Грабовець, село в Тернопільському районі

Село, центр сільської ради, якій підпорядковане с. Білоскірка. Розташоване на лівому березі р. Гнізна (ліва притока Серету, басейн Дністра), за 17 км від Тернополя та 6 км від найближчої залізничної станції Прошова. Площа населеного пункту – 1,7 кв. км. Дворів – 224. Населення – 836 осіб (2014). Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громадиКод КОАТУУ 6125282301. Поштовий індекс 47743. Телефонний код +380 352

Перша письмова згадка – 1564 р. Назва села походить, імовірно, від великих масивів грабового лісу, які колись тут росли. 1785 р. згадане в Йосифінській метриці. У 1843 р. Франц Созанський заснував фабрику тютюну. 1851 р. запрацювала однокласна школа.

У 1880 р. в селі проживало 910 осіб, велика земельна власність належала Янові Созанському. 1896 р. в селі було 195 будинків, 2 фільварки і 3 корчми. 1891 р. споруджено панський палац (“Палаци”); після 1920 р. будинок, як і всі навколишні землі, належав польській Академії наук.

У 1940 р. приміщення використовували під базу новоствореного колгоспу, згодом – як школу, нині тут розташована сільська рада. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Січ”, “Сільський господар” та ін., Братство тверезості, кооператива, драматичний гурток і хор.

1931 р. в селі проживали 1172 особи, діяла двокласна школа. Упродовж 1934–1939 р. Грабовець належав до ґміни Баворів.

У 1927 р. скульптор із Товстолуга Микола Назарко виготовив пам’ятник Українським Січовим Стрільцям. Кошти на його спорудження надіслав зі США житель села Іван Вишньовський, але польська влада не дозволила встановити монумент. Лише у 1941 р. завдяки ініціативі жителя села Івана Березовського пам’ятник було відкрито.

На підвищенні постала жінка з каменю, в руці – вінок, і місцеві жителі назвали скульптуру “Молодою Україною”. У 1945 р. пам’ятник зруйновано, 1990 р. – реставровано.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 26 уродженців села. В ОУН перебувала Марія Кучмій, репресовані: Петро Бобрівець, Бернард і Євдокія Мудрі, Антон Хамуляк та інші. У жовтні 1944 р. поблизу села загинув у бою з підрозділом НКДБ член ОУН Іван Заблоцький.

Грабовецьку МТС було створено в травні 1944 р. У серпні 1947 р. примусово організовано колгосп. У січні 1948 р. вояки УПА обстріляли станицю “стрибків” і розкинули антирадянські й антиколгоспні листівки; під впливом листівок та усної протиколгоспної пропаґанди в лютому того ж року місцеві жителі розібрали майно колгоспу, по суті повернули собі своє.

10 серпня 1948 р. вояки УПА спалили МТС. У лютому 1950 р. на базі Грабовецької МТС створено першу в районі жіночу тракторну бригаду. Протягом 1950–1953 рр. виходила газета “Соціалістичним шляхом” – орган політвідділу Грабовецької МТС (у ДАТО зберігаються номери за 1950 і 1952–1953 рр.).

У червні 1958 р. МТС була реорганізована в ремонтно-тракторну станцію (РТС), де працювала 71 особа. В травні 1961 р. РТС перейменовано на Тернопільське районне відділення “Сільгосптехніка”, яке розмістили у Великих Бірках.

Пам’ятки:

  • церква Покрови Пресвятої Богородиці (1887–1906, кам’яна)
  • “фіґура” для захисту від стихійних лих (встановлена у 1897 р. стараннями сім’ї Бобрівців; реставрована 1991)
  • “фіґури” Матері Божої та Христа Чоловіколюбця
  • пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975, скульптор
    О. Кипиш)
  • пам’ятні хрести: на честь скасування панщини (1874) і заснування Братства тверезості (1897).

Діють НВК “ЗОШ 1–2 ступенів-дитячий садочок”, клуб, бібліотека, ФАП, 3 торгових заклади. Земельні паї орендують фермерські господарства “Баворовського” і “Скочеляс”.

У Грабовці народилися:

  • педагог, журналіст, публіцист Тадеуш Беднарчук (1931 р. н.),
  • лікар, науковець, письменник, громадський діяч Орест Березовський (1941 р. н.),
  • мовознавець, діалектолог, педагог Зиновій Бичко (1951 р. н.);

Проживав поет, літературознавець, редактор Борис Щавурський.

Працювали:

  • громадсько-політичний діяч, публіцист Ярослав Демидась,
  • господарник, громадський діяч Ярослав Дерев’яний,
  • педагог, громадська діячка Валентина Кухар,
  • педагог, краєзнавець Богдан Побер,
  • підприємець, громадський діяч Сергій Тарашевський,
  • педагог, заслужений працівник освіти України Олег Тернопільський;
  • душпастирював у 1932–1940 рр. греко-католицький священик Мирон Кордуба
  • та ін.

Поблизу села є геологічна пам’ятка природи місцевого значення – відслонення нижнього девону (0,7 га).

фото з відкритих джерел

Джерела

Бачинський, Я. Сімейна справа Дерев’яних [Текст]: Ірина та Ігор Дерев’яні з Грабовця Терноп. р-ну 15-ть років займаються вирощуванням свиней породи біла українська / Я. Бачинський // Свобода. – 2009. – 21 січ. – С. 12 : фот. – (Сільські обрії) .

Уніят-Карпович, В. Грабовець [Текст] /  В. Уніят-Карпович //Тернопільщина. Історія міст і сіл [Текст] : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 368—369.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1505 публікацій.

Залишити відповідь