ДУДА Ігор Микитович

Дуда Ігор Микитович

ДУДА Ігор Микитович (10.03.1940, с. Ганчова Горлицького повіту Краківського воєводства, Польща) — український мистецтвознавець, краєзнавець, педагог, діяч культури.
Заслужений працівник культури України (1999), член Національних спілок журналістів (1984) та художників (1992) України, Всеукраїнської спілки краєзнавців (1992), Міжнародної асоціації мистецтвознавців (1996), Наукового товариства імені Шевченка (1998).

Член редколегії Тернопільського енциклопедичного словника. Заступник голови (від 1994), голова (1998—2000) обласного товариства «Лемківщина»; член колегії Всеукраїнського товариства «Лемківщина» (від 2001), президії Світової федерації українських лемківських об’єднань (2002—2012). Від 1999 року — редактор газети «Дзвони Лемківщини». Організатор першого в Україні фестивалю лемківської культури «Ватра» (село Гутисько Бережанського району Тернопільської області, 5-6 червня 1999).

Закінчив Львівський технікум легкої промисловості (1961 р.), Інститут живопису, скульптури та архітектури Академії мистецтв СРСР (мистецтвознавство, 1973; м. Ленінград, нині Санкт-Петербург, РФ).

1966-1991 — на педагогічній роботі у Тернополі: у ПТУ № 8, Республіканській школі декораторів-рекламознавців, кооперативному тех­нікумі, педагогічному інституті (нині ТНПУ), обласному інституті підвищеної кваліфікації вчителів.

Від 1991 — організатор і директор Тернопільського обласного художнього музею. Співзасновник художньо-меморіального музею Л. Левицького в селі Бурдяківці Борщівського району (1996 р.), музею «Лемківщина» в Тернополі (2000).  З 2005 року — доцент Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

Працює в галузі прикладної графіки, художнього оформлен­ня, рисунка і реставрації живопису; оформ­ляє афіші, буклети, емблеми, герби, книжки та інше. Автор тематико-експозиційного плану й художнього оформлення музею «Лемківщина» у м. Тернополі.

Окремими виданнями вийшли каталоги й монографії Ігоря Дуди: «Віктор Макаров» (1982), «Художники Тернопільщини», «Дмитро Шайнога» (обидва — 1994), «Діонісій Шолдра», «Митці Тернополя» (обидва — 1995), «Перша Всеукраїнська виставка художників-монументалістів у Тернополі», «Андрій Ткаченко» (обидва — 1996), «Антін Малюца» (1998), «Тернопільський обласний художній музей» (2001).

Автор краєзнавчих путівників («Бучач» (1985), «Борщів», «Тернопіль. Що? Де? Як?» (1989), «Тарас Шевченко на Тернопільщині» (1990, 1998; співавтор Б. Мельничук), «Тернопільщина літературна» (1990), «Тернопіль, 1540—1944» (2010) ;  мовознавчих книг: «Спомнеш моє слово. Лемківські приповідки» (Тернопіль, 2008), «Лемківський словник. 26 000 слів» (Тернопіль, 2011), «Лемківський гумор» (Тернопіль, 2014)

Перу Ігоря Микитовича належить більше 1000 статей, рецензій та нарисів з історії, культури і мистецтва в періодичних виданнях України та Польщі, серед яких: «Буковинська Переберія» (1982-1983), «Літературно-мистецька енциклопедія Тернопільщини» (1984—1986), «Дорогами рідного краю» (1988-1990), «Тернопільщина мистецька» (1992—1993), «Вулиці змінюють імена» (1992), «Художники Тернопільщини» (1994), «Тернопіль. 1540–1991» (1999—2002), «Тернопільський енциклопедичний словник» (всього — 560 ст.).

Відзнаки:

Джерела:

Дуда Ігор Петрович [Текст] // Мистецтво України : біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ, 1997. — С. 224.

Красовський, І. Діячі науки і куль­тури Лемківщини [Текст] : довідник / І. Красовський. — Торонто-Львів, 2000. — С. 96-97.

Удіна, Т. Дуда Ігор Микитович [Текст] / Т. Удіна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 541-542.

Тернопільській обласній організації НСХУ — 20 [Текст] : альбом-каталог / упоряд. І. Дорош. — Тернопіль, 2003. — С. 113.

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2005 рік : бібліогр. список / уклад. М. Друневич. — Тернопіль, 2004. — Електронна версія публікації: http://goo.gl/1UHYKJ.

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2010 рік  [Текст] : бібліогр. покажч. Вип. 20 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль, 2009. — 112. с. — Електронна версія публікації: http://goo.gl/9q4ElU.

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2015 рік : бібліогр. покажч. Вип. 25 / уклад. М. Пайонк. — Тернопіль, 2014. — Електронна версія публікації: http://goo.gl/HXVUHS.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2769 публікацій.

Коментарі (5)

  1. […] ДУДА Ігор, директор обласного художнього музею, заслужений працівник культури — за творчі дослідження у царині українського мистецтвознавства та багаторічну краєзнавчу діяльність. […]

  2. […] Дуда Ігор Микитович (10 березня 1940, с. Ганчова Горлицького повіту Краківського воєводства, Польща) — український мистецтвознавець, краєзнавець, педагог, діяч культури. […]

  3. Jan Kamola

    PROSZU ZI MNOJU nehajno ZJEDNATYSJA camoh@localnet.com u spravi Vaszoho ZNAMENYTOHO Lemkivskoho Slovnyka.

    Vy navit ne zdajete sobi spravy jakyj vin vazhnyj dlja vyznaczennja DREVNBOSTY UKRAINSKOI MOVY ta iji hovirok

    Ja z Nju Jorka i v USA my vzhyvajemo ukrainski slova TELEPKO, SPUTNIVKA, skobnyk i BAHATO inszyx vid davna a teper v Kolomyii I-F

    Ja z 1940 roku ta mij druh bul Vasyl Duda rodom z Lodzi

    Pytannja do Vas – proszu o vidpovivd Z PAMJATI bez zahljadannja v dzherela slovnyki SPUTMEREZHU:

    1) Jakij vidsotok moskalskix sliv je v suczasni moskalskij movi?

    2) Czy Vy czuly – czytaly pro Lutyckyj Zvjazok szczo isnuval pryblyzno vid 500 do 1200 rokiv ”

    3) skilki tysjacz suchasnyx anhlijskix sliv maje ukrainsko-huculski korinnja (Lutycziv-huculiv?)

    4) Vy napevno czuly pro Oleha Trubaczova slavnijszoho movoznavtsja vid Lomonosova – tak czy ni? A czytaly joho stattju z 1957 roku u Vaprosax Jazykoznannja Akademii Nauk CCCP

    5) Napevno ne znajete szczo druhyj na sviti najvyznacznijszyj arxeolohicznyj misjacznyk vydavanyj v Londoni jak World Current Archeology desja rokiv tomu vyznal szczo “Russian Calendar” teper rik 7529 povynen nazyvatysja “THE DAZHBOH CALENDAR” , v hrubeznym slovnyku kyijvskoi “PROSVITY” vydanym DESJAT ROKIV TOMU DLJA SZKILLNOI MOLODI je mensze pro naszyx bohiv jak v sovjetskoi Encyklopedii. Pryczyna v tomu szczo my bilsze katolycki jak papy ta Vatican i Italijci.

    MIj dido budoval cerkvu u seli Haji k/ Lvova. Ja molodym nasliduval i budoval huculsku derevljanu cerkvu Ivana Xrestytelja v Hunter, New York , Ja hromadjan USA pryviz perszyx z poza kyjeva do Kyjeva u vivtorok z Kolomyi na Studdentskyj Majdan – 20 osib mizh nymy pjat 5 RIDNOVIRIV usi kotri zhyvut kolo Kolomyi , 2012 roci zorhanizoval HOLODUVANNJA na Jevropejskoi ploszczi. Z Kolomyi holoduvaly tilko ridnoviry (5-tero) . Nixto zi Svobody ani z Xrystjan Kolomyjan. Na Majdani mjzh zahyblymy bulo troje ridnoviriv a ix v Ukraini ne bilsze 2,000 dva tysjaczi.
    Pislaja rozrhromu studentiv v ranci na Myxaijvskoi ploszczi pojavylsja pered pidmostjam (trtybunoju) perszyj stjah (prapor) v siomoi hodytni. Vin bul zhovto synyj z zobrazhennjam soncja po seredyni.

    Tomu szczo cila moja rodyna my xrystjany – ja maju velyku poszanu ridnoviram i tom kinczajuzxadovhoho lysta u cej sposib

    Slava Naszym Slavnym Predkam,
    Slava Dazhbohu, slava Ukraini
    Bohatyri ne vmerajut, smert voroham

    Ja ukrainsku movu poczal vyvczaty jak samouk u 1964 roci

  4. […] Jan Kamola до ДУДА Ігор Микитович […]

Залишити відповідь