Epicedion

 В Меморіальні об’єкти | Пам'ятники | Пам’ятки
Epicedion (грец. – поховальний плач) – жалобна поема польською мовою з численними українізмами, написана в кінці 1584 – на початку 1585 року в селі Нижня Білка (нині Мала Білка Лановецького району). Автор твору, наймовірніше, – власник села, шляхтич Ж. Білицький.

Поема написана з приводу смерті князя Михайла Вишневецького  й описує його чесноти та подвиги.  У січні 1585, після смерті князя, що сталася 15 жовтня 1584, вірний слуга склав жалобну поему «Epicedion», і того ж року надрукував її у Кракові, в друкарні Мацея Вєжбєнти.

Поему написано польською мовою, проте численні українізми, що їх зауважив іще А. В.Стороженко, як і саме місце написання твору, назване в авторській посвяті, — село Нижня Білка під Кременцем, не тільки вказують на українське походження аноніма, але й дозволяють висловити припущення щодо його особи.

Найімовірніше, це Ждан Білицький. 1570 року він як слуга князя Михайла сплачував від імені свого пана податок. Під 1583 р. в одному з актів, які стосуються податкових справ, зазначено, що село Білка належало до маєтків князя Михайла. Отож власницьке прізвище Білицький, утворене від назви села Білка, свідчить про те, що Білицькі мали б належати до спадкових слуг-ленників роду Вишневецьких, тобто давніх волинських бояр.

Позаяк самого князя, як і його брата Олександра, було поховано в Києво-Печерському монастирі, немає підстав сумніватися у православному віровизнанні і «руській» ідентичності його довіреного слуги.

Отже, «Epicedion» написав волинський шляхтич, вірний княжий слуга, котрий вирішив змалювати багаторічні лицарські подвиги свого покійного патрона вправним польським віршем, ще й на додаток прикрашеним доказами власної «латинської ерудиції», тобто численними античними ремінісценціями.

Оминаючи менш важливі у цьому випадку міркування про міру поетичного таланту автора, констатуємо: поет-аматор у своєму творі, безперечно, не був оригінальним. За взірець йому послужили поетичні вставки з «Хроніки» Мацея Стрийковського, передусім — віршовані описи баталій. Це підтверджується не тільки загальною схожістю поетичного образотворення, але й прямими запозиченнями тексту.

Epicedion – перший відомий друкований твір автора з Тернопільщини. Так виглядала одна з перших спроб Волинської Русі «обернутися обличчям на Захід» — у першій світській поемі, складеній за взірцями «латинської вченості». Нині в бібліотеках України й Польщі не зафіксований жодний збережений примірник.

Джерела

Гуцал, П. Epicedion [Текст] / П. Гуцал // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 559.

Яковенко, Н. Шляхтич «латинський» чи «латинізований»?  [Текст]: Нотатки на полях поеми «Epicedion» (1585) / Н. Яковенко // Яковенко, Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. — Київ, 2002. — 416 с. — Режим доступу: http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/iio_kiu_N.Yakovenko-Paralelnui_svit/110.html (11.04.2017).

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.