ХОДАКИ | Шумська громада | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

ХОДАКИ — село Шумського (до 2020; з 2021 — Кременецького) району Тернопільської області, в складі Шумської громади. Розташоване на лівому березі р. Вілія (ліва притока Горині, басейн Прип’яті, сточище Дніпра), за 9 км від районного центру і 29 км від найближчої залізничної станції Лепесівка. Територія – 0,73 кв. км. Дворів – 120. Населення – 413 осіб (2014).

Перша письмова згадка про Ходаки датована 1442 р.; тоді поселення надав Денискові Мокосієвичу польський король Казимир. В історичних документах побутують ще назви села Ходаковці, Ходаків. Усі назви походять від слів «ходак–ходок–пішохід». Місцеві мешканці «ходили у пошуках заробітків».

Відомо також, що у 15 ст. село деякий час належало Олехні Болбасовичу та Левку Боговитиновичу. Упродовж 1578–1581 рр. у зв’язку з татарськими спустошеннями Ходаки були звільнені від податків.

За поборовим реєстром Крем’янецького повіту 1583 р. село належало Федорові Масальському, а згодом відійшло до родини Ходкевичів, які продали його Острозьким. Тоді Ходаки належали до Суразької маєтності колегіуму в Острозі. Наприкінці 19 ст. у селі було 60 дворів, 436 жителів. Діяли філії «Просвіти» та інших товариств.

Від вересня 1939 р. село – під радянською владою, яка переслідувала національно свідомих українців. Від початку липня 1941-го до 26 лютого 1944 р. Ходаки – під німецькою окупацією; нацисти вивозили юнаків та дівчат на примусові роботи до Німеччини. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь:

  • Іван (1915 р. н.) та Степан Вознюки,
  • Ніна Главацька (1925 р. н.),
  • Пилип Кощук, Борис (1922–1946),
  • Валентина (1927 р. н.) та Іван (1929 р. н.) Кученюки,
  • Марія Левчук, Антін (1920–1944) й Афон (1916 р. н.) Мартинюки,
  • Ганна Марчук (1920 р. н.), Денис (1916 р. н.), Марко та Никандр Мельники,
  • Абрам, Ананій (1924 р. н.), Василь (1921 р. н.), Василь (1917 р. н.), Ганна (1928 р. н.), Григорій (1923 р. н.), Йосип (1923 р. н.), Йосип (1924 р. н.), Марфа (1926 р. н.), Микита, Роман (1921 р. н.) і Сергій (1923 р. н.) Мельничуки,
  • Іван Равський (1912 р. н.), Марія, Григорій (1920 р. н.), Леонід (1922 р. н.) та Олександр Сікорські,
  • Ганна Стратюк (1921 р. н.),
  • Анастасій (1914–1946) і Григорій (1921–1949) Фаб’янчуки,
  • Ганна Шкварик (1921 р. н.)
  • та інші.

За радянської влади репресовано 22 сільських роди-ни. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни місцевих жителів загинули:

  • Сергій Антонюк (1925– 1944),
  • Микола Мельник (1902–1944),
  • Йосип (1915–1941), Семен (1913–1944) і Степан (1925–1944) Мельничуки;
  • Лівандовський (1921–1944),
  • Зіновій (1914–1941), Олександр (1913–1944) і Тихін (1919–1944) Мельничуки,
  • Ананій Скорський (1915– 1944).

Діють клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, три торгових заклади, ПАП «Ірма». У селі народився художник, сценограф, скульптор Казимир Сікорський (1935-2012).

Джерела:

Бессараб, Б. Ходаки [Текст] / Б. Бессараб, Н. Новосядла // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — С. 553.

Фарина, І. Ходаки [Текст] / І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т.
Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 600—601.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.