КАЛЮЖНА Ірина

 In Діаспора, Лікарі
КАЛЮЖНА Ірина [Irene Kaluzhny], уроджена Бабин; (11.06.1899, с. Гадинківці, нині – Гусятинський район, Тернопільська обл.) – 19.03.1989, м. Торонто, Канада) – лікар, громадський діяч.

Народилася 11 червня 1899 р. в с. Гадинківці тодішнього Гусятинського повіту у складі Королівства Галичини та Володимирії. Середню освіту розпочала в Рогатинській гімназії, а закінчила 1919 р. в Українській академічній гімназії у Львові (переїхала до Львова разом зі своїм братом Миколою Бабином після його призначення вчителем цієї гімназії).

Ще гімназисткою брала участь у подіях, пов’язаних із Листопадовим повстанням у Львові 1918 р. Пізніше вступила до Української військової організації. У 1921 р. вступила на медичний факультет Львівського (таємного) українського університету, але переслідування і загроза арешту змусили її покинути Галичину.

Переїхала до Чехословаччини і продовжила навчання у Карловому університеті у Празі. У цей період також стала членом Спілки українських лікарів у Чехословаччині. Після здобуття в 1930 р. диплому лікаря і проходження спеціалізації в чеських клініках переїхала на Закарпаття (в той час у складі Чехословаччини), де працювала лікарем до 1939 р.

Крім цього викладала першу медичну допомогу у пластових таборах, організовувала курси Міжнародного Червоного Хреста, читала лекції на медичні теми в «горожанських» (неповних середніх) школах. Зокрема,

  • в січні-березні 1937 р. провела у Хусті перші курси для українських «сестер милосердя», на яких навчались 27 медсестер-добровольців;
  • читала загальний курс медичної допомоги в Союзі «добровільних сестер»
    • у Товаристві «Просвіта» м. Хуста,
    • у м. Севлюші (нині – м. Виноградів, Закарпатська обл., Україна)
    • в таборі для пластунів (1934) у с. Вишній Апші (нині – с. Верхнє Водяне, Закарпатська обл.).

Під час подій проголошення Карпатської України у березні 1939 р. («зрив Срібної Землі») проживала в Севлюші і Хусті. Вирішила не емігрувати, а продовжувала працювати лікарем у військовому шпиталі для поранених. Після переходу шпиталя під угорську владу працювала в Українській евакуаційній комісії в Хусті, створеній для сприяння евакуації біженців.

У квітні 1939 р. разом із персоналом цієї комісії переїхала до Праги, де стала працювати в Українському допомоговому комітеті й інших громадських установах. Після вступу радянських військ у Чехословаччину (1945 р.) була заарештована, а після звільнення переїхала в Німеччину, де працювала лікаркою в таборах для переміщених осіб у Баварії.

У 1951 р. емігрувала до Великобританії, де з огляду на вік вже не повернулася до професійної праці, а зайнялася громадською діяльністю. Двічі обиралася головою Організації Українських Жінок у Великій Британії (ОУЖ):

  • на каденцію з вересня 1957 р. до вересня 1958 р.
  • з жовтня 1959 р. до листопада 1960 р.,
    • з вересня 1958 р. до жовтня 1959 р. очолювала Контрольну Комісію ОУЖ.

24–27 червня 1959 р. брала участь у другому Конгресі Світової Федерації Українських Жіночих Організацій у Нью-Йорку як представник ОУЖ. У травні-червні 1958 р. читала лекції з питань охорони здоров’я на курсах в м. Олдгам для виховательок українських дитячих садків у Великій Британії.

У 1959–60 рр. була редактором щомісячної «Жіночої сторінки» в газеті «Українська думка» (Лондон). Внесла вагомий вклад у розвиток музею українського народного мистецтва Централі ОУЖ, який був відкритий 1964 р. в Лестері (пізніше перенесений до Манчестера).

Крім того, разом зі своїм чоловіком Родіоном Калюжним, який був особистим секретарем Данила Скоропадського, брала активну участь в українському гетьманському русі в Англії.

У 1960-х рр. переїхала до Канади, де поселилася у містечку Етобікок (нині район м. Торонто). Викладала на курсах українознавства, була членом Союзу Гетьманців Державників, активісткою парафіяльного комітету Собору Св. Димитрія Української Греко-Католицької Церкви у Торонто.

Померла 19 березня 1989 р. у м. Торонто, Канада.

Джерело

Ковалів, Ю. Б. Калюжна Ірина [Електронний ресурс] / Ю. Б. Ковалів // Українці в Сполученому королівстві : інтернет-енциклопедія. — [Великобританія ?], 2008—2018. — Режим доступу: http://www.ukrainiansintheuk.info/ukr/02/kaluzhna-u.htm, вільний.

 

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt