ЛЕВІНЗОН Ісаак (Іцхак) Бер

07.08.2017 | Автор: | Категорія: Письменники

ЛЕВІНЗОН Ісаак (Іцхак) Бер (2 (13).10.1788 , м. Кременець — 1 (12).02.1860, там само) — єврейський письменник, сатирик, просвітитель. Дослідник талмуду та середньовічної єврейської писемності, духовний вождь «маскілім» (1820—1840).

Родився в м. Кременці, в заможній родині. Знання здобув самостійно. Брав участь в російсько-французькій війні (1812), був перекладачем у російській армії. Від 1815 року – у м. Броди на Львівщині, де став членом просвітницького товариства «Маскілім».

Витримавши іспит на звання вчителя при Тарнопольський училище, він за сприяння відомого мецената Йосипа Перля отримав місце викладача єврейської мови в нововідкритій єврейській школі в Бродах.

Повернувся в 1820 р в Кременець. Складена ним в тому ж році «на користь єврейського юнацтва» граматика російської мови «Jesode Leschon Russia» не могла по бідності автора побачити світ.

У 1820 році повернувся до Кременця, анонімно видав у м. Відень (Австрія) сатиричні твори про хасидів-ортодоксів. Тоді ж Левінзон приступив до написання «Teudah be-Israel», але, переслідуваний місцевими фанатиками, які побачили в ньому небезпечного вільнодумця, прийняв пропозицію багатого купця з Бердичева поїхати до нього в якості вихователя його дітей.

У Кременець повернувся в 1823 році і вже більше не покинув містечко до самої смерті. В цьому ж році закінчив свою працю, але, не маючи можливості надрукувати його на власні кошти, оголосив (Igeret ha-Besor, 1823) попередню підписку, яка не виправдала себе. До цього часу він занедужав і хвороба прикувала його до ліжка на довгі роки.

Важка недуга і вкрай тяжке матеріальне становище не відірвали Левінзона від наукових занять. Прикутий до ліжка, він старанно вивчав сирійську, халдейську, латинську та європейські мови, ознайомився з політичними науками і філософією.

У 1829 р Л. закінчив працю «Bet Jehudah, Maamar Korot ha-Dat bi-Jescburun», в якій намагався дати в ясній і загальнодоступній формі систематичний аналіз і історію розвитку іудаїзму. Книга була надрукована лише в1839 році під назвою «Bet Jehudah» (перевидана в 1858, 1878, 1901), набула великої популярності і незабаром була переведена на польську мову.

У 1833 р з огляду на те, що до уряду дійшли чутки, ніби в єврейських друкарнях часто друкуються без всякого цензурного дозволу книги, побоюючись за долю єврейських книг, виробив проект (затверджений урядом в 1836 р) про знищення єврейських друкарень всюди, крім міст, де знаходиться цензура, і про перегляд цензурою всіх єврейських книг.

Коли в 1840 р уряд приступив до шкільної реформи і були засновані раввінські комітети, прогресивні гуртки, вважаючи Левінзона ініціатором і натхненником цієї реформи, стали звертатися до нього з виразами вдячності і проханнями вжити весь свій вплив, щоб реформа була здійснена.

Левінзон приступив до написання найвизначнішої своєї праці (в чотирьох частинах) «Zerubabel», над якою працював дванадцять років. «Zerubabel», як і більшість інших його творів, залишився при його житті невидані. Побоюючись за долю своїх рукописів, самотній Левінзон відправив їх до Одеси своєму племіннику.

Вкрай важке матеріальне становище хворого Левінзона було полегшено незадовго до смерті, коли міністерство внутрішніх справ виклопотати (1858) Левінзону одноразову виплату в 3.000 руб., за яку він повинен був представити 2 тис. примірників недавно перевиданих  творів ( «Teudah» і «Bet Jehudah»).

Автор понад 20 праць, зокрема: «Теуда ве Ізраель» (1828), «Бет Єгуда»(1839), «Зерібабел» (вид. після смерті). Рукописи Левінзона перейшли згодом від його племінника до Б. Натанзона, який і опублікував їх майже повністю.

Джерела

Фроленков, В. ЛЕВІНЗОН Ісаак (Іцхак) Бер [Текст] / В. Фроленков  // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 334.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 868 публікацій.

Залишити відповідь