ЛАБУТКІН Дмитро Віталійович

 In АТО | ООС. Книга пам'яті

labutkin

ЛАБУТКІН Дмитро Віталійович  (11.12.1986, м. Кременець, Тернопільська область – 16.02.2015, м. Дебальцеве, Донецька область),  український військовий журналіст, капітан-лейтенант, заступник редактора Телерадіокомпанії Міноборони України “Бриз”.

У 2009 році закінчив Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю “Журналістика”.

Проходив службу у Севастополі, брав участь у далеких морських походах та міжнародних військових навчаннях. Навесні 2014 р. після окупації Криму російськими військами виїхав до Одеси.

21 січня 2015 р. прибув до Краматорська та поїхав у місто Дебальцеве як журналіст, виконуючи завдання із збору фотоматеріалів для переговорної групи у Мінську.

Вночі 16 лютого 2015 р. з Дебальцевего виїхала колона, яка перевозила поранених, Дмитро разом із колоною їхав на БТР до Артемівська після виконаного завдання як кореспондент.

19 лютого терористи надіслали дружині Дмитра відео із записом з місця бою обабіч залізничної колії, де були тіла загиблих поряд із розбитим БТРом. Пізніше інформацію про смерть кореспондента підтвердила волонтер “Офіцерського корпусу” Алла Борисенко (“Чонгар”).

20 березня 2015 у Дніпропетровському морзі підтвердили, що одне з тіл загиблих українських військових доставлених з Дебальцево належить Дмитру.  З того часу вважався зниклим безвісти. У березні 2015 р. упізнаний серед загиблих.

Похований у с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільська область. Залишилася батьки, дружина та донька.

Указом Президента України № 366/2015 від 27 червня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

1 вересня 2015 р. на будівлі Білокриницької школи урочисто відкрито меморіальну дошку на честь колишнього учня, капітана ІІІ-го рангу, полеглого у боях під Дебальцевим Дмитра Лабуткіна.

20 травня 2016 р. урочисто відкрито і освячено ще одну меморіальну дошку на честь Дмитра Віталійовича Лабуткіна, встановлену на фасаді Тернопільської ЗОШ №23.

Дмитро Лабуткін включений до списку «Народний Герой України».

Джерела:

Сірова, О. Тернопільщина продовжує прощатися зі своїми кращими синами [Текст] : [у зоні АТО загинули Д. Лабуткін, І. Новак, Р. Коцюк] / О. Сірова // Номер один. – 2015. – № 12 (25 берез.). – С. 5 : фот.

Ніженко, Г. Втрати [Текст] / Г. Ніженко // Вільне життя плюс. – 2015 . – № 24 (27 берез.). – С. 2 : фот.

Ленчук, Р. Плакали гори, зчорніли від болю, в Крем’янці, ридала-ридма в скорботі Білокриниця… [Текст] : [у зоні АТО загинув військ. журналіст Д. Лабуткін] / Р. Ленчук // Діалог. – 2015. – № 13 (27 берез.). – С. 1, 6 : фот. кол.

Хмілецький, В. Україна, або смерть [Текст] : [кременчанин, військовий журналіст Д. Лабуткін] / В. Хмілецький // Свобода. – 2015. – № 24 (1 квіт.). – С. 4 : фот.

Олійник, Д. Востаннє крикнув: “Нічого! Прорвемося, хлопці!” [Текст] : [у зоні АТО загинув військ. журналіст Д. Лабуткін] / Д. Олійник // RIA плюс. – 2015. – № 14 (1 квіт.). – С. 10 : фот.

Гугушвілі, Т. “Якщо потраплю в полон, ніколи не стану на коліна – краще смерть” [Текст] : Д. Лабуткін – перший загиблий в АТО військовий журналіст України / Т. Гугушвілі // День. – 2015. – № 63/64 (10-11 квіт.). – С. 9 : фот.

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt