ІЛЮСТРОВАНІ КАЛЕНДАРІ ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»

До 150-річчя товариства «Просвіта»

«Для кожного віку і стану» – таку читацьку адресу зазначали укладачі ілюстрованих календарів товариства «Просвіта», що отримали статус настільної книги української родини Східної Галичини.

Лариса Оленич. Наукове товариство і Тернопільщина

Перший календар вийшов у 1870 році. Загалом було видано шістдесят річників, а сумарний їхній наклад становив сотні тисяч. Зазначимо, що вони були не відривними, а настільними, мали вигляд книжки, яку зберігали протягом тривалого періоду. Редакторами в окремі періоди були наші земляки – Кирило Студинський, Василь Мудрий, Анатоль Курдидик.

Окрім календарної частини, видання містило численні історичні, освітні, повчальні, господарські, інформаційні та розважальні матеріали, авторами яких були й уродженці Тернопільщини.

Активним дописувачем Календарів більше тридцяти років був «невтомний діяч-українець» (за Богданом Лепким) Олександр Барвінський, статті якого сприяли формуванню національної свідомості та піднесенню духовності галичан. Зокрема, в Ілюстрованому народному календарі на 1886 рік опубліковано його статтю «Літопис суспільної роботи і сили Русинів австрійських»:

  • 1891 – «Києво-Печерська Лавра»,
  • 1916 р. – «Політичні і культурні взаємини Українців із західною Європою»,
  • 1917 – «Боротьба за волю і самостійність України»,
  • 1918 – «Пилип Орлик, останній і найзначніший із справдешніх Мазепинців», «Великий учитель українського народу : З нагоди століття уродин М. Костомарова»,
  • 1920 – «Змагання України до державної самостійності після Переяславського договору : Сучасне в освітленні колишнього», «Володислав Федорович»,
  • 1923 – «Галицька ідилля (Ніч кінчаєсь. Гаснуть зорі…)».

У Календарі на 1916 рік опубліковано працю історика Богдана Барвінського «Наше народне ім’я (Україна, українці, український)», 1919 – «Йосиф ІІ а університет Франца І у Львові : з нагоди нового століття 1817–1917» (під псевд. Т. Вінковський).

Друкували на сторінках видання свої історичні статті публіцист, економіст Володимир Навроцький «Дещо про козаків запорожців і про їх ради військові» (1870), громадсько-політичний діяч Євген Левицький «Найважливіші історичні події за час від вересня 1909 до вересня 1910», відомий галицький політик і письменник Осип Назарук «Про значіння українських січових стрільців» (1916), «Що наш нарід винен українським січовим стрільцям : про стрілецькі пам’ятники» (1917), «Ой Морозе, Морозеньку…» (1918), історики Мирон Кордуба «Старі й нові держави» (1921), «Українська національна територія і кількість українців в Польщі» (1926), «Територія і населення Радянської України» (1927) та Микола Чубатий «Державний лад на Західній Області Української Народної Республіки» (1921), філолог Василь Сімович «Відгук березневої революції 1917 р. в таборах полонених українців» (1937).

У статті В’ячеслава Будзиновського «Про звільнення від податків» (1899) подано вичерпну інформацію про всі випадки звільнення від оподаткування, підстави такого звільнення та його порядок. У публікації правника Євгена Левицького «Охорона праці в законодавстві» (1908) вперше в українській юридичній науці охарактеризовано становлення і розвиток соціального законодавства, внесено ініціативу про поширення дії соціального законодавства й законодавства з охорони праці та про поширення дії закону про соціальне забезпечення в старості та у випадку втрати працездатності (каліцтва) на ремісників і селян.

Оскільки щорічні календарі були призначені насамперед галицьким селянам, у них систематично подавали поради щодо ведення господарства, популяризації медичних та гігієнічних знань. Це, зокрема, публікації наших земляків:

  • натураліста Івана Верхратського «Мотилі, шкідники господарству» (1891),
  • громадського діяча і поета Романа Купчинського (псевд. Чіпка Галактіон) – «Барометр і ревматизм : майже лікарська розвідка» (1928),
  • лікаря Романа Осінчука «Гігієна житла» (1936), «Бережім здоров’я наших дітей» (1937), «Як і коли можна вилічитися від туберкульози» (1938), «Що це – правець або «тетанус»?», «Село і місто» (1939).

У літературній частині Календарі систематично друкували твори української та світової літератури. Серед авторів – і тернополяни. Під псевдонімом Марко Мурава публікував у Календарі свої художні твори отець Сильвестр Лепкий. Так, у виданні на 1898 рік надруковано його оповідання «Як я вдалася», 1899 – вірш «До руських жінок (О руська жінко…)» , 1900 – вірш «До хліборобів (Та чого ж ви зажурились…)», оповідання «От і доля», 1907 – вірш «На маневрах».

Як поет, прозаїк, літературознавець у Календарях різних років широко представлений просвітянин і професор Богдан Лепкий. Його вірш «В світ за очі!», присвячений гострій проблемі того часу – еміграції селян, опублікований у виданні на 1897 рік. У Календарі на:

  • 1899 рік надруковано поезію «Хлопське серце» (переклад з М. Конопніцької);
  • 1906 – вірш «До ясних зір!»;
  • 1908 – «Моя любов»;
  • 1911 – історичне оповідання про гетьманів України «З сумних часів», інсценізація «Кальнишевський у неволі»;
  • 1914 – вірш «Батуринські руїни»;
  • 1915 – оповідання «В другу неділю по Спасі», «вірші «Хоч би нам полягти», «Битва (На долині дим та порох…)», «На сінньому блакиті…» ;
  • 1916 – «Чи то буря, чи то грім?», «Журавлі», «Стоять коні», «Пісня Січових Стрільців(Видиш, брате мій…)», «Я бачила тебе у бою», «Лист Катрусі», «Рожа», «Думки»;
  • 1917 – «О, краю наш! Свята руїно…»;
  • 1918 – «Вставай (Збудився я вночі…)» , «Дзвони (Ударте в дзвін…)»;
  • 1924 – «Вороне чорний! Ти з якого краю…»;
  • 1926 – нариси «Осип Маковей», «Приніс!», поезії «Недомовленеє слово…» («Молитва (Не дай мені, о Господи…)», «Весною ((Пригріло сонце, йду в город…)», «Сон (Красо ненаглядная…)», «Сон», «Ночі зорянії…», оповідання «Перед зривом : Двісті літ тому;
  • 1928 – виїмок з повісті «У Векли»;
  • 1929 – «Іванові Франкові (Сорок літ, як Мойсей по пустині…)», «Розмова (виїмок з 2 тому повісті «Полтава»);
  • 1930 р. – «Пригодяться» (уривок з повісті «Орлик»);
  • 1935 р. – «Під Новий Рік (Чуємо, року Новий…)», оповідання «Блудний син».

 

У просвітянських Календарях знаходимо поетичні та прозові твори творця та літописця історії Українських Січових Стрільців Романа Купчинського, частина з яких підписані псевдонімом Чіпка Галактіон. Зокрема,

  • оповідання «У темну ніч», вірші «В ночі над Стрипою (Злинув знову сніг сріблястий…)», «Слідами війни (Було колись літа щасливі…)» (1917),
  • пісня «Ой та зажурились стрільці січовії…», вірш «Галичанам (Стомились ви в нерівнім, лютім бою…)» (1922),
  • оповідання «Безпечний захист» (1926),
  • вірш «Дума про смерть Хведора Черника (Гей у неділеньку святую дуже рано…)» (1928),
  • оповідання «Перша невдача» (1929)
  • та «Завіяні» (1931).

Друкували на сторінках Календаря свої вірші:

  • «З невисланих листів (Ще нині сниться мені сталь блискуча)», «Пісня Січових Стрільців (Гей у лузі червона калина похилилася…)» (1915),
  • «При дорозі (На Поділлю при дорозі…)». «Виє буря коло хати…», «Іванові!», «Гей, сипле сніг, невпинно сипле сніг…» (1918),
  • Анатоль Курдидик («Хієрон (Пролетів буревій над Гелядоб…)», «Братові (Там, при тій доріжці в полі…)», легенда «Бабське літо», (1930),
  • «Сірі стежі (Сірі стежі ввійшли у хату…), «Попливемо (Виходи! І судно пхнемо в боки!..» (1931),
  • «Назустріч рокові (І ти надійдеш знов, весняний і крилатий…) (1936),
  • «Просвіти армія іде (Хай наша пісня волі і віри…)» (1939).

джерело

Серед прозових варто назвати твори:

  • Антона Лотоцького («На роботу» (1908), «Іван Коновченко» (1910), «Під Винницею» (1911), «Михайло Семиліток» (1913), «Останній з орлиного роду», «Він відпокутував» (1917), «Тоді, як галич на Галич налітала» (1924)),
  • Юліана Опільського «Боротьба тіней : Начерк з р. 1399» (1921), «Яничари» (1930),
  • Михайла Рудницького «Два поважні виборці» (1926), «Ворог целібату» (1928), «Чорна маска» (1929), Анатоля Курдидика «Листя знає зжовкле…» (1930).

У Календарях на 1936, 1939, 1940 роки опубліковано літературознавчі дослідження Василя Сімовича (псевд. Верниволя В.) «У двадцяту річницю смерті І. Франка», «Шевченко – пророк України : До 125 роковин народин поета», «Сто років першого «Кобзаря».

У 1923 році надруковано тексти пісень з нотами Михайла Гайворонського «Пожурились молоді хлопці…», « Через балку летить галка…», «Про Нечая…».

Подвижник української освіти та просвіти Михайло Галущинський заявив про себе як автор праць з проблем освіти і виховання, як теоретик і популяризатор педагогічних ідей. Йому належать статті:

  • «Українські приватні гімназії» (1911),
  • «Боротьба з неграмотністю» (1922, 1924),
  • «Позашкільна освіта» (1928),
  • «До самоосвіти» (1930),
  • «Освіта дорослих, передумови її розвитку та успіху» (1931).

У статтях Михайла Галущинського, Франца Коковського, Зенона Кузелі та інших просвітян йшлося про атмосферу, що панувала в осередках та філіях «Просвіти», форми й методи подвижницької праці читалень Товариства.

Зокрема, у Календарі на 1921 рік опублікавано дописи Михайла Галущинського «Як має виглядати наше село під теперішню хвилю?», 1922 – «Що треба читати?», 1929 – «На переломі (стан освітньої роботи в «Просвіті»), 1932 – «Інтерес громади в освіті дорослих».

Статті Зенона Кузелі «Як закладати і провадити народні бібліотеки по селах» розміщено у виданні на 1910 рік, Романа Купчинського «Просвіта» в Закарпатській Україні» – на 1928, Франца Коковського «Читальні «Просвіти» й льокаторський податок» і «Читальня помогла : образок з лемківського життя» відповідно – на 1936 і 1938р., Анатоля Курдидика «Для добробуту рідного народу! : Економічно-господарська праця «Просвіти» і її школа в Милованні» – на 1940 рік.

Отже, як писав секретар Головного Виділу Товариства «Просвіта» у Львові (1920–1932) Степан Шах, Календарі товариства були «…тим ударним тараном, що промощував дорогу до забитих темнотою безпросвіття селянських курних хат».

ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ “ПРОСВІТИ”: альманахи та збірники

Лариса ОЛЕНИЧ, завідувач інформаційно-бібліографічного відділу  ТОУНБ,
Богдан МЕЛЬНИЧУК, письменник, редактор, краєзнавець

 

Джерело

Оленич, Л. Від Олександра Барвінського до Якова Гніздовського [Текст] / Л. Оленич, Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2019. — 15 берез. — С. 1 ; — 22 берез. — С. 1. — (Історичний аспект).

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2338 публікацій.

Залишити відповідь