ЧИР Нестор Іванович

02.12.2019 | Автор: | Категорія: Письменники
ЧИР Нестор Іванович (12.03.1938, с. Новий Диків Любачівського повіту Підкарпатського воєводства, Польща — 15.10.2014, м. Надвірна, Івано-Франківська область) — український поет,  публіцист і громадський діяч. Член НСПУ (2002). Депутат Івано-Франківської обласної ради (1990–2006). Орден «За заслуги» ІІІ ст. Почесна грамота Верховної Ради України.

Народився в багатодітній українській селянській родині. після депортації в листопаді 1945 року, дитинство й шкільні роки пройшли в селі Полівці Чортківського (тоді Білобожницького) району.

Закінчив середню школу в сусідньому селі Джурин, Дрогобицький нафтовий технікум (зараз Дрогобицький коледж нафти і газу, Львівська область) (1960).

1960 — направлений на роботу в м. Надвірна Івано-Франківської (тоді Станіславської) області. У нафтовій галузі працював на рядових та різних інженерно-технічних посадах до 2003 року.

Автор поетичних збірок:

  • «Пізнє яблуко мого саду» (1998),
  • «Долоні в крапельках дощу» (2001),
  • «Калиновий спалах» (2003),
  • «Паморозь дивного світіння» (2008),
  • «Акорди срібної печалі» (2009),
  • дитячої книжки «Котячий обід» (2003).

Голова редакційних рад з видання книг:

  • «Страгора» (1995) (Диплом 2-го ступеня Міністерства преси та інформації України на конкурсі «Книга Україна», 1995, Київ),
  • «Надвірна: історичний нарис»(1999),

співредактор:

  • фотокнижки «Надвірна: поема в світлинах»(1999).

автор передмов та рецензій на поетичні книжки прикарпатських поетів і нарисів про відомих людей Надвірнянщини.

У липні 1987 року разом з іншими літераторами Надвірнянщини створює літературну студію «Бистрінь», яка досі активно діє при редакції газети «Народна воля», і стає незмінним її керівником. Виступав редактором, упорядником і співавтором:

  • 2 літературних альманахів літстудії:
    • «Жниво на стерні» (1997),
    • «Купальська злива» (2002),
  • 2 антологій творів учасників студії:
    • «Літоплин над Бистрицею» (2007),
    • «Сонячні обрії слова» (2012),

Друкувався в часописах «Дзвін» (Львів), «Перевал» (член редколегії) (Івано-Франківськ), «Січеслав»(Дніпропетровськ), «Ятрань»(Кіровоград), «Літературна Україна»(Київ), «Вік»(Київ), «Літературний Львів», «Радосинь»(Київ), «Народна армія»(Київ), «Літературне Прикарпаття», Всеукраїнському дитячому журналі «Дзвіночок» (член редколегії) (м. Рогатин на Івано-Франківщині), «Море»(Одеса), «Золота пектораль»(член редколегії) (м. Чортків), «Німчич»(Буковина) обласній та районній пресі.

У 1989 році став співзасновником Всеукраїнського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта» у Надвірнянському районі , неодноразово обирався членом правління та ради цієї авторитетної громадської організації. Був серед ініціаторів створення Галицької Асамблеї демократичних рад Галичини (1991).

У 1989 році був серед засновників у Надвірнянському районі Всеукраїнського Товариства української мови ім. Т. Шевченка (в даний час ВУТ «Просвіта»), неодноразово обирався членом правління та ради цієї авторитетної громадської організації.

В часи незалежності України чотири рази поспіль (1990, 1994, 1998, 2002 рр.) обирався депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був серед ініціаторів створення Галицької Асамблеї демократичних рад Галичини.

У 1993 році стає переможцем конкурсу «Людина року Надвірнянщини» в номінації «Громадсько-політичний діяч». Лауреат обласних літературних премій ім. Василя Стефаника та ім. Марійки Підгірянки, районної (Надвірнянський район) — літературної премії ім. Надії Попович. Член ради Івано-Франківської обласної організації НСПУ з 2008 року.

Занесений в:

  • антологію українського автографа «Віщі знаки думки, серця і руки» (2010)
  • 1-й том двохтомного видання «Постаті» (Студії, Есеї. Сильветки. Рефлексії. 2012) академіка Володимира Качкана,
  • книжки  літературного критика Євгена Барана «У полоні стереотипів» (2009) і «Тиша запитань» (2011),  літературознавця і письменника Дмитра Юсипа «Норовистий кінь Посейдона» (2005),
  • читанку для школярів «Рідний край»(2007),
  • студентську магістерську роботу Прикарпатського Національного університету «Поетичний світ Нестора Чира» (2005),
  • у довідники «Гуцульщина в літературі» (1977) і «Дослідники та краєзнавці Гуцульщини» (2002).

 

НАГОРОДИ

  • орден «За заслуги» III ступеня,
  • ювілейна медаль Президента України «Двадцять років Незалежності України» (2011),
  • Почесна грамота Верховної Ради України,
  • Подяка голови обласної ради (2000),
  • медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» (2011),
  • медаль «За заслуги перед рідною землею» (2006),
  • грамоти голови облдержадміністрації та голови облради,
  • Почесний знак на честь 2000-ліття Різдва Христового,
  • Срібний нагрудний знак «За заслуги» II ступеня Міністерства з надзвичайних ситуацій України,
  • іменні відзнаки.

У 2003 році його визнано переможцем Всеукраїнської акції «Зорі надії» з врученням Диплому Міністерства праці та соціальної політики України. Також нагороджено Подякою голови районної ради (2007, 2011) та медаллю «За заслуги перед Надвірнящиною» (2012).

Ім’я Нестора Чира занесено в книгу ділової еліти Прикарпаття «Золоті імена» та в книгу «Новітня історія України: Хто є хто на Івано-Франківщині». Одружений: має дві дочки, дві внучки, одну правнучку.

Помер 15 жовтня 2014 . Похований у м. Надвірна на місцевом цвинтарі.

Джерело

Нестор Чир [Текст] : [корот. біогр. довідка, поезія] // Золота пектораль. — 2015. — № 1-2 (29-30) : Чортків і околиці. — С. 58—70 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2787 публікацій.

Залишити відповідь