КУЛЬЧИЦЬКИЙ Олександр Юліанович

КУЛЬЧИЦЬКИЙ Олександр Юліанович (Шумило фон Кульчицький; 08.02.1895, м. Скалат, нині Підволочиського р-ну Тернопільської області – 30.04.1980, м.Сарсель, Франція) – психолог, філософ, громадсько-політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ (1947), УВАН.

Народився у м. Скалат на Тернопільщині в сім’ї Юліана фон Кульчицького, який працював радником вищого провінційного суду Австро-Угорщини.  Закінчив гімназію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ, 1913). Навчався у Львівському (1913–1914, 1924–1926), Сорбоннському (Париж, 1919–1920), Яґеллонському (Кра­ків, 1930–1932) університетах. 1930 у Львівському університеті захистив дисертацію «Релігія у вченні Ренана» і здобув ступінь доктора філософії.

Під час І Світової війни воював у складі австро-угорської армії. У жовтні 1918 обраний де­легатом від студентів до Української національної ради. Входив до складу ди­пломатичної місії ЗУНР на Паризькій мирній конференції (1919–1920).

Від 1925 учителював на Львівщині й Станіславщині. Був чемпіоном Поль­щі з тенісу. Після входження Західної України до складу СРСР 1940 нелегально перейшов радянсько-німецький кордон. Працював у Інституті психології і психотерапії; від 1945 – професор, 1962–1963 – ректор, 1968–1972 – проректор, 1973–1979 – декан філософського факультету УВУ (обидва – Мюнхен).

1951 переїхав до Фран­ції, де обраний заступником голови НТШ у Європі та головою Західно-єв­ропейського центру НТШ (Сарсель).

1952–1980 також очолював Комісію допомоги українському студентству. Засновник і керівник Українсько-польського товариства в Парижі. Наукові дослідження:

  • проблеми української ет­нопсихології, філософські праці Г. Ско­вороди,
  • українська кордоцентрична традиція.

Запропонував власну концепцію формування української психіки. Сприяв налагоджен­ню наукової співпраці європейської професури з українським науковим світом США і Канади. Член Міжнародної середземноморської академії у м. Палермо (Італія), заступник голови Міжнародної АН у Парижі.

Праці:

  • По дорозі в велику тайну (остан­­ній етап творчості Моріса Метерлінка). Париж, 1923;
  • Родина в перспективі індивідуальної психології. Коломия, 1936;
  • Вступ до філософії. Мюнхен, 1946;
  • Український театр в світлі психоаналізи. Мюнхен, 1946;
  • Нарис структурної психології. Мюнхен, 1949;
  • Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен, 1949; Львів, 1995;
  • Геопсихічний аспект в характерології української лю­­дини. Мюнхен, 1956;
  • До методики дослідів над еміграцією. Мюнхен, 1958;
  • Проблематика “оперативної схеми” у вивченні української еміграції. Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962;
  • Введення у філософічну антропологію. Мюнхен, 1973;
  • Український пер­­соналізм: філософська й етнопсихоло­­гічна синтеза. Мюнхен, 1985.

Джерело

Жуковський, А. І. КУЛЬЧИЦЬКИЙ Олександр Юліанович [Електронний ресурс] / А. І. Жуковський // Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) / Ін-т історії України НАН України. – Київ, 2014. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=51541, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2020 публікацій.

Залишити відповідь