1943),
  • Захара Чорного (1914–1948).

Після 17 вересня 1939 р. в Лежанівці встановлена радянська влада. Із січня 1940 р. до березня 1959 р. село – Гримайлівського району Тернопільської області. Від 6 липня 1941 р. до 23 берзня 1944 р. – під нацистською окупацією. За зв’язок з ОУН у Тернопільській тюрмі німецьке ґестапо розстріляло Павла Ґудза (1902 р. н.).

В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло 16 чоловіків із села. 20 серпня 1945 р. в селі троє повстанців потрапили у засідку. В ніч на 23 квітня 1949 р. у Лежанівці й навколишніх селах (Буцики, Вікно, Глібів, Зелене, Мала Лука) впорядковано могили повстанців (закопано хрест та поставлено вінок “Героям Слава”).

25 квітня того ж року міліціонер Роман Протасевич після відмови селян скинути хреста зі згаданої могили поламав і кинув його на дорогу, а 13 квітня 1949 р. заарештували Степана Ґудза, який переховувався від вивезення у Сибір.

За участь у національно-визвольній боротьбі українського народу середини 20 ст. репресій зазнали 62 жителі села; зокрема, було засуджено до 6–25 років ув’язнення 31 особу, закатовані у тюрмах і концтаборах НКВС; депортовано у Сибір 14 осіб.

Під час військових дій із українськими повстанцями радянські каральні формування вбили Павла Харкавого (1914–1944) та Романа Цапа (1927–1945), СМЕРШівці розстріляли у 1942 р. Василя Пташника (1917 р. н.). В УПА загинули 14 мешканців.

Від березня 1959 р. до грудня 1962 р. село – Скалатського району, згодом до січня 1965 р. – Підволочиського; відтоді й донині – Гусятинського району.

Пам’ятки:

  • церква Пресвятої Богородиці (1900, мурована).
  • пам’ятники Т. Шевченку (1962), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967; скульптор Я. Ягода);
  • пам’ятний хрест на честь скасування панщини (друга половина 19 ст.).
  • символічна могила УСС (1990).

Діють клуб, фельдшерський пункт, торговий заклад.

У Лежанівці народилися:

  • декан фармацевтичного факультету (2002–2006) ТДМУ, заступник президента ВАТ “Галичфарм” (1997–2002) Тарас Грошовий (1941 р. н.),
  • учасники національно-визвольних змагань початку 20 ст. адвокат, військовик (старшина УГА, армії УНР) Іван Любачевський (1890–1943),
  • громадський діяч, член ОУН Іван Панас (1900–1981).

Джерела

Гончар, Я. Лежанівка [Текст] / Я. Гончар, Ю. Ковальков // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 339.

Гончар, Я., Ковальков Ю. Лежанівка [Текст] / Я. Гончар, В. Уніят, В. Щавінський // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль, 2014. — T. 2. — С. 79—80.

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt