Іван Франко та Гусятинщина

03.08.2018 | Автор: | Категорія: Довідкові ресурси

У надзбручанських хатах чаао бачу під вишитими рушниками портрети Івана Франка, Тараса Шевченка та Лесі Українки. Так судилося, мабуть, долею, що їхні життєписи нерозривно пов’язані з Тернопільщиною.

У своїй «Автобіографії» Іван Франко писав:

«…У 1883 р. одержав замовлення від поміщика Володислава Федоровича у Вікні писати біографію його батька, що в від 1848 р. депутатом райстагу. ія того я дослідив багатий родинний архів пана Федоровича і працював Львові, де я став співробітником українського часопису «Діло».

Краєзнавці підрахували – Франко перервами працював у Вікні в 1883-1884 pp. майже сто днів. Його перу належить праця «Життя Івана Федоровича і його часи», яка була знайдена у 1985 році та вперше опублікована у 46 томі 50-томного видання творів письменника.

Перебування у Вікні та знайомство архівом Федоровичів сприяло також написанню досліджень:

  • «Гримайлівський ключ»,
  • «Панщина і її скасування в 1848 році»,
  • «Фінансове положення Галичини»,
  • «Лук’ян Кобилиця»
  • та ін.

Тут Іван Франко написав і :

  • «Vivere Memento»,
  • «Журавлі»,
  • «Беркут»,
  • «Різуни»
  • тощо.

У 1884 р. Франко у вірші та статті «Бунти в Тернополі і Копичинцях» відгукнувся на події та розправу жандармів над жителями м. Копичинці.

В архіві збереглися 13 листів Володислава Федоровича (1845-1917) з Вікна за 1883-1885 pp. до Франка.

Гість зі Львова мав можливість знайомитися також із бібліотекою В. Федоровича, багату стародруками та архівними матеріалами, та музеєм, у стінах кого було близько 200 зразків килимів з багатьох населених пунктів західного Поділля, а також предмети старовини, знайдені під час розкопок в околицях Вікна.

Мабуть, В.Федорович показував Франкові свою килимарню, слава про котру дійшла й до Європи, возив у с. Товсте, де заснував бондарсько-ковальсько-гончарську школу…

Іван Франко і Тернопільщина

З Вікна на прохання В.Федоровича вони їхали дорогою Гримайлів -Хоростків у с. Яблунів, у маєток князя Романа Чарторийського. Про цей візит відомо з листа письменника того часу (20-й том вибраних творів, 1956 p.), а також із його статті, що була опублікована у Петербурзькій газеті «Kraj», під назвою «Роман Чарторийський і Калінка» (1887). Метою його відвідин Яблунева було знайти в архівах маєтку документи, які в минулому пов’язували його з маєтками «Гримайлівського ключа».

Відомий майстер слова мав також можливість познайомитися з великою приватною бібліотекою Р.Чарторийського та його дружини княжни Флорентини (з дому Дідушицька-Дзєдушицька).

Книгозбірню в період Першої світової війни спалили російські солдати. У 1917 р. вони також повністю пограбували палац Федоровича у Вікні, а стародруками та грамотами розпалювали багаття…

Збереглися тексти двох листів князя Чарторийського до Франка.

У листі до дружини письменник писав: «…Бувша княгиня Чарторийська (Флорентина, після смерті Чарторийського вона ще двічі виходила заміж, останній її чоловік був дідич Ценський з Увисли; спочиває на цвинтарі в Яблуневі – авт.), у котрої є Клавдій Білинський (на той час був студентом Віденського університету, а потім учителем – авт.), затребувала через нього книжок – драгомановщини. Я вислав, що мав».

Восени 1884 р. письменник Франко відвідав у с. Увисла маєток народного правника та громадського діяча Івана Борисикевича. Про цю зустріч через вісім років Каменяр написав у своїх спогадах про нашого краянина. Згодом вони знову зустрічалися у Відні.

І.Франко був у приязних відносинах також зі священиком-місіонером, редактором першої україномовної газети «Америка» у США І.Волянським з Яблунева, громадським діячем Федором Турулою з Хоросткова, священиком, фольклористом Гнатом Галькою, що служив парохом у Дубківцях від кінця 1850-х років.

У грудні 1893 р. Іван Франко листівкою, адресованою в с. Товсте мистецтвознавцю, фольклористу Василю Щурату, котрий у той час там проживав, просив надіслати рецензії на праці етнографів Ф.Вовка та А.Черного.

5 серпня 1888 р. педагог, мовознавець, психолог К. Ганкевич із Гримайлова листівкою замовив І.Франку одне з чисел часопису «Товариш».

Цікаво, що збереглися й листи Франка з с. Вікно за 1884 р. журналістові Івану Белею, історику та письменнику Михайлу Драгоманову, літераторці Уляні Кравченко.

Уродженець с. Товсте, польський літературознавець, етнограф, доктор філології Генрик Бігеляйзен товаришував із І.Франком, опублікував про нього спогади.

Євген Левицький  з Сидорова у 1892 р. був з І.Франком та іншими громадськими діячами співорганізатором першої політичної партії — Русько-української радикальної партії.

Франко підтримував зв’язки з уродженцем с. Крогулець, письменником, істориком, перекладачем, художником, публіцистом, автором спогадів про Каменяра Богданом Теодором-Нестором Лепким, а також вихідцем з с. Городниця, письменником, літературознавцем, публіцистом, педагогом, видавцем, членом Спілки письменників України, автором кількох праць та книг про Каменяра Денисом Лукіяновичем, громадсько-політичним діячем з с. Нижбірок Андрієм Січинським.

Вшанування Івана Франка:

  • пам’ятники у селах Вікно (1963,1991, відновлено в 2006 р. й перенесено на постамент біля сільради),
  • Яблунів (травень 1991, скульптор І. Мулярчук, освячено й меморіальну дошку на колишньому будинку Чарторийських-Дідушицьких).

 

Джерела:

Бандурка, І. Іван Франко та Гусятинщина [Текст] / І. Бандурка // Свобода. – 2018. – 23 серп. С. 4 : фот. – (Неопалима купина).

Гродецька, В. А озера – як вікна : у селі Вікно відпочивав і працював Іван Франко : [Вікно, його історія, пам’ятки природи та архітектури] / В. Гродецька // Експрес. – 2008. – 24-31 лип. – 4 (Тернопільські новини) : фот.

Дирда, Н. Богдан Лепкий та Іван Франко: дружні і творчі взаємини [Текст] / Н. Дирда // Бережанська гімназія: сторінки історії : матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф., [м. Бережани, 17 верес. 2015] / упоряд. : Н. Бойко, Н. Голод. – Бережани, 2015. – С. 21-23

Ковалів, І. Провінційне Вікно в Європу [Текст] : тут ткали вишукані килими для Відня, творив Іван Франко та збереглися унікальні озера… без дна: [про с. Вікно Гусят. р-ну] / І. Ковалів // Урядовий кур’єр. – 2010. – 15 жовт. – С. 8 : фот. кольор. – (Сільська глибинка).

Мельничук, Б. І. Іван Франко і Тернопільщина [Текст] / Б. І. Мельничук, В. Б. Уніят. – Т. : Терно-граф, 2010. – 279 с. : фотогр. – Бібліогр.: с. 279.

Чемера, Г. Іван Франко – близький моїм односельцям [Текст] : [про перебування І. Франка у с. Вікно Гусят. р-ну в 1883-1884 рр.] / Г. Чемера // Вісник Надзбруччя. – 2016. – 2 верес. – С. 3 : фот.

Шот, М. Вікнини, в яких умивався Іван Франко [Текст] : [про карстові озера – гідрологічні пам’ятки природи краю] / М. Шот // . Вільне життя плюс. – 2014. – № 5 (22 січ.). – С. 12 : фот. кольор. – (Природи таїна).

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2709 публікацій.

Залишити відповідь