ЗАВАЛІВ: Костел Матері Божої Страдальної, 1864-1865

 В Меморіальні об’єкти | Пам'ятники | Пам’ятки, Церкви | Монастирі | Некрополі | Культові споруди

 

Костел Матері Божої Страдальної (Матері Божої з гори Кармель), 1864-1865. с. Завалів, Підгаєцький район. Тернопільська область.
Містечко, а нині село Завалів розташоване на правому березі Золотої Липи. Його назва пов’язана з валами, якими було укріплене давнє поселення, що виконувало роль княжого форпосту.

Найдавніша писемна згадка про Завалів походить з 1310 року, згадка під роком 1395 і пов’язана з власником І. Унґарусом. Впродовж віків Завалів мав різних власників: у другій половині XV ст. належав братам Яну, Михайлові та Станіславу Завалівським. Відтак Бучацьким, Пелкам і Зборовським, від 1578 р. частина завалівських земель була у власності львівських домініканів.

На початку XVII ст. поселенням володіли Маковецькі, які звели новий замок, здобутий турками 1675 р. Наприкінці XVII ст. Завалів перейшов до Яблоновських: Станіслава, великого коронного гетьмана, його сина Яна Александра, коронного хорунжого, внука Юзефа-Александра (1711-1771), новоґродського воєводи.

Донька останнього Теофіля Стрежислава 1761 р. внесла маєток Юзефові Сапізі, відтак відпродала його котельницькому старості Юзефові Ґруї, від якого місто перейшло до його сина Станіслава. Після того, як Станіслав Ґруї програв Завалів в карти, місто продали з аукціону Францішкові Юревичові, котрий незадовго відпродав Мар’яні з Садовських (в першому шлюбі Мошинській, в другому Єльській). її донька Фридерика 1847 року відпродала Завалів разом з довколишніми селами Станіславові Рачинському.

У руках Рачинських місто перебувало до II світової війни. Останнім власником був доктор Александер Рачинський (1882-1941), правник, економіст і адвокат, міністр сільського господарств 1926 р. За Рачинських Завалів став оздоровчою місциною.

Лише у XVIII ст. Завалів набув міського статусу: 1725 року Юзеф-Александер Яблоновський виклопотав в короля Авґуста III привілей на магдебурзьке право. На той час в Завалові була церква Св. Миколи і Василиянський монастир з церквою. У новозакладеному містечку появилися юдеї, які 1766 р. збудували синагогу.

З другої половини XIX ст. сакральний простір містечка був маркований храмами трьох громад: українців, юдеїв і поляків. Однак на відміну від інших галицьких міст, у яких переважну більшість населення складали юдеї, Завалів був українським. Згідно зі статистикою, на 1890 рік з 1326 мешканців Завалова та околиць 711 осіб складали греко-католики, 217 римо-католики, 396 юдеї, 2 ін. визнання.

Невелика громада поляків Завалова у різні часи належала до різних деканатів: на 1677 р. – до теребовлянського, від 1765 р. – до кукільницького, відтак до маріямпільського.

Ініціятором будови костелу в Завалові був пробощ Маркової кс. Якуб Кершка. 1862 р. на зібрані кошти він викупив у місті три парцелі, на яких постали костел, плебанія і господарські будівлі. Того ж року розпочали будову, яку завершили 1865 р.

Зведений у неоґотичному стилі костел освятили іменем Матері Божої з гори Кармель. Того року в Завалові постала експозитура, першим експозитом став кс. Ян Хамарчук. Душпастирський   округ   обійняв   серед   інших довколишніх сіл Підгаєччини — Голгоче, Литвинів, Лису, Носів, Волицю.

Намагання утворити завалівську парафію експозитом кс. Яном Баром не принесло результату. 1906 р. завалівська експозитура була включена до новоутвореного підгаєцького деканату. 1923 р. з її терену виокремили експозитуру в Волиці, яка охоплюва Голгоче. Лише в 1925 р. в Завалові була утворена парафія.

Дрібні будівельні роботи на костелі велися впродовж тривалого часу. На 1868 будівля була більш-менш викінчена всередині, — однак ще на 1881 р. не бул отинькована. 1888 р. старанням тодішнього експозита кс. Петра Нєдзвєдзького б) відновлений знищений пожежею дах, який з ініціативи кс. Станіслава Трихт покрили бляхою. 1900 року був закуплений новий орган.

Костел був розграбований російськими військами під час І світової війни, напівзруйнованій плебанії влаштували лазню. У міжвоєнний час костел відновлений. У радянський час в закиненій будівлі влаштували колгоспний св 1985 р. костел висадили в повітря, а на його місці звели школу. Донині зберегла плебанія, окремі костельні елементи перенесли до церкви.

Костел розташовувався на південь від церкви. Був мурований з каменю (22 x 9 м), однонавовий, з трансептом та захристіями. Архітектоніка будівлі була виразною у стилістичному вирішенні.

Контрофорси, які укріплювали бічні стіни, стрілчасті віконні та дверні прорізи, пінаклі зі стрімкими дашками, якими завершувалися наріжні контрфорси, сиґнатурка над причілком чільного фасаду надавали костелу ґотичного характеру.

Джерела:

Батик, Й. Завалів [Текст]  /Й. Батик, Е. Кіцик, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 591-592 : фот.

Бойко, О. Костели Підгаєччини [Текст] : історико-архітектурні нариси / О. Бойко // Підгайці та Підгаєччина: 350-річчю Підгаєцької битви гетьмана Петра Дорошенка присвячено : науково-краєзнавчий збірник. – Вип. 2. – / упоряд. С. Колодницький. – Тернопіль, 2017. – С. 442- 458.

Завалів [Текст]  /С. Колодницький, У. Коропецька, Б. Мельничук, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. Том 3. – Тернопіль, 2014. – С. 180-181 : фот.

Батик, Й. Завалів [Текст]  /Й. Батик, Е. Кіцик, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 591-592 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.