ГАЛИЧ | Підгаєцька громада | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

ГАЛИЧ — село в складі Підгаєцької громади Підгаєцького (з 2021 — Тернопільського) району Тернопільської області. До села приєднано хутір Марцелівка. Розташоване на берегах р. Коропець (ліва притока Дністра), за 1 км від районного центру і 25 км від найближчої станції Потутори. До 1991 р. належало до Бережанського району. Територія – 2,84 кв. км. Дворів – 225. Населення – 524 особи (2014).

Перша письмова згадка – 1445 р. За леґендою, територією, де нині село, проїжджав король Данило Галицький. Місцевість дуже нагадувала йому місто Галич, який був столицею Галицько-Волинського князівства. За іншою леґендою, він заблукав на ровах і велів заночувати тут, вигукнувши: “Най нині буде Галич!”. Так і виникла ця назва.

Село протягом століть розвивалося як передмістя Підгайців. За Австро-Угорщини і Польщі функціонувала школа з
українською та польською мовами навчання. За національним складом село було українським. 1900 р. у Галичі – 190 дворів, 1292 жителі; 1921 р. – 223 двори, 1447 жителів; 1931 р. – 298 дворів, 1759 жителів; 1939 р. – 1940 жителів.

У 1902 р. село належало Адамові Чижевичу. Діяли філії українських товариств “Просвіта” (1911), “Луг”, “Сільський господар”, “Сокіл”, “Рідна школа” та інших, а також кооператива. Під час Першої світової війни жителі села воювали у
Леґіоні УСС, згодом в УГА. У 1935 р. в селі виник осередок ОУН (Д. Вовчук).

Від липня 1941 р. до липня 1944 р. – під нацистською окупацією. На фронтах німецько-радянської війни з Галича загинули 8 чоловіків; пропали безвісти 17; доля трьох – невідома. У національно-визвольній боротьбі ОУН та УПА також
брали участь місцеві жителі. Серед них:

  • Василь Галькевич, Дмитро Жибак, Павлина Залуцька, Петро Квік, Ілля Лисий, Петро Палінський, Василь Садовський, Володимир Скринка, Степан Срібний, Гілярій Мандибур та ін.

1950 р. в селі примусово утворено колгосп; у 1990-х рр. землі та майно розпайовані.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква св. Преображення Господнього (1772, дерев’яна; реконструйована),
  • дзвіниця (1893),
  • символічна могила Борцям за волю України (1992);
  • хрест тверезості (2011).

Діють клуб, бібліотека, торговий заклад; нині землі орендує ТзОВ “Мрія”. У селі народилися:

  • науковець у галузі хімії Онуфрій Банах (1934 р. н.),
  • релігійний діяч, архієпископ Миколай (у миру – Іван Грох; 1954 р. н.),
  • науковець, педагог Ігор Квік (1940–2007),
  • діяч ОУН Іван Корпан (1919 р. н.),
  • громадськополітичний діяч, народний депутат України Роман Купер (1959–1994),
  • громадсько-політичний діяч Михайло Фурда (“Орлик”; 1919 р. н.);

У 2004 р. Б. Манюк видав книгу “Михайло Фурда – патріот, лідер СУМ Америки” (2004).


МАРЦЕЛІВКА – хутір, приєднаний до с. Галич; розташований за 1,5 км на захід від нього. Виник у 1922 р. внаслідок розпарцеляції фільварку. До 1939 р. на хуторі проживали польські колоністи; також родина українських патріотів Гальковичів.

На хуторі народилися:

  • топограф, різьбяр, художник, громадський діяч Микола Кріпкий (1946–2002),
  • громадський діяч Дмитро Ригайло (1961 р. н.);
  • проживає ветеран УПА Іван Катериняк.

Нині – 23 двори, 55 жителів. Є капличка (1992).

Джерела

Коропецька, У. ГАЛИЧ [Текст] /У. Коропецька,Б. Мельничук,В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 175—176 : фот.

Рудий, П. ГАЛИЧ [Текст] / П. Рудий, В. Уніят.// Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 331.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.