ДЖИДЖОРА Іван Миколайович

ДЖИДЖОРА Іван Миколайович (09.02.1880, с. Заставці, нині Монастириського району Тернопільської області, або Голгоча, нині Монастириського району Тернопільської області — 22.04. 1919, с. Голгоча) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (від лютого 1913 року), секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Співробітник київської редакції «Літературно-наукового вістника» (1907—1908). Член Історичного товариства імені Нестора-літописця. Псевдоніми: Нотик, Iqnotus (Незнайомець), І. Д., Д., Д-р о І., Ф-ф. Гімназійний однокласник Осипа Назарука.

Народився 9 лютого 1880 року в сім’ї бідного селянина. За одними даними, в с. Заставці (Підгаєцького повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині Монастириського району Тернопільської області, Україна), за іншими — в с. або Голгоча. Рано втратив батька, ріс під опікою матері.

Був здібним учнем: 1900 року закінчив з відзнакою VI клас, а 1902-го — з відзнакою VIII випускний клас Бучацької державної гімназії (1895—1902), за іншими даними, на кошти громади — блискуче школу українських ченців-василіян у Бучачі. У 1907 року закінчив філософський факультет Львівського університету (1902—1907).

Від березня 1903 р. працював бібліотекарем «Академічної громади». У 1904 р. Михайло Грушевський помітив здібного студента й залучив його до роботи свого неформального семінару з історії України.

За завданням професора І. Джиджора опрацював 14 великих нововиданих томів архівних джерел — протоколів, журналів та указів Верховної таємної ради 1726—1730 рр. та документів Кабінету міністрів імператриці Анни Іоанівни за 1731—1740 рр., які опублікувало Історичне товариство в Петербурзі.

У 1904 р. І. Джиджору мобілізували до австрійського війська, тому він пропустив один семестр 1904/1905 навчального року. Служив у «регіменті інфантерії» (піхота) в Трієсті на узбережжі Адріатичного моря.

У серпні — вересні 1905 р. здійснив першу подорож до архівосховищ Харкова та Москви, де, збираючи матеріал до «Жерел до історії України-Руси» М. Грушевського, досліджував діяльність Малоросійської колегії в Україні.

25 лютого 1906 р. його прийняли в члени Археографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка. Від 1 червня 1906 р. — бібліотекар товариства.

У 1907 р. на загальних зборах НТШ кандидата філософії Івана Джиджору обрали заступником до виділу (президії) та членом Язикової комісії НТШ.

У 1908 р. здійснив свою другу подорож до Москви, де впродовж квітня — липня в архівах Міністерства юстиції, закордонних справ і Рум’янцевському музеї досліджував документи з історії Гетьманщини за доби Данила Апостола. У 1910 р. — третя подорож до Харкова та Москви.

У грудні 1912 р. у Львівському університеті успішно захистив докторську дисертацію «Економічна політика російського правительства супроти України в 1710—1730 рр.». Також плідно працював і в царині публіцистики, допомагав налагоджувати редакційний процес «Літературно-наукового вісника», який перемістився до Києва.

У лютому 1913 р. Івана Джиджору обрано дійсним членом Історично- філософської секції Наукового товариства імені Шевченка. Він був не лише бібліотекарем НТШ, а й секретарем Археографічної комісії, також членом Київського наукового товариства, Історичного товариства Нестора-літописця, що діяло при Київському університеті.

Від 1916 р. — торгово-промисловий референт в окружній команді Любліна. Після проголошення ЗУНР, в умовах українсько-польської війни 1918—1919 рр., І. Джиджору було призначено військовим комендантом Рави-Руської. Однак давня спадкова хвороба легенів змусила залишити цю посаду. У грудні 1918 р. він, важко хворий, повернувся на рідну Підгаєччину.

Помер 22 квітня 1919 року в с. Голгоча, де й був похований. У 1990 році в момент початку відновлення Українського національно-визвольного руху його могилу впорядкували й освятили.

Іван Джиджора досліджував історію Гетьманщини 18 століття. Його головна праця — докторська дисертація «Економічна політика російського правительства супроти України в 1710—1730-х роках», захищена 1912 року у Львівському університеті. Одночасно молодий учений підготував збірку документів — актів гетьманського правління, та Перша світова війна не дала змоги її опублікувати, потім збірка загубилася.

У «Записках Наукового товариства імені Шевченка» опубліковано:

  • «Нові причинки до історії відносин російського правительства до України в 1720-х і 1730-х рр.» (1904),
  • «Україна в першій половині 1738 р.» (1906),
  • «Реформи Малоросійської колегії на Україні в 1722—1723 рр.» (Науковий збірник на пошану Михайла Грушевського, 1906),
  • «Матеріали московського „Архива Министерства юстиции“ до історії Гетьманщини» (1908),
  • «До історії Генеральної військової канцелярії» (1912).

Іван Джиджора — автор рецензій, політичних оглядів та статей у «Записках НТШ», «Літературно-науковому вістнику» та «Ділі».

У березні 1930 року історична секція ВУАН видала окремим томом збірник праць Джиджори «Україна в першій половині XVIII століття. Розвідки і замітки» з передмовою Михайла Грушевського.

Джерела:

Гуцал, П. Учень і приятель М. Грушевського  [Текст]  / П. Гуцал, М. Ткачук // Історичний календар’ 99. — К., 1998. — С. 129.

Іван Джиджора [Текст] // Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) : Історично-філософська секція: дійсні члени : бібліогр. покажчик / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. осередок НТШ ; уклад. Л. Оленич ; автор вступ. ст. М. Андрейчин ; кер. проекту й наук. ред. В. Вітенко ; ред. О. Раскіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2017. — С. 41—45. — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2018-ntshtern-1.pdf, вільний.

Енциклопедія українознавства : Словникова частина [Текст] : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 2. — С. 507.

Забутий історик [Текст] // Український історичний календар’ 95. — К., 1994. — С. 30.

Качкан В. А. Джиджора Іван Миколайович [Текст]  / В. Качкан // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 523.

Качкан, В. Джиджора Іван Миколайович [Текст]  / В. Качкан, М. Ониськів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 485–486.

Качкан, В. А. Із школи Михайла Грушевського [Текст]: Іван Джиджора — історик, політолог, публіцист, громадський діяч  / В. А. Качкан // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / Нац. акад. наук України, Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника. — Львів, 1999. — Вип. 6. — С. 498—522 .

Пришляк В. «…Визначна була се людина» [Текст] / В. Пришляк // Тернопіль. — 1992. — № 2.

Пришляк В. В. Джиджора Іван [Текст] / В. Пришляк // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 375.

Пришляк, В. Козацький хрест на могилі Івана Джиджори в Голгочах [Текст] / В. Пришляк // Пам’ятки України. — 2012. — № 4. — С. 16—19 : фот. кольор.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2208 публікацій.

Залишити відповідь