Кременецькі гори, Національний природний парк

07.08.2017 | Автор: | Категорія: Парки. Заповідники
Національний природний парк «Кременецькі гори»
Адреса: вулиця Осовиця, 12, Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47003

Площа: 6951,2 гектара земель державної власності, а саме: 3968,6 гектара земель, які надаються національному природному парку в постійне користування.

Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.

Національний природний парк «Кременецькі гори» — природоохоронна територія в межах низькогірного пасма Кременецькі гори.  Розташований парк на території двох районів Кременецького та Шумського. Офіційно, статус Національного природного парку «Кременецькі гори» затверджено 11.12.2009.

У межах території парку є 30 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, з яких чотири — загальнодержавного значення, 26 — місцевого. Серед них — філія «Кременецькі гори» природного заповідника «Медобори» площею 1000 га, яка була створена згідно з постановою Ради Міністрів України від 8 лютого 1990 року № 25 та розташована у межах західної частини Кременецьких гір.

Популярні маршрути:

м. Кременець. Замкова гора, де височіють руїни фортеці 18 століття, як нагадування про колишню славу. Висота гори – 400 м, на схилах можна побачити багато рідкісних рослин та дерев і дивовижну панораму, ідеальне місце для фото-і відеозйомки.

с. Великі Бережці. Божа гора. Розташована всього в 10-12 км від м Кременець. Висота – 365 м, загальна територія –  2,6 км. Місце незвичайне, знане як одне з паломницьких місць України. Гора не типова, має 2 вершини. На першій, з землі б’є джерело з освіжаючою цілющою водою. На другий, до небес підноситься невелика каплиця Святої Трійці. 

Тут вчені виявили 283 види рослин. Півтора десятка з них є реліктовими – булатки великоквіткова та червона, скополія карніолійська, лілія лісова, гвоздика несправжньопізня, лещиця дністровська, ломиніс і т. д.

с. Стіжок. Данилова гора. На її вершині знаходиться невелика церква ймовірно 14-17 ст. Гора вкрита чудовим лісом, піднявшись на вершину перед Вами відкриється фантастична панорама долини.

м. Кременець. Дівочі скелі. Висота – 376 метрів. На горі, можливо побачити рідкісні рослини занесення до Червоної книги, які ростуть тільки тут. З Дівочими скелями пов’язано багато цікавих легенд, що і сьогодні живуть в цих місцях. У період татарських набігів, молоді дівчата уникаючи рабства обривали своє життя кидаючись зі скелі, з тих пір ці скелі і називають Дівочі.

В урочищі «Дівочі Скелі» знаходиться ще одна цікава пам’ятка, Студентська печера. Її довжина – понад 240 м, висота 8 метрів. Це не єдина печера в цьому урочищі, поруч є ще кілька подібних пустот, але значно менших розмірів.

Природний рослинний покрив Кременецьких гір утворений переважно хвойно-широколистяними та широколистяними лісами, а також чагарниковими заростями, луками і степами. Флора судинних рослин налічує 917 видів, з яких 21 вид занесені до Червоної книги України.

Сонцецвіт сивий зустрічається на вапнякових скелях Дівочих гір. Дивно, що ця буйно квітуча рослинка не зростає навіть на сусідніх горах, де цілком аналогічні умови. Шавлія кременецька поширена тільки на степовій ділянці гори Страхової. Вперше її описав близько двохсот років тому відомий учений-ботанік (творець ботанічного саду і доктор Вищої Волинської гімназії у Кременці), австрієць Віллібальд Готліб Бессер.

Характерним для західної частини Кременецьких гір є наявність костриці валіської. Незначні ділянки займають формації чебрецю Бессера. З рідкісних рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України (1987), зустрічаються формації ковили волосистої, осоки низької, ковили пірчастої, костриці бліднуватої.

У цих місцях збереглися підорлик малий, лелека чорний, пугач, червоний шуліка, малий строкатий дятел, на скелях гніздяться кам’яні дрозди, серпокрильці. Із ссавців у горах є ще три види вовчків (сірий, лісовий, горішковий), лісова куниця, борсук, яких уже практично немає в інших лісових масивах. У дуплястих липах знаходять надійний притулок руді вечірниці та інші рукокрилі, а також сірі сови, голуби, синяки, сиворакші, а в фортечних мурах — сипухи.

Розташований парк на межі двох кліматичних провінцій – західноєвропейської з вологим і помірно теплим кліматом та східно-континентальної з континентальним кліматом, внаслідок чого для Кременецьких гір характерна м’яка зима з частими відлигами та тепле і прохолодне літо, що є сприятливим для використання території у рекреаційних цілях.

Недаремно саме на найвищій горі в урочищі Гниле Озеро збудована найкраща санна траса України, де проводяться міжнародні змагання. У Кременці також можна спробувати себе на справжньому трампліні для стрибків на лижах, відчути подих вітру при спуску на санчатах із гори, вже не кажучи за звичайні лижні пробіжки зимовим лісом. Наявність сприятливих повітряних потоків Кременецького горбогір’я дає можливість відновити забуті традиції дельтапланеризму та паропланеризму.

Славний Кременець також і видатними особистостями, що народилися та творили — письменники Юліуш Словацький та Улас Самчук, єврейський просвітитель, філолог Ісаак Бер-Левінзон, український композитор Михайло Вериківський  та видатний ботанік Віллібальд Бессер, канонізований православною церквою священик Олександр Хотовицький, польський історик та громадський діяч Йоахім Лелевель. Нині в будинку, де пройшли дитячі роки Юліуша Словацького, розташований музей. Також, на Кременеччині побував і Тарас Шевченко.

Пам’ятки міста Кременець:

Релігійні об’єкти:

  • Єзуїтський монастир,
  • Собор Святого Миколая,
  • Костел Св. Станіслава,
  • Покровська (полкова) церква.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 781 публікацій.

Залишити відповідь