ДМОХОВСЬКИЙ Леонтій-Людомир

ДМОХОВСЬКИЙ Леонтій-Людомир (01. 07. 1909, Тернопіль – 26. 08. 1981, м. Х’юстон, шт. Техас, США) — лікар-онколог, відкривач вірусної природи ракових пухлин, засновник школи онкологічної вірусології. Д-р медицини (1937). Дійсний член НТШ (1949). 

Народився 1 липня 1909 р. у Тернополі в родині греко-католицького священика. У 1927 р. закінчив українську чоловічу гімназію в Перемишлі і в 1928–33 рр. навчався на медичному факультеті Львівського університету, де здобув ступінь бакалавра.

У 1934–35 рр. працював лікарем загального профілю в університетській клініці у Львові. Згодом здобув наукову стипендію Фундації імені Я. Потоцького для досліджень раку і переїхав до Варшави, де в 1935–38 рр. працював асистентом у науково-дослідній лабораторії онкології при відділенні бактеріології та експериментальної медицини Державного інституту гігієни Польщі.

У 1937 р. здобув ступінь доктора медицини у Варшавському університеті. У 1938 р. переїхав до Сполученого Королівства, де в Лондоні працював у недержавному науково-дослідному інституті онкології (Imperial Cancer Research Fund, нині – Cancer Research UK): 1938–39 рр. – стипендіат, а в 1939–46 рр. – науковий співробітник цього інституту.

У цей період опублікував 5 статей у спеціалізованих медичних журналах («British Medical Journal», «British Journal of Experimental Pathology», «British Journal of Cancer», «Journal of Pathology and Bacteriology»).

У 1946 р. переїхав у м. Лідз, де працював дослідником і викладачем на кафедрі експериментальної патології та досліджень раку при медичному факультеті Лідзького університету. Одночасно викладав мікробіологію. У 1949 р. здобув у Лідзькому університеті другий докторат із медицини, а в 1950 р. став доцентом університету.

У цей період опублікував ще 24 статті у наукових журналах («Advances in Cancer Research», «British Medical Journal», «Journal of the National Cancer Institute», «Acta – Unio Internationalis Contra Cancrum», «Annals of the New York Academy of Sciences»), зокрема у «Lancet» (1947) і «Nature» (1947, 1948, 1950, 1951).

У 1951 р. отримав запрошення прочитати цикл лекцій з онкології у США і виступав із доповідями у медичних центрах американських університетів.

В 1953-1954 навчальному році був доцентом-візитатором з мікробіології у Коледжі терапевтів та хірургів Колумбійського університету (Columbia University College of Physicians and Surgeons) в Нью-Йорку. В 1949-1955 рр. – консультант Адміністрації ООН з допомоги та відновлення (United Nations Relief & Rehabilitation Administration, UNRRA).

Член британського Королівського медичного товариства, Королівського товариства тропічної медицини та гігієни, Британського товариства загальної мікробіології, Товариства патології Великобританії та Ірландії (з 1942 р.).

Залишившись на постійне проживання у США, в 1954 р. переїхав з Нью-Йорка до м. Гюстона, де в 1954–55 рр. був професором з анатомії у Медичному коледжі університету Бейлор (Baylor University College of Medicine) і консультантом у Клініці та Онкологічному інституті ім. М. Д. Андерсона (M. D. Anderson Hospital & Tumor Institute, нині – Центр досліджень раку ім. М. Д. Андерсона при Техаському університеті).

З 1955 р. працював у цьому закладі: завідувач секції вірусології та електронної мікроскопії (1955–65), виконувач обов’язків завідувача новоствореного відділу вірусології (1965–66), а з 1966 р. – професор і завідувач відділу вірусології.

Одночасно обіймав посаду професора експериментальної патології на Післядипломному факультеті медицини Техаського університету (з 1955 р.), а відтак (з 1965 р.) – професора вірусології на новоствореному Післядипломному факультеті біомедичних наук Техаського університету.

Крім того, з 1955 р. був також клінічним професором у Медичному коледжі Університету Бейлор. У 1966 р. викладав у якості заслуженого лектора в Медичному коледжі штату Джорджія (м. Оґаста). Після виходу на пенсію (у 1974 р.) продовжував працювати в Центрі ім. Андерсона в якості професора-емерита.

Основні наукові зацікавлення – вірусологія, експериментальна онкологія, імунологія та серологія пухлин, ендокринологія, електронна мікроскопія при ракових захворюваннях.

Автор i спiвавтор понад 450 наукових праць, а також розділів у кількох монографіях. Основоположник наукової школи вірусології в онкології.

Одним із перших у світовій науці відкрив вірусне походження низки злоякісних пухлин (1953 р.), першим ініціював застосування електронної мікроскопії в онковірусології; першовідкривач вірусів, що викликають лейкоз у тварин, своїми дослідженнями довів наявність таких вірусів у людини.

Член Українського лікарського товариства у Львові, Українського лікарського товариства Північної Америки; з 1959 р. – дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка у США (від Математично-природописно-лікарської секції).

Член Американської асоціації досліджень раку, Товариства електронної мікроскопії Америки, Товариства експериментальної біології і медицини, Американського товариства мікробіології, Нью-Йоркської академії точних наук, Американського товариства досліджень лейкемії (член управи з 1966 р., у 1966-1970 рр. – член наукової ради), Панамериканського товариства онкоцитології.

Удостоєний великої кількості нагород та почесних академічних ступенів. Помер від серцевого нападу 26 серпня 1981 р. у м. Х’юстон (США).

Джерело

Ковалів, Ю. Б. ДМОХОВСЬКИЙ Леонтій-Людомир [Електронний ресурс] / Ю. Б. Ковалів // Українці в Сполученому королівстві : інтернет-енциклопедія. — [Великобританія ?], 2008—2018. — Режим доступу: http://www.ukrainiansintheuk.info/ukr/02/dmokhovskyi-u.htm, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1733 публікацій.

Залишити відповідь