КОСТЕЛ ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ | Підгайці
У східній частині подільського містечка Підгайці, поблизу річки Коропець, при перетині доріг з Теребовлі та Монастириська височіє прадавній костел, оточений кам’яним муром, із дзвіницею (1774) і двома кам’яними фігурами святих неподалік. Це – оборонний костел Пресвятої Трійці з досить складною і до кінця не з’ясованою історією. Поки що найповніше її дослідив краківський вчений Ян Островський.
Перша будівля костелу, що не збереглася, фінансувалась подільським воєводою і перемиським старостою Михайлом Бучацьким (1370/1384 – 1438 або 1450). Розсташовувалась вона на теренах Старого Міста. Чи був цей костел мурованим, не відомо. Але в 1463 році акт заснування костелу поновив Якуб Бучацький .
У 1490 році є відомості, з яких випливає, що сама будова була дерев’яна, а Підгайці вже тоді мали магдебурзьке право. Часті набіги довели місто до руїн, внаслідок чогоо новий власник Підгаєць Міколай Вольський домігся відновлення магдебурзького права у 1539 році. Підгайці стали дуже швидко розвиватися, костел збагачуватись.
З 1600 року костел перебував у руках протестантів. Був він зруйнований у 1620-1621 роках під час турецько-татарської навали. Нова власниця міста Софія з Заміхова видала у 1634 році новий фундаційний акт. У 1635 році вона заповіла гроші на зведення вежі і склепінь та завершення будівництва:
“побудувати в тому новому місті костел, бо попередній знищений […] на тому ж місці в Підгайцях новому місці, над самим ставом, недалеко замку, костел новий з ґрунту на честь і хвалу Пана Бога в Тройці Святій єдиній, із святим єп. краківським Станіславом, св. Миколаєм, св. Софією, моєю патронкою”.
Також фундаторка написала щоб після її смерті, була похована в одній з каплиць костелу. Можливо, як допускають історики, це було бажання залагодити той негативний резонанс від багаторічної боротьби, яку вона вела проти Потоцьких. Останні звинувачували її у привласненні більш як мільйонного скарбу, який вона віддавала в Підгайці на тимчасове зберігання.
Після тривалої боротьби із Софією у 1641 році новим власником міста стає Станіслав Ревера Потоцький. Він доклав багато зусиль для відродження міста, а в самому костелі профінансував будівництво каплиці св. Миколая, в підземеллях якої після своєї смерті був і похований.
14 – 19 жовтня 1667 року неподалік від міста відбулася знаменита битва (Битва під Підгайцями). Тоді об’єднані війська козаків під проводом гетьмана Петра Дорошенка і татар на чолі з калга-султаном Крим Гіреєм підійшли до містечка, на підступах до якого розмістив свої війська Ян III Собеський.
Не зумівши розбити поляків у першому бою, атакуючі розпочали облогу. Бойові дії завершилися підписання мирного договору між ворогуючими сторонами. Договір був підписаний в стінах костелу. Після воєнних знищень 1667 та 1686 років ремонтні роботи тривали аж до 1710 року.
Окрім головного в ньому було ще шість вівтарів. А з боку каплиці, на хорах був орган, а в вежі висіло два дзвони. Згодом оновили головний вівтар – «з мармуру, мальований».
У 1766 році через незадовільний стан костелу вежу понизили більш ніж на 10 метрів і накрили дошками. З 1774 року почали зводити нову муровану дзвіницю, для якої закупили нові дзвони (1778), а на костелі і на вежі влаштували нові дахи (1779-1781).
Наступні відомості про костел стосуються ремонтів дахів у 1867-1869 роках. Тоді ж коштом Юзефа Гурського був виставлений новий великий вівтар. В липні 1892 року від блискавки згорів дах костелу і вежі. У 1894-1895 роках тернопільський будівничий Юзеф Пйонтковський провів відновлювальні роботи за проектом краківського архітектора Тадея Стриєнського.
Усередині будови були чудові органи. На всю околицю лунали удари годинника на костельній вежі, яку встановила 1896 р. католицька громада на честь 100-річчя повстання під керівництвом генерала Тадеуша Костюшка. Окремі кам’яні скульптурні оздоби-ангели зберігаються в експозиції Олеського замку.
У 1912 році костел вкрили новим стінописом, а в 1927-му за проектом львівського архітектора Броніслава Віктора звели сигнатурку на місці старої, котра впала в 1924 році. Не обійшла стороною костел і ІІ Світова війна. В 1943 р. німці викрали костельні дзвони. Восени 1945 року костел покинув останній підгаєцький декан Станіслав Попкевич. Тоді було вивезено до Польщі частину костельного вистрою.
В 1950 році залишену дерев’яну скульптуру повантажили на грузовик і, за спогадами старожилів, вивезли до Львова. Частину інветаря розікрали. Довший час Чудотворний образ Матері Божох Підгаєцької зберігався у захристії Успенської церкви. Опустошений костел систематично нищився людьми і часом: були знищені органи, святиня служила як склад.
В 1970-х роках планувалося підірвати костел, цьому ганебному вчинку запобігло місцеве товариство охорони пам’яток. Постановою Ради Міністрів УРСР в 1979 році костел внесено до Реєстру памяток архітектури і містобудування національного значення під охоронним № 1558. На поч. 1980-тих років була зруйнована вежа. У 1980-ті роки внаслідок пожежі обвалилися склепіння, дах вежі.
25 липня 2006 року Тернопільська обласна державна адміністрація передала костел віруючим. До цього моменту спорудження знаходилося в поганому стані – костел практично повністю позбувся даху, склепінь, вікон, дверей. У храмі почалися незначні ремонтно-відновлювальні роботи, але через нестачу коштів вони просувалися дуже повільно.
24 вересня 2006. У костелі відновили богослужіння. Його частина, яка ще недавно знаходилася в аварійному стані, відреставрована католицькою громадою, і там проводяться служби. Інша частина храму чекає своєї черги на реставрацію. І, як справедливо відмічає на сторінках науково-краєзнавчого збірника “Підгайці та Підгаєччина” дослідник Оксана Бойко: “Підгаєцький костел через багаторічний неужиток, атмосферні чинники, пожежу і свідому руйнацію перебуває нині у стані прогресуючої руїни… Але перлину цю ще можна врятувати…“.
Джерела:
Бойко, О.Костел Пресвятої Трійці [Текст] : [м. Підгайці] / О. Бойко // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 24-29 : фотогр. кол.
Кармелюк, М. Місце миру козаків з поляками [Текст] : [костел Пресвятої Трійці у Підгайцях] / М. Кармелюк // 20 хвилин. – 2008. – 11 січ. – С. 12 : фотогр.
Колодницький, С.Збереження історико-культурних пам’яток та наша ментальність [Текст] : [на прикладі м. Підгайці] / С. Колодницький // Опілля як етноісторична цілісність : матеріали наук.-теорет. конф., м. Бережани, 12 жовт . – Т. : ДЖУРА, 2008. – С. 140-148.
Лупєнскіх , Є. Спогад, який відлунюватиме в майбутньому [Текст] / Є. Лупєнскіх // Свобода. – 2006. – 26 лип. – С. 7.
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР [Текст] : ил. справочник-каталог / гл. редкол. Н.Л. Жариков и др. – В. 4. Т. 4 : Київ, 1986. – С. 42.
Підгайці та Підгаєччина [Текст] : 20-річчю відновлення Підгаєцького району присвячено : наук.-краєзн. зб. / упоряд. С. Колодницький. – Т. : Терно-граф, 2012. – 767 с. : фотогр., карти.
Кравченко, Ю. Унікальний храм у Підгайцях може зникнути! Костел Святої Трійці перебуває у стані прогресуючої руїни [Текст] / Ю. Кравченко // Номер один. – 2012. – № 34 (22 серп.). – С. [15] : фотогр.
Кунька, О. Костел Пресвятої Трійці – ренесансний зразок сакрального будівництва [Текст] / О. Кунька // Земля Підгаєцька. – 2014. – № 26 (4 лип.). – С. 3 : фотогр.
[…] Джерело:Регіональний інформаційний портал Тернопільщина […]
[…] Джерело:Регіональний інформаційний портал Тернопільщина […]
[…] Sourse: Регіональний інформаційний портал Тернопільщина […]
[…] Костел Пресвятої Трійці оточений кам’яним муром із дзвіницею (1774) і двома кам’яними фігурами святих неподалік. Перша будівля костелу, що не збереглася, фінансувалась подільським воєводою і перемиським старостою Михайлом Бучацьким (1370/1384 – 1438 або 1450). Розсташовувалась вона на теренах Старого Міста. Чи був цей костел мурованим, не відомо. Але в 1463 році акт заснування костелу поновив Якуб Бучацький . […]
Усі права застережено © 2020
Умови політики конфіденційності – GDPR