ІЛЮСТРОВАНІ КАЛЕНДАРІ ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»

 In Друки | Бібліофілія | Філателія | Екслібриси, НТШ і Тернопільщина
До 150-річчя товариства «Просвіта»

«Для кожного віку і стану» – таку читацьку адресу зазначали укладачі ілюстрованих календарів товариства «Просвіта», що отримали статус настільної книги української родини Східної Галичини.

Лариса Оленич. Наукове товариство і Тернопільщина

Перший календар вийшов у 1870 році. Загалом було видано шістдесят річників, а сумарний їхній наклад становив сотні тисяч. Зазначимо, що вони були не відривними, а настільними, мали вигляд книжки, яку зберігали протягом тривалого періоду. Редакторами в окремі періоди були наші земляки – Кирило Студинський, Василь Мудрий, Анатоль Курдидик.

Окрім календарної частини, видання містило численні історичні, освітні, повчальні, господарські, інформаційні та розважальні матеріали, авторами яких були й уродженці Тернопільщини.

Активним дописувачем Календарів більше тридцяти років був «невтомний діяч-українець» (за Богданом Лепким) Олександр Барвінський, статті якого сприяли формуванню національної свідомості та піднесенню духовності галичан. Зокрема, в Ілюстрованому народному календарі на 1886 рік опубліковано його статтю «Літопис суспільної роботи і сили Русинів австрійських»:

  • 1891 – «Києво-Печерська Лавра»,
  • 1916 р. – «Політичні і культурні взаємини Українців із західною Європою»,
  • 1917 – «Боротьба за волю і самостійність України»,
  • 1918 – «Пилип Орлик, останній і найзначніший із справдешніх Мазепинців», «Великий учитель українського народу : З нагоди століття уродин М. Костомарова»,
  • 1920 – «Змагання України до державної самостійності після Переяславського договору : Сучасне в освітленні колишнього», «Володислав Федорович»,
  • 1923 – «Галицька ідилля (Ніч кінчаєсь. Гаснуть зорі…)».

У Календарі на 1916 рік опубліковано працю історика Богдана Барвінського «Наше народне ім’я (Україна, українці, український)», 1919 – «Йосиф ІІ а університет Франца І у Львові : з нагоди нового століття 1817–1917» (під псевд. Т. Вінковський).

Друкували на сторінках видання свої історичні статті публіцист, економіст Володимир Навроцький «Дещо про козаків запорожців і про їх ради військові» (1870), громадсько-політичний діяч Євген Левицький «Найважливіші історичні події за час від вересня 1909 до вересня 1910», відомий галицький політик і письменник Осип Назарук «Про значіння українських січових стрільців» (1916), «Що наш нарід винен українським січовим стрільцям : про стрілецькі пам’ятники» (1917), «Ой Морозе, Морозеньку…» (1918), історики Мирон Кордуба «Старі й нові держави» (1921), «Українська національна територія і кількість українців в Польщі» (1926), «Територія і населення Радянської України» (1927) та Микола Чубатий «Державний лад на Західній Області Української Народної Республіки» (1921), філолог Василь Сімович «Відгук березневої революції 1917 р. в таборах полонених українців» (1937).

У статті В’ячеслава Будзиновського «Про звільнення від податків» (1899) подано вичерпну інформацію про всі випадки звільнення від оподаткування, підстави такого звільнення та його порядок. У публікації правника Євгена Левицького «Охорона праці в законодавстві» (1908) вперше в українській юридичній науці охарактеризовано становлення і розвиток соціального законодавства, внесено ініціативу про поширення дії соціального законодавства й законодавства з охорони праці та про поширення дії закону про соціальне забезпечення в старості та у випадку втрати працездатності (каліцтва) на ремісників і селян.

Оскільки щорічні календарі були призначені насамперед галицьким селянам, у них систематично подавали поради щодо ведення господарства, популяризації медичних та гігієнічних знань. Це, зокрема, публікації наших земляків:

  • натураліста Івана Верхратського «Мотилі, шкідники господарству» (1891),
  • громадського діяча і поета Романа Купчинського (псевд. Чіпка Галактіон) – «Барометр і ревматизм : майже лікарська розвідка» (1928),
  • лікаря Романа Осінчука «Гігієна житла» (1936), «Бережім здоров’я наших дітей» (1937), «Як і коли можна вилічитися від туберкульози» (1938), «Що це – правець або «тетанус»?», «Село і місто» (1939).

У літературній частині Календарі систематично друкували твори української та світової літератури. Серед авторів – і тернополяни. Під псевдонімом Марко Мурава публікував у Календарі свої художні твори отець Сильвестр Лепкий. Так, у виданні на 1898 рік надруковано його оповідання «Як я вдалася», 1899 – вірш «До руських жінок (О руська жінко…)» , 1900 – вірш «До хліборобів (Та чого ж ви зажурились…)», оповідання «От і доля», 1907 – вірш «На маневрах».

Як поет, прозаїк, літературознавець у Календарях різних років широко представлений просвітянин і професор Богдан Лепкий. Його вірш «В світ за очі!», присвячений гострій проблемі того часу – еміграції селян, опублікований у виданні на 1897 рік. У Календарі на:

  • 1899 рік надруковано поезію «Хлопське серце» (переклад з М. Конопніцької);
  • 1906 – вірш «До ясних зір!»;
  • 1908 – «Моя любов»;
  • 1911 – історичне оповідання про гетьманів України «З сумних часів», інсценізація «Кальнишевський у неволі»;
  • 1914 – вірш «Батуринські руїни»;
  • 1915 – оповідання «В другу неділю по Спасі», «вірші «Хоч би нам полягти», «Битва (На долині дим та порох…)», «На сінньому блакиті…» ;
  • 1916 – «Чи то буря, чи то грім?», «Журавлі», «Стоять коні», «Пісня Січових Стрільців(Видиш, брате мій…)», «Я бачила тебе у бою», «Лист Катрусі», «Рожа», «Думки»;
  • 1917 – «О, краю наш! Свята руїно…»;
  • 1918 – «Вставай (Збудився я вночі…)» , «Дзвони (Ударте в дзвін…)»;
  • 1924 – «Вороне чорний! Ти з якого краю…»;
  • 1926 – нариси «Осип Маковей», «Приніс!», поезії «Недомовленеє слово…» («Молитва (Не дай мені, о Господи…)», «Весною ((Пригріло сонце, йду в город…)», «Сон (Красо ненаглядная…)», «Сон», «Ночі зорянії…», оповідання «Перед зривом : Двісті літ тому;
  • 1928 – виїмок з повісті «У Векли»;
  • 1929 – «Іванові Франкові (Сорок літ, як Мойсей по пустині…)», «Розмова (виїмок з 2 тому повісті «Полтава»);
  • 1930 р. – «Пригодяться» (уривок з повісті «Орлик»);
  • 1935 р. – «Під Новий Рік (Чуємо, року Новий…)», оповідання «Блудний син».

 

У просвітянських Календарях знаходимо поетичні та прозові твори творця та літописця історії Українських Січових Стрільців Романа Купчинського, частина з яких підписані псевдонімом Чіпка Галактіон. Зокрема,

  • оповідання «У темну ніч», вірші «В ночі над Стрипою (Злинув знову сніг сріблястий…)», «Слідами війни (Було колись літа щасливі…)» (1917),
  • пісня «Ой та зажурились стрільці січовії…», вірш «Галичанам (Стомились ви в нерівнім, лютім бою…)» (1922),
  • оповідання «Безпечний захист» (1926),
  • вірш «Дума про смерть Хведора Черника (Гей у неділеньку святую дуже рано…)» (1928),
  • оповідання «Перша невдача» (1929)
  • та «Завіяні» (1931).

Друкували на сторінках Календаря свої вірші:

  • «З невисланих листів (Ще нині сниться мені сталь блискуча)», «Пісня Січових Стрільців (Гей у лузі червона калина похилилася…)» (1915),
  • «При дорозі (На Поділлю при дорозі…)». «Виє буря коло хати…», «Іванові!», «Гей, сипле сніг, невпинно сипле сніг…» (1918),
  • Анатоль Курдидик («Хієрон (Пролетів буревій над Гелядоб…)», «Братові (Там, при тій доріжці в полі…)», легенда «Бабське літо», (1930),
  • «Сірі стежі (Сірі стежі ввійшли у хату…), «Попливемо (Виходи! І судно пхнемо в боки!..» (1931),
  • «Назустріч рокові (І ти надійдеш знов, весняний і крилатий…) (1936),
  • «Просвіти армія іде (Хай наша пісня волі і віри…)» (1939).

джерело

Серед прозових варто назвати твори:

  • Антона Лотоцького («На роботу» (1908), «Іван Коновченко» (1910), «Під Винницею» (1911), «Михайло Семиліток» (1913), «Останній з орлиного роду», «Він відпокутував» (1917), «Тоді, як галич на Галич налітала» (1924)),
  • Юліана Опільського «Боротьба тіней : Начерк з р. 1399» (1921), «Яничари» (1930),
  • Михайла Рудницького «Два поважні виборці» (1926), «Ворог целібату» (1928), «Чорна маска» (1929), Анатоля Курдидика «Листя знає зжовкле…» (1930).

У Календарях на 1936, 1939, 1940 роки опубліковано літературознавчі дослідження Василя Сімовича (псевд. Верниволя В.) «У двадцяту річницю смерті І. Франка», «Шевченко – пророк України : До 125 роковин народин поета», «Сто років першого «Кобзаря».

У 1923 році надруковано тексти пісень з нотами Михайла Гайворонського «Пожурились молоді хлопці…», « Через балку летить галка…», «Про Нечая…».

Подвижник української освіти та просвіти Михайло Галущинський заявив про себе як автор праць з проблем освіти і виховання, як теоретик і популяризатор педагогічних ідей. Йому належать статті:

  • «Українські приватні гімназії» (1911),
  • «Боротьба з неграмотністю» (1922, 1924),
  • «Позашкільна освіта» (1928),
  • «До самоосвіти» (1930),
  • «Освіта дорослих, передумови її розвитку та успіху» (1931).

У статтях Михайла Галущинського, Франца Коковського, Зенона Кузелі та інших просвітян йшлося про атмосферу, що панувала в осередках та філіях «Просвіти», форми й методи подвижницької праці читалень Товариства.

Зокрема, у Календарі на 1921 рік опублікавано дописи Михайла Галущинського «Як має виглядати наше село під теперішню хвилю?», 1922 – «Що треба читати?», 1929 – «На переломі (стан освітньої роботи в «Просвіті»), 1932 – «Інтерес громади в освіті дорослих».

Статті Зенона Кузелі «Як закладати і провадити народні бібліотеки по селах» розміщено у виданні на 1910 рік, Романа Купчинського «Просвіта» в Закарпатській Україні» – на 1928, Франца Коковського «Читальні «Просвіти» й льокаторський податок» і «Читальня помогла : образок з лемківського життя» відповідно – на 1936 і 1938р., Анатоля Курдидика «Для добробуту рідного народу! : Економічно-господарська праця «Просвіти» і її школа в Милованні» – на 1940 рік.

Отже, як писав секретар Головного Виділу Товариства «Просвіта» у Львові (1920–1932) Степан Шах, Календарі товариства були «…тим ударним тараном, що промощував дорогу до забитих темнотою безпросвіття селянських курних хат».

ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ “ПРОСВІТИ”: альманахи та збірники

Лариса ОЛЕНИЧ, завідувач інформаційно-бібліографічного відділу  ТОУНБ,
Богдан МЕЛЬНИЧУК, письменник, редактор, краєзнавець

 

Джерело

Оленич, Л. Від Олександра Барвінського до Якова Гніздовського [Текст] / Л. Оленич, Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2019. — 15 берез. — С. 1 ; — 22 берез. — С. 1. — (Історичний аспект).

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt