ГЕРМАНСЬКІ РУНІЧНІ ЗАПИСИ

27.11.2019 | Автор: | Категорія: Пам'ятки природи
Германські рунічні записи у скельному гроті поблизу с. Угринь.  Пам‘ятка досліджувалася В. К. Добрянським на початку 90-х років ХХ ст.

Зліва біля входу до печери досліджено та занотовано висічений у скельній породі грецький рівнораменний хрест. На ньому дві бокові та верхній край кінцівок зєднуються стилізованими трикутниками. Нижній край хреста стоїть на стилізованій чотирикутній двоступінчастій підставці, що означає Голгофу.

Зліва та справа від нього спостерігаємо прорисовані церковнослов`янські кириличні літери «И» та «Х», що означають «Ісус Христос».Поряд з хрестом є зображення нібито хреста, обрамленого в арку. Нижче цих символів знаходиться двоступінчаста, висічена у скелі ніша. Вона призначалася як підставка до лампадки, молитовника та інших предметів і речей християнського культу.

На першій сходинці цієї ніші прослідковується нечіткий кириличний напис, але з якихось причин він стертий. Тут можна прочитати лише першу літеру – «Г» або «Б». На протилежній, правій частині входу до печери є зображення ще одного хреста з невеликими чотирикутникоподібними перемичками на кінцях рамен.

Аналізуючи семантику наскельних християнських символів, можна ствердити, що тут знаходилася печерна келія монаха-самітника. Пов‘язана вона з культом святого Онуфрія. Функціонування цього скита припадає у хронологічних межах на ХV-ХVІІІ ст.

Ретельно досліджуючи цей грот, вдалося виявити у ньому давньогерманські рунічні написи. Так, при вході до печери виявлено три руни:

  1. Еваз (у транскрипції означає латинський звук «е»),
  2. Хаггал («х»),
  3. Вуньйо («w»).

У поєднанні цих рун читається «ehw», що з давногерманської «ехва» або «ахва» означає «річка». Окремі рунічні знаки виявлені в печері. Так, біля зображеного грецького хреста та символічних дверей входження до раю є вибита руна Науд.

Під час висікання у скельній породі двоступінчастої підставки-ніші середньовічним монахом частково знищена верхня частина руни Тейваз («тюр», фонетичний звук «t»). Вона означала символ війни.

Ледь далі знаходиться руна Алґіз («лось», фонетичний звук «r» («z»). Під нею висічена руна Дагаз («день», фонетичний звук «d») – відображає гармонійні зміни.

На протилежній частині входу до печери зображено руну Гебо («дар», фонетичний звук «g» або «у»). За 5 метрів південніше до печери є природні геологічні утворення, схожі на прямовисні стели. На одному з них теж простежуються рунічні знаки.

1 ряд — на крайній лівій частині стели вибито дві руни Іса. На правому краї стели — зображення (як і в печері) руни Науд, під якою читається слово «fui»:

  • руна Феху.
  • руна Уруз («зубр», фонетичний звук «u»)
  • руна Іса.

2 ряд —  руна Іса, потім – Лаґус («озеро», фонетичний звук «l»). Далі йдуть нечіткі зображення, у кінці яких висічена руна Іса.

3 ряд — руна Іса.

4 ряд — прочитується руна Уруз, далі написи важко прочитати.

За трикутникоподібною стелою є інша, конусоподібна, але значно менших розмірів. На ній вдалося простежити руну Феху скандинавського, так званого «наметового» типу. Обидві стели з плином часу під дією дощу, снігу та вивітрювання піддалися сильній ерозії. Тому в більшості випадків залишилися на сьогодні нечіткі і прочитати їх неможливо.

Варто зазначити, що руни складаються в основному з вертикальних та косих ліній. Такий характер цих знаків був зумовлений тодішньою технікою письма — вирізуванням на дереві, на кістці чи камені. Здавна руни вживалися і як магічні письмена.

Розрізняють старші або загальногерманські руни (до ІХ ст.), куди входило 24 знаки, та молодші (скандинавські), які зазнали модифікації рунічного письма («пунктовані», «безствольні», «дальські»).

Усього написів старшими рунами (III—IX ст.) нараховують близько 150. Найдавнішим вважається напис на вістрі списа, знайденого в Евре Стабю в південній Норвегії (близько 2 0 0 р. н. е.).

Джерела:

Добрянський, В. На Тернопільщині знайдені рунічні надписи давніх германців [Електронний ресурс] / В. Добрянський // Українські старожитності. — 2012—2015.  Режим доступу: http://starozytnosti.blogspot.com/2013/01/blog-post.html, вільний. — Дата ост. пер.:  25.12.2019.

Жлуктенко, Ю. О. Вступ до германського мовознавства [Текст] : підручник / Ю. О. Жлуктенко, Т. А. Яворська. — 2-е вид., допов. — Київ, 1978. — С.23—24 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2968 публікацій.

Залишити відповідь