ЛЕЛЕВЕЛЬ Йоахим

30.12.2017 | Автор: | Категорія: Історія регіону
ЛЕЛЕВЕЛЬ Йоахим (21.03.1786–29.05.1861) – польський історик, громадський і політичний діяч; ідеолог польського демократичного руху 1-ї пол. 19 ст. Професор (1815), доктор філософії (1820).

Народився в м. Варшава. 1807 закінчив Віленський університет. 1808–10 працював викладачем Кременецького ліцею. Пізніше – професором Віленського (нині Вільнюський університет; 1815–18, 1822–24) і Варшавського університетів (1819–21).

У 1824 за прогресивні погляди і зв’язки з молодіжним підпіллям  був позбавлений права викладати в університеті. 1828 обраний до сейму. Під час польського повстання 1830–1831 – голова Патріотичного товариства, член польського уряду.

Після поразки повстання виїхав за межі Російської імперії. Жив у Брюсселі (Бельгія). Був одним із керівників польської демократичної еміграції. Організував відрядження на територію підросійської України з метою підняти там повстання партизанської експедиції Ю. Залівського (1833) та групи політичних емісарів на чолі з Ш.Конарським (1835; обидва заходи зазнали невдачі).

1846 вступив до Демократичного товариства польського, 1847 – до Міжнародного демократичного товариства. Напередодні Краківського повстання 1846 написав звернення – «Землякам на Україні», у ньому закликав польську шляхту відмовитися від панщини й залучити на бік патріотичних польських сил як польське, так і українське селянство.

Саме йому належить гасло «За нашу і вашу свободу”, якому судилося довге життя. У різні роки написав низку праць, переважно з історії Польщі та спеціальних історичних дисциплін. Серед них:

  • «Польська історія до кінця правління Стефана Баторія»(1813),
  • «Панування польського короля Станіслава Августа Понятовського» (1818),
  • «Історія Польщі» (1829),
  • «Зауваження до історії Польщі та її народу» (1836),
  • «Історія Литви і Русі до Люблінської унії» (1839).

Від 1854 почав друкувати в Познані (нині місто в Польщі) зібрання своїх історичних праць у 20 т. (повністю побачило світ посмертно – 1865 у 18-ти томах, томи 14 і 15 не вийшли).

Його історичні праці були відомі й користувалися популярністю в Україні (зокрема, серед членів «Руської трійці» та Кирило-Мефодіївського товариства – передусім М.Костомарова й Т.Шевченка).

Напередодні селянської реформи 1861 намагався переконати шляхту Правобережної України визнати право селян на землю. Критикував наміри шляхти передати селянам лише маленькі клаптики землі, до того ж за високу ціну, такі дії, на його думку, будуть не стільки сприяти “нашій національній справі”, скільки завдадуть їй шкоди.

Після загострення хвороби переїхав (за сприяння друзів) до Парижа (Франція). Його останньою працею стала книга «Польща, її історія та проблеми» (містить спомини – «Пригоди в пошуках та дослідженнях польських національних проблем»). Помер у м. Париж. 1957–69 у Варшаві видано зібрання його творів у 10 т.

Джерела:

Сендюков І. «Польський Діоген» : доля Йоахіма Лелевеля на тлі його доби  [Текст] / І. Сендюков // День. – 2004. – 3 квіт. – С. http://incognita.day.kiev.ua/polskij-diogen.html, вільний.

Стеблій, Ф. І. Лелевель Йоахим  [Текст] / Ф. І. Стеблій, П. В. Голобуцький // Енциклопедія історії України / ред. рада : В. М. Литвин (гол. ради) та ін. ; ред. колегія : В. А. Смолій (гол. колегії) та ін.. – Київ, 2009. – Т. 6. Ла-Мі. – С. 103-104. – Електронна версія публікації: http://www.history.org.ua/?termin=Lelevel_Yoahim, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1481 публікацій.

Залишити відповідь