ДОРУНДЯК Михайло Григорович

ДОРУНДЯК Михайло Григорович (1.10.1857, с. Кийданч, тепер Коломийського p-ну Івано-Франківської обл. — 31.07.1907, м. Борщів, тепер Тернопільської обл.) — адвокат, доктор права, громадсько-політичний та культурно-освітній діяч.

Народився в с. Кийданч, тепер Коломийського p-ну Івано-Франківської області. Навчався в двокласовій школі в с. Сопові, пізніше в народній школі в Коломиї та Коломийській гімназії, яку закінчив у 1877 р. Під час навчання у гімназії заробляв на життя репетиторством, а за успіхи у навчанні отримував стипендію — 315 корон на рік — з фонду львівського католицького єпископа Самуеля Гловінського.

Правничу освіту здобув у Віденському університеті (1877—1881), брав активну участь у житті українського студентського товариства «Січ». Обов’язкову шестирічну практику як кандидат в адвокати відбув у адвокатських канцеляріях м. Косова та м. Городенки, зокрема в Городенці працював помічником адвоката Теофіла Окуневського.

24 квітня 1891 р. здобув ступінь доктора права у Чернівецькому університеті. Адвокатський іспит склав 8 січня 1893 р. у Львові. Власну адвокатську канцелярію, в якій працював до кінця життя, відкрив 7 липня 1894 р. у м. Борщеві, тепер Тернопільської обл. Крім адвокатської діяльності став символом Борщівщини як активний діяч українського громадського життя.

Заслуга М. Дорундяка перед громадою Борщівщини полягає в тому, що він першим у повіті взявся за чорнову організаційну роботу, тим самим закладаючи фундамент для наступного культурного розвитку краю: у 1894 р. став головою борщівської «Просвіти», яка вела широку культурно-освітню діяльність серед українців повіту, організував при товаристві позичкову касу для міщан і селян, якою керував на громадських засадах.

Отримавши досвід виборчої боротьби, будучи кандидатом у депутати до Галицького сейму (1895), М. Дорундяк переконався, що необхідно організовувати політичну боротьбу українців у повіті.

Тому на початку 1896 р. він реєструє «Повітове товариство політичне в Борщеві», головою якого був аж до смерті. Товариство організовує селянські страйки (1901—1902) та політичні акції під час виборів до австрійського парламенту та Галицького сейму.

У 1896 р. за його ініціативи у Борщеві засновано товариство «Народний дім», в якому обіймав посаду заступника голови. Товариство стало центром не тільки культурно-просвітницького, але й економічного життя українців повіту: було створено «Союз крамарський», який заснував низку українських крамниць; одночасно при товаристві розпочав діяльність «Комітет для заохоти і підмоги убогої шкільної молоді», який своїм коштом посилав на навчання здібних дітей.

У 1900 р. написав статут та зареєстрував «Повітове кредитове товариство при «Народному домі» в Борщеві» — перший український банк у цьому місті, де він був управляючим директором — без оплати. За його ініціативи у цьому ж місті відкрито філію львівського товариства «Народна Торгівля» (1897).

Головною ж справою громадської діяльності М. Дорундяка стало спорудження будівлі для товариства «Народний дім». З цією метою він спільно з суддею Омеляном Медведицьким ініціював збір коштів серед українського люду на будівництво. Передав значну суму власних коштів на цю справу.

Збір коштів тривав від 1896 p., а в 1905—1908 pp. Народний дім збудували за проектом архітектора Василя Нагірного. Громадська діяльність М. Дорундяка була належно оцінена населенням Борщівського повіту — його обрали депутатом міської та повітової народної ради (1906); був членом багатьох українських товариств та організацій Галичини, а саме: «Просвіти», Наукового товариства ім. Шевченка, «Руського педагогічного товариства», «Дністра», «Кредитового союзу», «Лемківського банку» в м. Новім Сончі (тепер Республіка Польща).

Підгримував фінансово учнівську молодь у школах, а декотрих утримував власним коштом під час навчання у гімназіях. Надав власні кошти на видання часопису «Життя і Слово». Дописував до львівських та чернівецьких газет; листувався з Іваном Франком та Михайлом Грушевським.

За політичними переконаннями був прихильником Народної партії: 26 грудня 1899 р. брав участь у з’їзді, на якому було проголошено про створення Української народно-демократичної партії, а Михайла Дорундяка обрано до складу вищого органу партії — Ширшого Народного комітету.

Був одружений (1893) з Емілією Окуневською (20.12.1862—17.03.1894), сестрою адвоката Теофіла Окуневського. У 1900 р. одружився вдруге з Антоніною Калинович, у подружжя народилася донька Орися (1901—1975), нащадків немає.

Михайло Дорундяк помер 31 липня 1907 р. у м. Борщеві, тепер Тернопільської обл., там і похований.

Приватна українська гімназія «Рідна Школа» в Борщеві до приходу радянської влади у 1939 р носила ім’я Михайла Дорундяка.

Одна з вулиць у Борщеві названа на його честь. За ініціативи та на кошти товариства «Просвіта» знайдені, відреставровані та заново освячені 26.03.1994 р. (з нагоди 100-х роковин приїзду адвоката до Борщева) могила та надмогильний пам’ятник на борщівському міському цвинтарі

Джерела:

Гуцал, П. ДОРУНДЯК Михайло Григорович [Текст] / П. Гуцал, Р. Матейко // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А – Й. — С. 526—527. — Режим доступу: http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=F&I21DBN=ELKKN_READER&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=TEC%5F1%2Epdf&mfn=1&FT_REQUEST=&CODE=696&PAGE=1, вільний.

Петрів, М. Й. ДОРУНДЯК Михайло Григорович [Текст] / Петрів, М. Й. // Петрів, М. Й. Українські адвокати: державні, громадські, політичні та культурноосвітні діячі кінця XIX — першої половини XX ст. — Кн. 1. = Ukrainian advocates: state, socio-political, cultural and educational activists of the late XIX — first half of the XX century. — Vol. 1. — Київ, 2014. — С. 139—143 : фот. — (Бібліотека Адвокатури України; Т. 1 = Library of the Advocacy of Ukraine; Vol. 1). — Режим доступу: http://shron1.chtyvo.org.ua/Petriv_Mykhailo/Ukrainski_advokaty_derzhavni_hromadski_politychni_ta_kulturno-osvitni_diiachi_kintsia_XIX_-_pershoi.pdf, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 3093 публікацій.

Залишити відповідь