Чортків на історико-культурній мапі Тернопільщини

 В Історія регіону, Меморіальні об’єкти | Пам'ятники | Пам’ятки, Церкви | Монастирі | Некрополі | Культові споруди

Чортків  – південно-подільське містечко на березі річки Серет. Місто має статус обласного значення в Україні і є центром однойменного району Тернопільської області. До Чорткова прилягає селище Синякова. Через Чортків проходять маршрути «Тернопіль – Чернівці» та «Івано-Франківськ – Кам’янець-Подільський».

Переглянути на карті →

Існують різні версії походження назви міста: від прізвища магната Чартковського, назви урочища «Чорна долина» та ін. Існує також гіпотеза про походження назви міста від очерету, який в місцевих діалектах зберіг свою архаїчну назву – «Черетів». Тому дехто з вчених пов’язує назву міста з очеретом – «черьт», слово, яке існувало в мові місцевого східнослов’янського племені дулібів в середньовіччі. Згідно з переписом 2013 року населення Чорткова становить 29600 чол.

Історія

Місто засноване як приватне. Перша письмова згадка про Чорткові датується 1522 роком, коли польський король Сигізмунд І Старий видав грамоту Єжи Чартковського про володіння. В цьому ж році Чортків отримав Магдебурзьке право.

У другій половині XVI століття місто стає власністю Гольських. Воєвода Станіслав Гольський заклав католицьку парафію і костел домініканців, а також звів замок. У той час місто недноразово зазнавало нападів татар.

У першій половині XVII століття місто переходить у власність роду Потоцьких, і Чортків стає великим ремісничим і торговим центром. Після чергового нападу татар і знищення міста, Потоцький вибудовує новий замок, в якому і облаштовує свою резиденцію.

В 1649 Чортків поповнюється козацьким військом, а в 1655 році – об’єднаними російсько-козацькими підрозділами. З З початком турецько-польської війни 1672 року Чортків захоплює османська армія і містечко на довгі 11 років (аж до 1683 року)  стає резиденцією намісника турецького паші на Поділлі.

Згідно Карловицьким договором в 1699 році Річ Посполита повернула собі втрачені території, а Андрій Потоцький – Чортків. Місто потроху стає частиною монархії Габсбургів. У замку австрійська влада організувала склад, проте певний час там містилася місцева в’язниця.

Чортків не раз страждав від козацько-шляхетських воєн. У 1645 року поляки запідозрили євреїв міста у співпраці з козаками і вигнали з міста в передмістя, яке з того моменту називається «Вигнанка». З XVIII по XX століття Чортків був важливим центром хасидів.

У 1772 році, після першого поділу Речі Посполитої Чортків увійшов до складу монархії Габсбургів. Згідно з умовами Шенбруннського світу (1809 г.) Чортків і весь Тернопільський округ належали Російській імперії. Місто повернулося в австрійське підданство в 1815 році. У 1846 році  стало центром адміністративного округу, в який входили Язловець, Заліщики, Копичинці та Борщів.

З 1914 по 1917 роки місто зайняли російські імперські війська. У лютому 1917 року в Російській Імперії сталася Лютнева революція. Незабаром об’єднані австро-німецькі війська відбили місто у росіян, проте ненадовго. Почався розкол Австро-Угорської імперії, в Чорткові в листопаді 1918 року утвердилася влада Західно-Української Народної Республіки. Потім містом володіли поляки, Червона армія, а з вересня 1920 по вересень 1939 року Чортків став повітовим містом Другої Речі Посполитої.

На початку 1940 року в Чорткові відбулося антирадянське повстання, організоване поляками. Повстання було придушене КДБ. Німецькі війська зайняли Чортків у липні 1941 року. Відразу почалися погроми. У квітні 1942 року було створено гетто. На час приходу Червоної армії в березні 1944 року з майже 8 тис. осіб у Чорткові залишилося всього 100 євреїв.

Шкільництво

У Чорткові було кілька шкіл: польська, українська, єврейська. Існувала також гімназія з польською мовою викладання, де навчалися діти з польських, українських та єврейських сімей.

У містечку було відкрито вчительську і торгову гімназії, які готували фахівців для сільських шкіл і державних кооперативних і приватних торгових закладів району. Єврейська школа у Чорткові була створена в 1904 році. Це була четверта єврейська школа в Галичині. У 1911 році школа налічувала 69 учнів.

Існувала також школа для дівчаток. Вона називалася Бет Янков (релігійна школа). Дівчата відвідували релігійну школу одночасно з польської. До речі школу утримували приватних пожертвувань. Українська школа була створена в 1911 році і називалася “Рідна школа” імені М. Шашкевича.

Містобудування

У 1522 році, після отримання магдебурского права, тут щорічно стали проводитися два ярмарки і щотижневий торг, що сприяло швидкій розбудові міста, торгівлі, розвитку ремесел і промислів. Серед ремісників були кравці, шевці, слюсарі, ковалі, стельмахи, гончарі, бондарі, ткачі, ливарники, миловари тощо.

Згодом вони об’єднувалися в цехи. У 1679 року вже налічувалося близько 20 цехів, ремісники яких займалися виготовленням цегли, черепиці, глиняного посуду, полотна, працювали мулярами, столярами, ковалями.

У 1610 р в місті будують замок. Поперемінно власниками замку були шляхтичі Гольські, Потоцькі і останнім був Ієронім Садовський. У XVI ст. замок зіграв особливо важливу роль при нападах татар. Однак пізніше, коли активно почала використовуватись артилерія, замок, хоч і був зведений на підвищенні, втратив своє оборонне значення.

Житлові будинки будувалися швидше на околиці міста, біля річки Серет, пізніше – у верхній частині міста, тоді як магазини – тільки на ринковій площі і в центрі.

Переломним моментом в історії Чорткова стала “Весна народів” 1848 року, політичні зміни, викликані нею, а також прискорена модернізація міст. У місті вводилася інфраструктура – бруківка, водопровід, каналізація і навіть освітлення.

У 1867 році в місто стало повітовим. У другій половині XIX ст. Чортків отримав значення промислового центру. У місті локалізувався цегляний завод, млин, виробництво алкоголю і масла. У 1897 році була прокладена залізниця Тернопіль-Станіславів (Івано-Франківськ). У міжвоєнний період Чортків був повітовим містом.

Пам’ятники будівництво та архітектури

Синагога нова 1905-1909 (сьогодні розташована по вул. Петрушевича) – побудована за проектом віденського архітектора Ганса Гольдкремера в квазіоріентальному стилі. Синагога була прикрашена італійськими майстрами розкішною різьбою і живописом. Під час Першої світової війни будівля була пошкоджена, проте вже в 1925-27 роках повністю відновлено. У радянський період служила приміщенням для станції юних техніків.

Синагога головна побудована в 1680. Свого часу вона була дуже оригінально прикрашена і привертала до себе увагу паломників з різних куточків світу.

Кіркут (знаходиться на вул. Незалежності) – найстаріше єврейське кладовище Чорткова. Зараз вже невідома точна дата початку, втім, є свідчення, що перед 1722 воно вже існувало. Інший кіркут знаходиться на сучасній вул. Бандери.

У 1914 році в Чорткові була велика епідемія, тому кладовище побудовано поблизу християнського. Кладовище функціонувало до середини ХХ ст. Під час Другої світової війни убитих нацистами євреїв ховали в загальні могили. За кладовищем протягом багатьох років не наглядали, воно було запущене й заростало травою.

Третій кіркут знаходиться на вул. Копичинецькій. Не встановлено точної дати заснування цього кладовища, але про його існування було відомо з 20-х років ХХ століття.

Чортківський замок Гольських (1610)

Побудований у формі п’ятикутника. Уздовж високих стін, викладених з місцевого пісковика, з боку замкового двору знаходилися прибудовані житлові і господарські будівлі з підвальними приміщеннями. В’їзні ворота розташовувалися в північній стіні замку.

Поряд з воротами уздовж західної стіни знаходився двоповерховий палац з аркадними двоярусними галереями. До нього примикали кутові вежі, значно виступали за лінію оборонних стін. Вони мали квадратну і п’ятикутну форми.

У XVIII ст. між цими баштами з зовнішньої сторони була облаштована тераса, нижній ярус якої побудований у вигляді аркади. У ХVIII столітті, з розвитком артилерії, місцевий замок, як і більшість європейських замків втрачає своє військове значення і перебудовується під житлову магнатську резиденцію. У 1779 році змінилися власники цієї резиденції, ними стали шляхтичі Садівські. Потім замком володіли Бірківські.

За австрійських часів замок змінив своє початкове призначення і розміщував війська, тимчасово був в’язницею. Надалі зазнав значних руйнувань. Сьогодні залишилася тільки руїни від колись величної будівлі.

Костел св. Станіслава (1610) 

Гармонійна неоготична споруда, гострий шпиль якої помітний з багатьох місць Чорткова. Від первісного храму, збудованого Станіславом Гольським для домініканців у 1610 р залишилося небагато: в рік 400-річчя святині її кардинально перебудували в стилі Надвіслянської готики за проектом відомого майстра Яна Саса-Зубжицького.

Домініканський костел, зведений разом з монастирем в 1610-1614 роках, був значно розширений на початку ХХ століття. Нижня частина споруди побудована з місцевого каменю, верхня – з червоної цегли. Зараз тут, як і в давнину, правляться богослужіння: на Тернопільщину повернулися отці-домініканці, історичні хранителі костелу Св. Станіслава. Чортків – це, до речі, місце мученицької смерті. Її 1941 року домініканські монахи зазнали від рук представників НКВС.

Успенська церква

Історико-архітектурна пам’ятка XVII століття. Вона кілька разів перебудовувалася. Це тридільній храм з двосхилим дахом, який вінчає вежа з хрестом. Церква вважається однією з найстаріших на Поділлі. На початку 90-х років церква була відреставрована. Іконостас зберігся з XVIII в.

Вознесенська церква (1717).

Своєрідним фрагментом історичної забудови міста, який природно вписується в урбаністичний пейзаж Чорткова, є Вознесенська церква – будівля української дерев’яної архітектури. Споруджена в 1630 році і відновлена ​​після нападу татар в 1717 році. Після реставрації в 1996-1997 роках їй повернули первісний вигляд.

Покровська церква

Зведена на пожертви прихожан протягом 1904 – 1907 років. Іноді її ще називають «полковою». У 1944 році німецький снаряд потрапив в місце поблизу церкви, розгромивши все, що було навколо, в тому числі й каплицю, втім, церква залишилася неушкодженою.

Стара ратуша

Розташована в центрі міста, на площі Ринок, ​​побудована в XIX в. Біля неї збереглися торгові ряди XIX в. у вигляді двоповерхового будинку з колонадою. На ратушній вежі поміщені годинник з чотирма циферблатами, а на шпилі – флюгер у вигляді півня. Вежа фахверкова, що є рідкістю для Галичини. Зовнішній вигляд цієї споруди нагадує середньовічні будинки Північної Європи, зокрема Німеччини.

Міська нова ратуша, або новий магістрат

Побудована в 1926-1930 архітектором Юзефом Кунцевським розташована неподалік старої і теж прикрашений вежею з годинником. Колись на цьому місці була стара міська гміна, розвалена в 1920-х роках. Крім контор магістрату й кабінету бургомістра, тут розміщувалися повітова поліція, адміністрація пожежної команди міста, міське музичне товариство імені композитора Станіслава Монюшка.

“Чортківська катальпа” – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення. Росте в місті Чортків, на вул. Шевченка, 23. В Україну ці дерева потрапили ще в XIX столітті. Єдина катальпа, яка знаходиться в Україні під охороною, і є, власне, “Чортківської катальпа”. Дерево має обхват стовбура на висоті 0,5 м – 110 см, діаметр – 35 см, проекція крони з півночі на південь – 12 м, із заходу на схід – 10 м. Скелетні гілки 1-го порядку розгалужуються на висоті 1 м.

У Чорткові народилися Карл Еміль Францоз (Karl Emil Francozs, 1848-1904), французький художник Шайє Блондер, режисер Страсберг  (США), музикознавець Перла Ріхтер-Фельдсхау…

Пам’ятники

Споруджено пам’ятники: на 2-х братських могилах воїнів (1953 і 1954), Іванові Франку (1959), Тарасові Шевченку (архітектори Володимир та Андрій Чорновус, скульптор Володимир Ропецький (1995), артистці й співачці Катерині Рубчаковій (1991, скульптор Д. Стецько), актору й режисерові П. Карабіневичу (1993, скульптор Г. Невесела), священику Г. Хомишину (2002), діячу ОУН і УПА П. Хамчуку («Бистрому»; 2002), (скульптор Юліан Савко, м. Львів), Закатованим у Чортківській тюрмі в липні 1941 (скульптор І. Сонсядло), Борцям за волю України (2005, скульптор В. Садовник), депортованим лемкам (архітектор М. Стухляк), святому Яну, розстріляним євреям.

Також встановлено пам’ятний знак монахам, закатованим більшовиками в 1941, «Жертвам Чорнобильської катастрофи» (2007), погруддя Степанові Бандері (2012, скульптор Д. Мулярчук), пам’ятник Героям Небесної сотні та українським воякам (2015).

Уродженці м. Чорткова

Народилися відомий канадський економіст Олег Гаврилишин, тренер Андрій Багрій, майстер бандур харківського зразка в Грімсбі, Канада, Павло Степовий, діяч театру Панас Карабіневич, актор, співак і режисер В. Коссак, поет, літературознавець Василь Махно, співачка, артистка Катерина Рубчакова, артистка Ярослава Рубчаківна, концертмейстер Юрій Антків, письменник-журналіст Карл-Еміль Францоз, польський прозаїк, журналіст, сценарист Єжи Яніцький, польський художник єврейського походження Саша Бльондер, польський авіаконструктор Вацлав Червінський, польський фізик Єжи Пшистава, відомий польський лікар-ветеринар, посол до сейму Польської республіки Альфред Травінський.

Гольський Fest у Чорткові →

Джерела:

Базалінський, А.  Чортківська офензива, або славне двадцятидення (7 червня -27 червня 1919 року) [Текст]  / А. Базалінський. – Чортків, 2002. – 22 с.

Бубернак, С. І. Поетично-пісенна Ягільниця [Текст] : поезія, пісні, мистецька палітра культурно-освітніх дійств / С. І. Бубернак. – Тернопіль : Терно- граф, 2014. – 108 с. : іл.

Ґерета, І. П. Xортків [Текст] : краєзнавчий нарис / І. П. Герета, М. С. Гордій. – Л. : Каменяр, 1985. – 41 с. – Б. ц.

Дзісяк, Я. Нариси військової історії чортківщини, 1914-1920 рр. [Текст] / Я. Дзісяк. – Чортків : [б. в.], 2012. – 88 с.

Чорпіта, Я. Чортків Чортків  [Текст] / Я. Чорпіта. – Чортків, 2002. – 168 c.

Чортківська округа [Текст] : іст.-мемуар. збірник. – Нью-Йорк, 1974. – 928 c.

Чортків : Обличчя міста [Текст]  : путівник. – Тернопіль, 2004.

Чортківщина (1918-1939) [Текст] : збірник / ред. Л. Регета. – Tернопіль, 2005. – 148 с.

Чорткову – 480 [Текст] / упоряд. Я. Чорпіта. – Чортків, 2002. – 10 с.

Чортківщина [Текст]  : іст. -турист. путівник / авт. – упоряд. В. Погорецький. – Тернопіль, 2007. – 181 с.

 

 

 

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.