ЛЕВИЦЬКИЙ Орест Іванович

29.01.2019 | Автор: | Категорія: НТШ і Тернопільщина
ЛЕВИЦЬКИЙ Орест Іванович (13(25).12.1848, с. Маячка Кобеляцького повіту Полтавської губернії, нині Новосанжарського району Полтавської області — 09.05.1922, с. Драбів Золотоніського повіту Полтавської губернії, нині смт Черкаської області) — історик, археограф, архівіст, етнограф, літературознавець, письменник, член НТШ.

У 1857—1859 рр. навчався в початковій приватній школі, у 1859—1869 рр. — у Полтавському духовному училищі й Полтавській духовній семінарії. Потім один рік працював домашнім учителем у с. Веприк, нині Гадяцького району Полтавської області. Студіював на юридичному (1869—1870) та історико-філологічному (1870— 1874) факультетах Київського університету.

У 1874—1921 р. Орест Левицький займав посаду відповідального секретаря Тимчасової комісії з розбору давніх актів у Києві (Київська археографічна комісія), був її першим історіографом. Водночас працював викладачем російської мови й письменства в 4-й Київській гімназії (до 1909 р.), викладачем географії в музичній школі (1876—1877), помічником завідувача 131 Центрального архіву в Києві (1879—1887), а також діловодом управління Київського, Подільського та Волинського генерал-губернатора.

В архівах Кременця й Почаєва опрацьовував церковні книги, стародруки, рукописи, досліджуючи історію Волині, особливості родинного побуту, церковно-релігійні рухи XVI—XVII ст. Від 1918 р. — член Комітету для охорони пам’яток історії та мистецтва.

У листопаді 1918 р. О. Левицького включено до складу перших фундаторів (академіків) Української академії наук. У 1918 р. став дійсним членом, у грудні 1919 р. — заступником і виконувачем обов’язків Голови-президента, у 1921 р. — головою Правничого товариства, у березні 1922 р. — Президентом Всеукраїнської академії наук.

Очолював Комісію для виучування звичаєвого права України, а також Правничо-термінологічну комісію. Входив до складу Комісії для виучування історії західноруського і українського права. Історик підтримував контакти з Науковим товариством імені Шевченка у Львові, дійсним членом якого став у 1910 (1911) р.

Був також:

  • членом Київської громади,
  • дійсним членом-співробітником Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1876), дійсним членом (1878),
  • членом ради (1885—1902) та заступником голови (1902—1905) Історичного товариства Нестора-літописця,
  • дійсним членом Київського юридичного товариства (відділ звичаєвого права; від 1881 р.),
  • членом Українського наукового товариства в Києві (1907—1914),
  • почесним членом Полтавської губернської вченої архівної комісії (1906) та Полтавського церковно-історико-археологічного комітету (1906).

Наукову діяльність присвятив збиранню та вивченню давніх актових книг. На їх основі написав низку наукових праць про релігійні, правові, звичаєві, шлюбні відносини в Україні XVI—XVIII ст.

Орест Левицький належав до того покоління українських істориків, яке відіграло вирішальну роль в утвердженні історії України як науки, розвитку архівної та археографічної справи.

Джерела:

Левицький Орест Іванович [Текст] // Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) : Історично-філософська секція: дійсні члени : бібліогр. покажчик / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. осередок НТШ ; уклад. Л. Оленич ; автор вступ. ст. М. Андрейчин ; кер. проекту й наук. ред. В. Вітенко ; ред. О. Раскіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2017. — С. 130—140. — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2018-ntshtern-1.pdf, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2376 публікацій.

Залишити відповідь