Корибут, герб

12.04.2017 | Автор: | Категорія: Геральдика
Корибут (польск. Korybut) – литовсько-польське княже родове ім’я і назва дворянського герба цього роду. На червоному полі гербу золотий півмісяць рогами додолу з золотою 6-променевою зіркою під ним; на півмісяць спирається золотий хрест з перехрещеними боковими та верхнім кінцями. На лицарський шолом одягнена шляхетська корона, над якою ще була князівська шапка (митра). Червоний намет, що виходить з-під корони, підбито золотом. Відомі носії імені:

Князі Вишневецькі були одним з відгалужень княжого роду Несвіцьких-Збаразьких і свій родовід вели від старшого сина Василя Васильовича князя Збаразького – Михайла князя на Вишневці. Герботворення князів Вишневецьких являє собою пряме продовження еволюції родового герба князів Несвіцьких-Збаразьких. Принаймні, батько князя Михайла – Василь Васильович користувався в якості герба аналогічним зображенням родового знаку.

Натомість, інші гілки роду, що походили від молодших братів Михайла Збаразького князя на Вишневці згодом внесли певні модифікації в спільний родовий герб, що поклало початок
існуванню окремої геральдичної традиції княжих родів Збаразьких, Порицьких, Воронецьких  та Тристенських.

Герби наступного покоління князів на Вишневці також не вирізняються великою різноманітністю. Так, нащадки Івана Михайловича для своїх печаток використовували в основному зображення знаку у вигляді перехрещеного хреста над півмісяцем, що лежить рогами додолу над шестипроменевою зіркою.

Певний виняток в цьому ряді становить печатка одного з найяскравіших героїв української історії, легендарного засновника Запорозької Січі та гетьмана Війська Запорозького Низового, – князя Дмитра-Байди Вишневецького від 1563 р., що має овальну форму розміром 17х15 мм. В її полі вміщено щит німецької геральдичної форми, на якому зображено знак у  вигляді перехрещеного хреста над півколом, що лежить кінцями додолу над шестипроменевою зіркою, вгорі герб супроводжує напис: D + V.

Молодший брат Дмитра-Байди – князь Андрій Іванович Вишневецький на першій своїй печатці від 1559 р. мав аналогічне зображення герба. Серед синів Олександра Михайловича лише найстарший – Михайло князь Вишневецький користувався гербом, на якому родовий знак мав звичний вигляд (перехрещений хрест над півмісяцем над шестипроменевою зіркою).

Герб вміщено на печатці (овальної форми розміром 14х13 мм) від 1579 р. в супроводі позащитових елементів: шолому, нашоломнику у вигляді шестипроменевої зірки над півмісяцем, що лежить рогами догори, та намету.

Натомість, інші сини князя Олександра використовували на своїхпечатках герби, що доволі відчутно різнилися від традиційної конструкції князівського знаку. Олександр Олександрович Вишневецький користувався печаткою, на якій в гербі замість перехрещеного хреста було зображено розширений хрест, замість півмісяця – півколо, а зірка мала вісім променів. На гербі Максима Олександровича від 1563 р. зображення зірки
взагалі відсутнє.

У гербовниках Речі Посполитої середини XVІI – першої половини XVIІІ ст. зовнішній вигляд герба князів Вишневецьких (Korybut) містить перехрещений хрест над півмісяцем, що лежить рогами додолу над шестипроменевою зіркою; над щитом розміщено князівську корону.

Значно складнішу конструкцію знаходимо на печатці князя Адама Олександровича Вишневецького від 1613 р. В її чотиридільному полі, яке утворено прямим хрестом, вміщено п’ять щитів. В середньому з них – герб Погоня (рицар на коні, в правиці тримає меч), що мало вказувати  на приналежність князів Вишневецьких до Гедиміновичів згідно з тогочасною родовідною традицією.

З інших чотирьох щитів зображення, через незадовільний стан збереження відомих на сьогодні відбитків печатки, вдалося прочитати лише на першому та третьому, відповідно – родовий герб
Вишневецьких та герб Корчак (три вруба).

Ще складнішим є зображення герба на печатці князя Єремії-Михайла Корибута Михайловича Вишневецького, однієї з найконтраверсійніших постатей української історії. В полі печатки від 1641-1650 рр. бачимо овальний бароковий щит, на якому герб Погоня; над щитом два голуби, здолу херувим, згори князівська корона, навколо щита чотири овальних барокових щитка:

  • в першому – родовий герб Вишневецьких,
  • в другому – підкова, що лежить кінцями додолу під хрестиком (герб Побог, або, що більш вірогідно, – дещо видозмінений родовий герб Зеновичів (хрест над півколом, що лежить кінцями додолу), з роду яких походила бабка князя – Гальшка Юріївна),
  • в третьому – голова тура в супроводі шестипроменевої зірки, троянди та півмісяця, що
    лежить рогами вправо (державний герб Молдавії, присутність якого на князівській печатці зумовлена тією обставиною, що мати князя Єремії – Раїна була донькою господаря молдавського Єремії Могили),
  • в четвертому – серце, яке пронизують навхрест дві стріли вістрями додолу.

Інший варіант герба князя Єремії було вміщено в книзі “Крест Спасителя и кожного человека” 1632 р., в супроводі віршів на герб князів Корибутів Вишневецьких за авторством Петра Могили. Тут замість герба Погоні  знаходиться зображення святого Юрія на коні, що влучає списом змія, тобто державно-династичного герба руських князів, що вели свій родовід від Рюрика (так звана Погоня руська).

Герб на печатках Януша-Антонія Костянтиновича Вишневецького від 1704-1705 рр. та 1706-1736 рр. складається з овального щита, з вміщеним на ньому зображенням родового знаку (характерно, що на другому з цих гербів півмісяць подано з людським обличчям), та князівської корони, яку розташовано над щитом. В першому випадку щит оточують дві пальмові гілки, в другому – бароковий картуш та лаврові галузки.

Аналогічне зображення бачимо також на печатці Михайла-Сервація Костянтиновича, останнього з князів Вишневецьких, від 1697-1708 рр. (герб вміщено на овальному щиті, в супроводі князівської корони та двох пальмових галузок).

Джерела:

Войтович, Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок XVІ ст.): Склад,
суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження /Л. Войтович. – Львів, 2000.

Однороженко, О.А. Герб князів Вишневецьких [Текст] / О. А. Однороженко. – Режим доступу: http://sa.nmu.org.ua/pdf/2007/Odnorozenko.pdf (12.04.2017).

Піддубняк,О. Документ з печаткою Дмитра Вишневецького [Текст] /О. Піддубняк // Знак. – 1996. – Ч.11. – С.3.

Яковенко, Н. Кого топчуть коні звитяжного Корибута [Текст]: До загадки києво-могилянського
панегірика 1648 р. «Maiores Wiszniewiecciorum» / Н. Яковенко // Journal of Ukrainian Studies. – 2004. – С. 191-218.

Яковенко, Н. Українська шляхта з кінця XIV – до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна) [Текст] / Н. Яковенко. – Київ, 1993.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2620 публікацій.

Залишити відповідь