Яніна (JANINA), шляхетський герб

 В Геральдика | Родознавство
На щиті, що має червоне поле, поміщений Коричневий Щит. Основний щит вінчає дворянський шолом з дворянською короною. На короні — павине пір’я (хвіст павича).

Родоначальником герба Яніна за однією з легенд є лицар Яник, прозваний так через маленький ріст. В одному з боїв польське військо потерпало від ворожих стріл.

Проявивши кмітливість, Яник зумів з підручного матеріалу організувати виготовлення щитів, був із ними своїх воїнів попереду війська і тим самим зумів стримати натиск ворога. За цей лицарський подвиг Яник отримав від польського короля Болеслава I Хороброго (992-1025) герб, названий його ім’ям. 

На початку XV століття цей герб поширився на Русі. Йдеться про 1413 рік, коли, на виконання умов Городельської унії між Польським королівством та Великим князівством Литовським, частину бояр було прийнято польським лицарством до своїх гербів. З часом герб Яніна прикрасив і частину козацької старшини. Цим гербом користувалися, зокрема, Антоновичі-Аверкови і Антоновичі-Войсими, Василенки-Бідні, Іваніни, Юніцькі, Яновські, Ярошевські та Яхневичі.

Герб має ще один варіант і носить назву Яніна II. Його опис відрізняється від основного: «У червоному полі лицарський щит, повернений кілька вліво. У наверші шолома п’ять білих павичевих пір’їн. Цей герб належить Собеським (Sobiescy) і серед них –  польському королю (1674 – 1696) Яну III Собеському.

Оригінальна гербова фігура дала привід до появи й інших назв герба Яніна. Маємо на увазі назви «Поле в полі» та «Щит у щиті», а також їхні латинські відповідники. Проте джерела одностайні в тому, що бойовим кличем того давнього роду була саме Яніна.

Герб Яніна зазнавав певних змін впродовж століть. Відомо, що спочатку зображувався срібний щит у червоному полі, а нашоломником були два буйволові роги, на кожному з яких – настромлена риба. Згодом щит перетворився зі срібного на пурпуровий, а замість рогів з рибами нашоломником став павиний хвіст.

Цілком зрозуміло, що такі зміни могли відбутися вже після того, як герб вийшов з практичного вжитку як знак рицаря, який зображувався на його щиті, адже початковий варіант Яніни був набагато контрасніший і його дійсно можна було побачити здалеку.

З гербом Яніна пов’язане одне з, мабуть, найоригінальніших явищ у культурі Речі Посполитої XVI – XVII ст. – так звана Бабінська Річ Посполита. Цей своєрідний клуб жартівників існував з другої половини XVI ст. в маєтку Бабін, розташованому за дві милі на шляху від Любліна до Кракова.

За взірцем справжньої Речі Посполитої, в Бабіні надавали різні уряди та гідності, зокрема, сенаторів та єпископів, воєвод та гетьманів. При цьому враховувались особливості вдачі кандидатів.

Бабінчики кепкували з тогочасних політичних та приватних обставин, займалися літературною працею.

Серед бабінських анекдотів, що дійшли до нашого часу, цікавим є такий. Якось король Зиґмунт II Август запитав у Станіслава Пшонки, чи бабінчики також мають короля. На це Пшонка відповів: «Боронь Боже, найясніший пане, аби за твого життя могли ми думати про вибори іншого короля. Пануй тут і в Бабінє».

Одним з бабінчиків був Якуб Собєський, майбутній краківський каштелян. Саме його син, король Ян III поєднав у собі кров польської та української шляхти (бо його мати була останньою з Даниловичів герба Сас) та став самим знаменитим репрезентантом герба Яніна в історії. За давньою традицією родовий герб короля був частиною герба Речі Посполитої. 

Джерела

Клименко, О. Міська геральдика Тернопільщини [Текст] / Олег Клименко, Богдан Хаварівський. — Тернопіль, 2003. — 500 с. — (Корінь і крона; Вип. 25).

Українська геральдика [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://heraldry.com.ua, вільний (20.06.2017).

Чернецький, Є. Герб Яніна [Електронний ресурс] /Чернецький, Є. // Мислене древо. — Режим доступу: https://goo.gl/rHCKgm, вільний (20.06.2017).

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.