ГЕРМАКІВСЬКИЙ ДЕНДРОПАРК | Борщівський | Тернопільська область

ГЕРМАКІВСЬКИЙ ДЕНДРОПАРК — дендрологічний парк загальнодержавного значення. Розташований у c. Гермаківка Борщівського району, в кв. 15 вид. 17 Гермаківського лісництва державного підприємства “Чортківське лісове господарство”, в межах лісового урочища “Дача Романського”.

Заснований у 1956 році за ініціативи заслуженого лісівника України М.Г. Денеки.

Постанова Ради Міністрів УРСР від 22 червня 1983 року №5 11”Про класифікацію і мережу територій та об’єктів природнозаповідного фонду Української РСР” – надано  статус дендрологічного парку  республіканського  значення.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 584 “Про зміну деяких рішень Уряду України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про природнозаповідний фонд України” затверджений як об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Площа 56,0 га.

Закладати дендропарк розпочали з весни 1956 р. з ініціативи лісничого М.Г. Денеки. За 1956-1957 рр. освоєно лише 1,7 га, а в наступні 1958-1959 рр. насадження займали 5 га. До кінця 1962 р. площа дендропарку досягла 8,25 га.

Восени 1962 р. на базі території дендропарку організовано лісорозсадник загальною площею 2 га з посівним і шкільним відділеннями, де було висіяно насіння 186 видів і форм дерев та чагарників, завезених з Нікітського ботанічного саду і Липецької лісостепової науково-дослідної станції.

Для розмноження та зберігання в зимовий період тропічних і субтропічних рослин, а також кімнатних рослин лісництво побудувало оранжерею площею 72 кв. метри. Всередині було споруджено басейн для зволоження повітря та поливання рослин.

Тут була велика колекція кактусів, що налічувала близько 120 видів і сортів, яка, на жаль, не збереглася. Нині тут здійснюються роботи з укорінення живців цінних екзотичних порід.

З часом роботи в дендропарку розширилися, збільшилася його площа, яка на кінець 1962 р. згідно з новоскладеним планом становила 25 га.

Територію дендропарку розбили на 76 секцій, визначили напрями алей та їх назви; спорудили водозбірники, три басейни, біля розсадника побудували альтанку. В 1973 р. площа дендропарку займала вже 56 га і була розбита на 94 секції.

Автор: Педагог Світлана – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=58665249

У Гермаківському дендропарку в основу композицій покладено регулярний стиль. Неподалік від альтанки у мальовничому місці насипано гірку “Поділля” заввишки 8 м, діаметром 25 м. На ній висадили дерева, чагарники і трав’янисті рослини. На гірці спорудили малий басейн, в який надходить вода з водонапірної башти і спадає камінням у вигляді водоспаду.

Дерева для висадки в дендропарк брали з місцевих урочищ “Залісся”, “Кудринці”, “Гай”, “Муравинець”,  “Горошова”. Так, у 1956 р. висадили близько 2600 дерев і кущів у віці 10-15 років, 5200 м живої загорожі, у квітні 1957 р. — 5150 рослин, 184 види і форми. Дерева висаджували здебільшого біогрупами по 5-15 штук, а деякі види — по 50-100.

Крім висаджених дерев, привезених з місцевих ділянок, М.Г. Денека брав садивний матеріал, живці, насіння з інших областей і міст колишнього Радянського Союзу:

  • Львівського тресту зеленого господарства;
  • Підгорецького старовинного парку Стрийського району Львівської області;
  • Долинського лісгоспу Коломийського району Івано-Франківської області;
  • Закарпатського (Мукачеве) тресту зеленого будівництва;
  • Нікітського ботанічного саду (Крим);
  • Липецької лісостепової дослідної станції;
  • Московського Головного ботанічного саду;
  • Московської Академії зеленого будівництва;
  • Київського Центрального (нині Національного) ботанічного саду;
  • Олександрійського дендропарку (Біла Церква Київської обл.);
  • Кам’янець-Подільського ботанічного саду (Хмельницька обл.);
  • дендрарію м. Сочі (Росія);
  • Дніпропетровського ботанічного саду;
  • Ташкентського ботанічного саду (Узбекистан);
  • Одеського ботанічного саду;
  • Кишинівського ботанічного саду (Молдова);
  • Центрально-Сибірського ботанічного саду (Росія);
  • Центрального дендропарку Молдови;
  • Сахалінського ботанічного саду (Росія).

Для закладання дендропарку М.Г.Денека використовував екзотичні дерева, які зростали на території лісництва, зокрема п’ять дерев горіха чорного. Щороку працівники дендропарку, заготовляючи насіння з цих дерев, вирощували 6-8 тисяч сіянців, які висаджували в дендропарк, а також створювали лісові культури з горіха чорного.

За сім років на площі 56 га завдяки зусиллям ентузіаста-лісничого М.Г.Денеки зібрано 1028 видів дерев і чагарників.

Навесні 1969 р. розширили площу розарію і висадили 265 кущів троянд, серед яких було 82 види і сорти, які завезено з Криму, Києва, Закарпаття. У тому ж році обсадили 20 алей декоративними деревами, а саме:

  • модриною європейською,
  • псевдотсугою Мензиса формою сизою,
  • ялиною звичайною,
  • сосною Веймутова,
  • кедром гімалайським,
  • ліванським, атлаським,
  • ялівцем віргінським,
  • ялівцем козацьким,
  • туєю західною,
  • широкогілочником східним,
  • липою дрібнолистою,
  • ялиною сибірською,
  • ясенем зеленим,
  • кленом гостролистим,
  • ясеном звичайним формою плакучою
  • тощо.

Зараз у парку зростають дерева, висаджені видатними людьми. Жоден відвідувач, жодна екскурсія не обминає верби Тараса Шевченка. Для цього з місця заслання, де Кобзар відбував солдатську службу, надіслали невелику гілку, яка міцно вкоренилася, виросла і розкішно розрослась у дерево.

У дендропарку збудовано будинок лісової пропаганди (лісовий музей), який нині зруйнований.

У Гермаківському дендропарку від часу його створення не припиняється велика наукова робота з інтродукції та акліматизації деревних рослин. З цією метою здійснюється зелене живцювання, щеплення рідкісних і цінних хвойних та листяних порід.

Особливу увагу з часу закладання тут було приділено створенню елітних плантацій для лісових культур. Для впровадження екзотів у лісові культури застосовували інтродукцію та акліматизацію

  • горіха чорного,
  • бархата амурського,
  • платана західного, східного, кленолистого,
  • різних видів ялин,
  • сосен кедрових, сибірської, європейської та корейської, сосни Веймутова, сосни кримської,
  • модрини сибірської,
  • ялиці білокорої та кавказької,
  • псевдотсуги Мензиса, тсуги канадської,
  • ялівцю віргінського,
  • туї західної та складчастої,
  • дуба лавролистого, пухнастого та монгольського,
  • куннінгамії ланцетної
  • й інших видів.

Двадцять другого липня 1983 року постановою Ради Міністрів Української РСР № 331 Гермаківський дендропарк віднесений до державних дендрологічних парків України.

З часу заснування дендропарку минуло більше 50 років. Дерева, кущі виросли, відбулося загущення насаджень у ландшафтних групах і в алеях. Під ярусними кронами дерев першого ярусу спостерігається відставання в рості інших. У загущених насадженнях відмирають окремі види і форми дерев.

Добре ростуть у дендропарку:

  • хвойні дерева і кущі, кипарисовик горіхоплідний, туя західна;
  • ялини колюча, канадська, сибірська, звичайна, Шренка;
    псевдотсуга Мензиса, модрини сибірська, польська, європейська;
  • ялиці біла, білокора, грецька, іспанська, Нордмана, сибірська;
  • сосни жовта, кедрова європейська, кедрова сибірська, кедрова корейська, Палласа, Станкевича, чорна;
  • тис ягідний.

Підмерзають частково кипарисовики Лавсона, туя складчаста. Дуже підмерзає араукарія чилійська, криптомерія японська. Вимерзає кедр атласький, повністю вимерзли кедр гімалайський і кедр ліванський.

З архітектурно-планувального погляду територія дендропарку представлена регулярним стилем, який не має принципово обґрунтованих осі та центрів.

Територія поділена здебільшого прямолінійними дорогами та двома дорогами овальної форми на секції, які спочатку були призначені для розміщення окремих видів і форм. Однак такого в розміщенні не було витримано, в секціях трапляються, крім одновидових, і різновидові групи.

Існуюча розбивка дендропарку дає змогу виділити на його території наступні функціональні зони.

Лісопаркова.

Розташована на північній частині і представлена рослинністю природного походження з дуба звичайного, граба, черешні, вільхи, ліщини, ялини звичайної та іншими. Відповідно до задуму засновника дендропарку М.Г.Денеки, зона призначалася для подальшого розширення його території.

Однак, тепер необхідність у розширенні дендропарку відпала у зв’язку з тим, що роботи з висаджування нових порід припинені. Відповідно до рекомендацій лісовпорядкування, ця зона відчужена від території дендропарку, там намічена і проводиться рубка догляду в звичайному порядку.

Загальна площа зони — 21,62 га.

Паркова зона загальною площею 34,38 га поділена на наступні ділянки і зони:

  • колекційно-дендрологічна частина, площа якої 15,55 га і представлена власне дендропарком. Тут є основна частина колекційного фонду.  Найцінніша — хвойна ділянка, площа якої становить 1,68 га (секції №№ 74, 75, 82-86, 92).
  • зона тихого відпочинку площею 13,74 га розміщена у східній частині дендропарку. її територія пересічена ярами та горбами. За течією безіменного струмка споруджено штучне озеро. Невеликі галявини, замкнуті
    простори, водне плесо штучного озера сприяють доброму відпочинку під час прогулянок.
  • господарська частина площею 4,81 га розташована в південнозахідній частині. Тут розміщені  адміністративно-господарські та житлові споруди.

Є сад, службові наділи працівників Гермаківського лісництва.

Мережа доріг і стежок у колекційно-дендрологічній частині дендропарку добре розгалужена. Відповідно до основних параметрів і призначення, можна виділити головну дорогу, головні алеї, дороги для прогулянок і стежки.

Головна дорога має тверде покриття і розділяє дендропарк на дві частини, забезпечує доступ транспорту та пішоходам практично до всіх зон і ділянок. Алейні доріжки між секціями №№ 7-12, 11-12, 12-23, 22-23, 23-24 мають асфальтобетонне покриття.

Інші алеї та доріжки для прогулянок засіяні добре підібраною сумішшю трав конюшини, тимофіївки та ін., а щорічним багаторазовим їх скошуванням створюються оригінальні зелені килими. Мережа доріг та стежок прокладена по схилу місцевості, не порушуючи при цьому її природного рельєфу.

У зв’язку з розростанням деревної та чагарникової рослинності ширина доріг зменшилася з 2-4 до 1-3 м. Уздовж дороги для прогулянок між секціями №№ 8-17, 9-Ю, 6-7,17-23 закладено дренажні труби, якими відводиться вода з видолинків під час атмосферних опадів.

Споруди та архітектурні форми, що розміщені на території дендропарку, не відіграють домінуючої ролі у  композиційному плані.

Вхід до дендропарку обрамлений залізною аркою, зліва від якої є кафе “Лісова казка”. Лаконічний зовнішній вигляд кафе доповнює і підкреслює роль входу, арка символізує архітектурний стиль сучасного місцевого сільського господарства.

Кафе є чудовим місцем відпочинку після екскурсійного маршруту. Адміністративні й житлові будинки, господарські та допоміжні будови розміщені в господарській частині дендропарку.

Вхід до першої частини дендропарку обрамлений залізною аркою, вкритою виноградом амурським і диким
виноградом п’ятилисточковим.

У секції №27 збудована альтанка та встановлена меморіальна дошка засновнику дендропарку М .Г. Денеці. У секції № 25, згідно із задумом засновників, створювалась альпійська гірка, проте задум не вдався через загущення посадок і засмічення заростями іншої рослинності, це місце має непривабливий вигляд.

Вхід до хвойної ділянки змурований у старовинному стилі — із каміння бутової кладки. Біля господарської частини дендропарку є розсадник площею 0,28 га.

Використовуючи цінний генобанк видів і форм, хвойних і листяних порід, співробітники дендропарку щорічно вирощують десятки тисяч цінних саджанців для парків і скверів міст і сіл Тернопільської області та інших областей України, для ремонту насаджень самого дендропарку.

Нині у дендропарку зростає 248 видів, 75 форм і 7 гібридів дерев, кущів і ліан. До Червоної книги України внесені:

  • ясен білоцвітий (Fraxinus ornus L.),
  • модрина польська (Larix polonica Racib.),
  • сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.),
  • сосна Станкевича (Pinus stankewiczii (Sukacz.) Fomin),
  • дуб австрійський(Quer cus austriaca Willd.),
  • жостір фарбувальний (Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit),
  • верба туполиста (Salix retusa L.),
  • клокичка периста (Staphylea pinnata L.),
  • бузок східнокарпатський (Syringa josikaea Jacq. Fil.),
  • тис ягідний (Taylus haccata L.).

Дендрофлора Гермаківського дендропарку не лише милує око своєю красою і гармонією екскурсантів, художників-живописців, натуралістів, а й відіграє важливу наукову роль.

Гермаківський дендропарк — база наукових лісогосподарських досліджень по впровадженню та акліматизації різних видів деревно-чагарникових порід.

Земельна ділянка під дендрологічним парком перебуває у користуванні державного підприємства “Чортківське лісове господарство”.

Джерела:

Бандурка, І. Він подарував Україні флору з п’яти материків [Текст] : 25 листоп. минає 95 р. від дня народж. засл. лісівника України, дендролога, засновн. Гермаківського дендропарку Борщів. р-ну Миколи Григоровича Денеки / І. Бандурка // Свобода. — 2009. — 25 листоп.  С. 7 : фот. — (Спогад про природолюба).

Географічна енциклопедія України [Текст] : у 3 т. / редкол. : О. М. Маринич (відпов.ред.) та ін. — Київ, 1989. — Т.1.

Денека, М. Г. Гермаківський дендропарк [Текст] / М. Г. Денека. — Львів, 1982.

Дутка, Г. Було тут цвіту з усього світу. І тепер ще не пізно відродити дендропарк [Текст] : [розповідь про унікальний Гермаківський дендропарк, його засновника М.Г. Денеку, висловлено думку про необхідність відродження парку] / Г. Дутка // Вільне життя плюс. — 2012. — № 69 (7 верес.). — С. 5. — (Людина та її справа).

Збруч — ріка єднання [Текст] : путівник. — Львів, 1969.

Ліберний, О. Занепадає подільська перлина / О. Ліберний // Свобода. — 2006. —  16 груд. — С. 4 : фот. — (Гермаківському дендропарку — 50).

Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Тернопільської області [Текст] / під ред. М.П. Чайковського. — Тернопіль, 1985. — С. 5.

Осадчук, Я. Зеленіти Тернопіллю [Текст] : [спогади про історію створення Гермаківського дендропарку] / Я. Осадчук // Вільне життя. — 2011. — № 104 (30 груд.). — С. 2.

Проблеми екології рідного краю [Текст] : навч. матер. / Л.П.Царик, М.В.Потокій, О.В.Сінгалевич та ін. — Тернопіль, 1993.

П’ятківський, І. Гермаківський дендропарк [Текст] / І. П’ятківський // Тернопільський енциклопедичний
словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 350.

Реєстр заповідних об’єктів Тернопільської області [Текст] / під ред. М.П. Чайковського. — Тернопіль, 1977. — С. 13

Унікальні перлини Тернопільщини [Текст] /  В.М. Черняк, Г.Б Синиця, І.О П’ятківський. — Тернопіль, 2014. —  С. 125—129 : фот.

Чайковський, М. П. Пам’ятки природи Тернопільщини [Текст] / М. П.Чайковський. — Львів, 1977. — 80 с.

Шупенюк, В. Унікальна перлина Борщівщини [Текст] : [про охорону та збереження Гермаківського дендропарку : розмова з лісничим Гермаківського лісництва М.Ю. Кульбанським] / В. Шупенюк // Галицький вісник плюс. — 2016. — № 6 (12 лют.). — С. 8 : фот. — (Мальовнича Україна).

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2732 публікацій.

Коментарі (2)

  1. […] Офіційно 56 га Гермаківського дендропарку поділено на дві частини –  34,38 га здичавілої паркової зони,  де поміж корчами проростає більшість «екзотів» (необхідні «санітарні рубки» не ведуться) і 21,62 га лісопаркової зони, де рубка догляду в звичайному порядку. […]

  2. […] Офіційно 56 га Гермаківського дендропарку поділено на дві частини –  34,38 га здичавілої паркової зони,  де поміж корчами проростає більшість «екзотів» (необхідні «санітарні рубки» не ведуться) і 21,62 га лісопаркової зони, де рубка догляду в звичайному порядку. […]

Залишити відповідь