КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ (ПОДІЛЬСЬКИЙ) ЕЙЯЛЕТ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ (ПОДІЛЬСЬКИЙ) ЕЙЯЛЕТ – провінція Османської імперії з центром у м. Кам’янець (нині м. Кам’янець-Подільський).  Адміністративні межі Кам’янецького ейялету поширювались на території сучасної Тернопільщини в межах Подільських земель. Існував від 1672 (Бучацький мирний договір 1672) до 1699 (Карловицький конгрес 1698–1699).

Після смерті Богдана Хмельницького Україну кидало в обійми то Польщі, то до Московії, а то в намагання балансувати між двома вогнями. Сюди ж можна додати локальні збройні рухи опришків, запорожців, нестабільні відносини з Кримом, розруху і перманентний стан війни на більшій частині України. То ж в кінці 60-х рр. XVII століття гетьман Петро Дорошенко починає шукати союзу з Оттоманською Портою.

Затиснутій між агресивними Річчю Посполитою та Московією козацькій Україні такий союзник був потрібен. І якщо верхівка могла зрозуміти мотиви гетьмана, то для звичайного козака, селянина чи ремісника це було «зрадою». І все ж Дорошенко пішов на такий крок. 

У 1669 році гетьман отримав від османського султана Мехмеда IV титул бея українського санджаку. На думку історика Наталії Яковенко основою воєнно-політичного союзу стала угода Богдана Хмельницького та султана 1651 року. За цим договором:

  • територія Української держави мала охоплювати землі від Перемишля до Путивля;
  • підтверджувалося право вільного вибору гетьмана, який обирався довічно;
  • українська православна церква зберігала автономію у складі константинопольського Патріархату;
  • українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь османської казни;
  • на українських землях османи і татари не мали права споруджувати мечеті і брати ясир;
  • Османська імперія і Кримське ханство не повинні були укладати мирних договорів з Річчю Посполитою і Московією без згоди гетьмана;
  • султанські грамоти, які стосувалися України, мали писатися турецькою та українською мовами

Головною метою цього союзу було возз’єднання більшої частини українських земель під турецьким протекторатом. Султан Магомет IV погодився, передавши гетьману знаки влади: булаву, бунчук і прапори. У Стамбулі появився постійний представник козацької України.

Увійшовши на Поділля, турки застали не «землю, текучу молоком і медом», а землю, виснажену довготривалими війнами, початими повстанцям Хмельницького, спустошену татарськими наїздами, польськими пацифікаційними походами, чи врешті звичайними ватагами місцевих опришків.

Протурецька політика Дорошенка, що балансував між Річчю Посполитою і Росією, мала спочатку підтримку зyачної частини селянства, а також великої групи міщан-русинів, вірмен і євреїв, котра наштовхувалась на зростаючу нетолерантність з боку панівної католицької церкви і властей Речі Посполитої

© Даріюш Колодзєйчик. Каменецький еялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672— 1899 років

У цей час спалахували повстання на Правобережній Україні, що входила до складу Речі Посполитої (за Адрусівським мирним договором) і польський уряд направляв на бунтівників каральні експедиції. Султан кілька разів слав листи польського короля з вимогами не гнобити козаків. У свою чергу, Петро Дорошенко схиляв Магомета IV до військового походу. Було ухвалено рішення почати бойові дії.

Похід проти Польщі тривав недовго. Ранньою восени почалася облога Львова, яка закінчилася виплатою туркам солідного викупу. Після цього був підписаний договір під Бучачем 7 жовтня 1672 року. Подільське воєводство стало частиною Османської імперії.

«Україна в давніх кордонах» віддавалась Дорошенку, звідти повинні були бути виведені польські гарнізони. Річ Посполита зобов’язувалася виплачувати данину світлої Порті. Отримавши нові землі, турки зайнялися перетворенням.

Колишнє Подільське воєводство стало ейялет, який ділився на санджаки. Кожен санджак складався з нахій – всього їх було 19. Замість панщини, турки запровадили натуральний податок. На той час, практика поповнення корпусу яничар з немовлят іновірців канула в лету. Була заборонена насильницька ісламізація. У зв’язку з вжитими заходами в регіоні зростало населення і його добробут. 

Втім, відносно спокійне життя на Поділлі тривало недовго. Незважаючи на мирну угоду, поляки намагалися відвоювати воєводство. Морально і матеріально їм допомагала вся християнська Європа. 

1684 р. приніс остаточне збезлюднения провінції. Увіходячи сюди, польські війська з метою викликати голод серед кам’янецької залоги, почали систематичну акцію виселення подільських селян до сусідніх Руського і Волинського воєводств. Тоді наддністрянські села і поля заросли лопухом і бур’яном.

Очевидно, ми не можемо тут заміняти чорної легенди турецького панування на Поділлі білою легендою. В остаточному розрахунку туркам не вдалося пожвавити господарство новоздобутих земель.

Ще перед відновленням воєнних дій у 1683 р. кам’янецький бейлербей отримав асигнату на виплату певної суми зі щорічних доходів анатолійського санджаку Болу, бо маєтки, надані йому на території Поділля, не приносили сподіваних прибутків. І ніколи не став Кам’янецький еялет самодостатньою провінцією імперії, а його доходи становили лише дрібний відсоток видатків.

© Даріюш Колодзєйчик. Каменецький еялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672— 1899 років

Після підписання Карловицького трактату в 1699 році значна частина Правобережної України повернулася до складу Речі Посполитої. Хоча турецьке панування тривало недовго, турки залишили після себе багато спогадів. «Турецькими» бувають: млини, фортеці, колодязі, печери, дороги, стовпи, камені, могили і навіть хрести. Існують легенди про підземні ходи і, обов’язково, про скарби, а в лексиці подільських бабусь досі залишилося слово «Агій». 

Джерела:

Колодзєйчик, Д. Кам’янецький еялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672-1699 років [Текст] / Д. Колодзєйчик // Український археографічний щорічник. Вип. І. – Київ, 1992. – С.113-118.

Кресін, О. В. Кам’янецький ейялет [Текст] / О. В. Кресін, Т. В. Чухліб // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – Київ, 2007. – 528 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kamyanecky_eyjalet (04.01.2017).

Подільський еялет [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Подільський_еялет (04.01.2017).

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2388 публікацій.

Залишити відповідь