ДЕМКІВ Борис Миколайович

Є дивна птаха, що живе без ніг,
І все життя вона літає в небі,
І все життя ятриться мрія в ній –
Хоч раз на кам’яний спуститись гребінь
І притулитись тихо до землі,
Відчути подих в тихій грудці сірій,
Як вічні пілігрими-журавлі,
Що задля неї покидають вирій.
Для птиці невідчутна ця земля,
Як всеосяжне небо для Ікара,
В її очах пташиний переляк:
“За що така незрозуміла кара?!”
…Перекружляє певне коло літ,
Й зупиниться на неосяжній грані,
І врешті доторкнеться до землі,
І на землі омріяній вмирає…
І я б хотів, як той фатальний птах,
Забувши про печалі і утому,
Переборовши навіть смерті страх,
В останню мить вернутися додому.

БОРИС ДЕМКІВ. ФАТАЛЬНІСТЬ

 ДЕМКІВ Борис Миколайович (20. 07. 1936, Тернопiль – 31. 12. 2001, там же) – поет, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1967). лауреат обласної літературної премії ім. С. Будного (1972), літературно-мистецької премії ім. Б. і Л. Лепких (1996).  Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1986).

Закiнчив Львiвський університет (1973). Працював диспетчером контори «Тернопільгаз», на цілині у Північному Казахстані, інструктором обкому комсомолу, методистом обласного Будинку народної творчості, кореспондентом тернопільських обласних газет «Ровесник» та«Вільне життя», керівником літоб’єднання «Сонячні кларнети» при молодіжній газеті «Ровесник».

Очолював відділ мистецтва обласної бібліотеки для юнацтва, завідував літературною частиною Тернопільського музично-драматичного театру, відділами поезії у журналі «Тернопіль» та газеті «Русалка Дністрова». Почав друкуватися від 1960.

Помер 31 грудня 2001 року. Похований на Микулинецькому цвинтарі. Могила поета визнана пам’яткою історії місцевого значення (охоронний номер 1705).

23 серпня 2011 року на будинку, де довший час проживав Борис Миколайович, відкрито меморіальну дошку Борису Демківу (м. Тернопіль, вул. Родини Барвінських, 12). Автор барельєфу – скульптор Олесь Маляр. 28 серпня 2011 – на Алеї зірок у Тернополі вмонтовано бронзову плиту з його іменем (скульптор Дмитро Пилипок).

ТВОРЧІСТЬ

Борис Демків – автор низки лiричних пiсень на музику О. Білаша, О. Германа, А. Горчинського, Б. Климчука, М. Облещука, В. Подуфалого, В. Сороки та ін. Перекладач творів з болгарської (Н. Вацпаров, І. Давидков, С. Данчев, Е. Жечков), польської (Ю. Словацький, А. Міцкевич, Є. Данієль, С. Яблонська), білоруської, грузинської, естонської та ін. літератур. Окремі вірші Бориса Демківа перекладено російською, болгарською, польською мовами.

Працював у жанрі художнього перекладу з білоруської, болгарської, естонської, польської, російської та інших мов. Зокрема, з польської переклав твори Я. Вики, М. Конопніцької, Адама Міцкевича, Т. Новака, Юліуша Словацького, повісті Е. Данеля «Тиждень для агента, або Написи Гете» (1986), С. Яблоковської «Одіссея з чорним котом». Успішно виступав як прозаїк та публіцист у жанрах нарису, новели, статті, есе, памфлету.

Твори опубліковані у журналах «Вітчизна», «Дніпро», «Донбас», «Жовтень» (нині «Дзвін»), «Київ», «Ранок», «Україна», газетах«Літературна Україна», «Молодь України», «Литературная газета» та інших, альманахах «День поезії», «Вітрила», щоквартальнику «Поезія», збірниках поезії, місцевій пресі та періодичних виданнях республік колишнього Радянського Союзу, а також Болгарії та Польщі.

Поетичні збірки: «Сувора ніжність» (1965), «Символи» (1968), «Червоне мовчання» (1973), «Крило зорі» (1976), «Древо життя» (1982), «Поезії» (вибране, 1986), «Ораторія лісу», 1986), «Залишаю для вас» (посмертна збірка, 2004),

Пісні: «Квіти ромена» — шляґер 1960-1970-х років, платівка з нею вийшла мільйонним тиражем («Мелодія», м. Москва). Автор кількох десятків пісень на музику Анатолія Горчинського, Олександра Білаша, Владислава Толмачова, О. Германа, Богдана Климчука, Ю. Константинова, Михайла Облещука, Василя Подуфалого, Тараса Сеньківа, Василя Сороки, Романа Стратійчука, Я. Штогрина та інших.

Продовжити читати →  

Джерела

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2388 публікацій.

Коментарі (2)

  1. […] ДЕМКІВ Борис, поет, публіцист, перекладач — за збірку ліричних пісень «Квіти ромена» та поему «Сповідь Богдана Лепкого перед десятьма свічками». […]

  2. […] Борис Демків (1936—2002) — автор десяти поетичних книжок, перекладач. […]

Залишити відповідь